ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2025 року Справа № 906/931/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - Булат Н.О.
відповідача - Костюкович В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025
у справі №906/931/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"
про стягнення 455 323,13 грн
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі №906/931/24 позов задоволено частково.
Закрите провадження у справі №906/931/24 в частині стягнення 4 043,30 грн основного боргу, 162,62 грн - 3% річних, 739,92 грн - пені та 247,77 грн - інфляційних втрат на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА": 348 525,00 грн - основного боргу, 11 410,93 грн - 3% річних, 24 015,39 грн - інфляційних втрат, 64 128,60 грн - пені, 5 376,96 грн - витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір діяв до 31.08.2023, а тому позивач має право вимагати сплати коштів за надані послуги до серпня 2023 року включно. Суд першої інстанції повважав, що подані позивачем докази у їх сукупності, підтверджують факт надання відповідачу послуг інформаційного телефонного центру (Саll-центру) у серпні 2023 року на виконання умов пункту 1.1. договору, які зазначені в акті №РКЦ73000610 від 31.08.2023 на суму 348 525,00 грн, що є підставою виникнення у відповідача обов'язку по здійсненню розрахунків з позивачем за надані ним відповідачу послуги. Відповідачем вартість наданих послуг оплачена не була, акти №РКЦ73000581 від 31.07.2023 та №РКЦ73000610 від 31.08.2023 відповідач не підписав, мотивованої відмови від підписання актів, у передбачений пунктом 2.4. договору строк, не надав, як і обґрунтованих причин відхилення таких актів. Крім того, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5 193,61 грн за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 592,40 грн заборгованості за актом №РКЦ73000581 від 31.07.2023, а також 109,73грн - інфляційних втрат та 56,06грн - 3% річних та 291,41грн пені, у зв'язку з недоведеністю факту надання цих послуг. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є пеня в сумі 64 128,60 грн, 3% річних в сумі 11 410,93 грн та інфляційні втрати в сумі 24 015,39 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (вх.№01-44/810/25) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 906/931/24 - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" 13 936,98грн витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" - відмовлено.
Вказане додаткове рішення мотивоване тим, що обґрунтованою сумою витрат ТОВ "104.ЮА" на отримання правничої допомоги у даній справі є 13 936,98 грн, що відповідає принципам справедливості й верховенства права, співмірності й розумності судових витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, місцевий господарський суд повважав, що у даному випадку "гонорар успіху" не є складовою витрат позивача на професійну правничу допомогу, а тому відмовив у задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача "гонорару успіху" в розмірі 22 766,16 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі №906/931/24 у частині стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" 348 525,00 грн основного боргу, 11410,93 грн 3 % річних, 24015,39 грн інфляційних втрат, 64128,60 грн пені, 5376,96 грн витрат по сплаті судового збору - скасувати та ухвалити нове у даній частині, яким відмовити у задоволенні позову щодо стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" 348 525,00 грн основного боргу, 11410,93 грн 3 % річних, 24015,39 грн інфляційних втрат, 64128,60 грн пені, 5376,96 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" судові витрати за подання даної апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- саме підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг підтверджує надання виконавцем послуг за умовами Договору. При цьому, умовами Договору не передбачено, що не підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг може створювати правові наслідки, у тому числі не визначено, що односторонньо підписаний акт приймання-передачі наданих послуг може самостійно підтверджувати факт надання послуг;
- суд першої інстанції без жодного обґрунтування відхилив листи відповідача, які спростовують факт надання позивачем заявлених ним послуг за Договором у серпні 2023 року, згідно з актом № РКЦ73000610 від 31.08.2023;
- посилання суду першої інстанції на підписаний у односторонньому порядку позивачем акт № РКЦ73000610 від 31.08.2023 як доказ надання заявлених позивачем послуг за Договором у серпні 2023 року є необґрунтованим та не узгоджується з вимогами ст.ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України;
- зі змісту переліків даних sms-повідомлень за липень 2023 року та серпень 2023 року не вбачається за можливе встановити те, що вони стосуються виконання умов Договору, у тому числі з їх змісту неможливо встановити, що дані sms-повідомлення були направлені позивачем саме клієнтам відповідача, у тому числі у відповідь на е-mail або sms клієнтів відповідача;
- надання судом першої інстанції переваги доказам позивача як більш вагомим у рамках застосованого критерію доказування "вірогідність доказів" є необґрунтованим, оскільки такі докази не відповідають вимогам ст.ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі не є такими, які б переважали докази, що надані відповідачем. При цьому, жодних інших доказів на підтвердження надання послуг, згідно зі змістом акту № РКЦ73000610 від 31.08.2023, позивачем не було долучено. Таким чином, відсутні підстави стверджувати про наявність у відповідача заборгованості з оплати вартості послуг, які виставлені Позивачем згідно з актом № РКЦ73000610 від 31.08.2023 та як наслідок, немає підстав для нарахування відповідачу сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 09.05.2024 у справі №906/931/24 та ухвалити нове рішення, яким задоволити повністю заяву про розподіл судових витрат у справі №906/931/24. Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “ЖИТОМИРГАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “104.ЮА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 532, 31 грн 31 коп.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу пов'язаних із розглядом цієї справи становить 45 532, 31 грн;
- висновок суду про можливу неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу не заслуговує на увагу, так як заявлена позивачем сума в рази менша ніж та, що є розумною виходячи з правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №905/493/22.
29.04.2025 матеріали справи №906/931/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі №906/931/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "20" травня 2025 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 13.05.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24. Об'єднано розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24 з раніше поданою апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі №906/931/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "20" травня 2025 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 19.05.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
14.05.2025 на адресу суду через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі №906/931/24 - без змін.
20.05.2025 на адресу суду через систему Електронний суд від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "104.ЮА", в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24 - без змін.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" підтримав доводи апеляційної скарги. Заперечив доводи апеляційної скарги ТОВ "104.ЮА".
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ТОВ "104.ЮА" підтримав доводи апеляційної скарги. Заперечив доводи апеляційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз".
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Контакт-центр", (найменування якого в подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (т.1, а.с.11), як виконавцем, та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", як замовником, укладено договір №38А100-28-20 від 09.09.2019 року про надання послуг (далі - договір) (т.1, а.с.14-16).
Пунктом 1.1. договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги інформаційного телефонного центру (Саll-центру) (далі - послуги), а саме: відповідь на вхідні телефонні дзвінки клієнтів замовника; здійснення вихідних телефонних дзвінків клієнтам замовника; відповідь на е-mail або sms клієнтів замовника; надання клієнтам замовника інформації про продукцію або послуги замовника; пошук нових клієнтів на продукцію чи послуги замовника на умовах та в порядку, передбачених у цьому договорі, а замовник зобов'язується приймати надані послуги та оплатити їх.
У разі отримання від замовника реєстру клієнтів замовника та погодженого шаблону інформування, виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки клієнтам замовника SMS-повідомлень з інформацією, згідно погодженого шаблону замовником (пункт 1.1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору послуги, що надає виконавець, необхідні замовнику для задоволення власних господарських цілей і полягають у забезпеченні комунікації з клієнтами замовника за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку для задоволення інформаційних потреб клієнтів, здійснення господарської діяльності замовника, реалізації послуг та товарів замовника.
Пунктом 2.1 договору визначено, що за надання передбачених цим договором послуг замовник щомісячно сплачує виконавцю:
- у 2020 році - 261 852,00грн (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві грн) 00 копійок, в т.ч. ПДВ 43 642,00грн (сорок три тисячі шістсот сорок дві грн) 00 копійок;
- у 2021 році - 288 037,00грн (двісті вісімдесят вісім тисяч тридцять сім грн) 00 копійок, в т.ч. ПДВ 48 006,17грн (сорок вісім тисяч шість грн) 17 копійок;
- у 2022 році - 316 841,00грн (триста шістнадцять тисяч вісімсот сорок одна грн) 00 копійок, в т.ч. ПДВ 52 806,83грн (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шість грн.) 83 копійок;
- у 2023 році - 348 525,00грн (триста сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять п'ять грн) 00 копійок, в т.ч. ПДВ 58 087,50грн (п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят сім грн.) 50 копійок;
- у 2024 році - 383 378,00грн (триста вісімдесят три гривні триста сімдесят вісім грн) 00 копійок, в т.ч. ПДВ 63 896,33грн (шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто шість грн) 33 копійок;
- за надання передбачених підпунктом 1.1.1 договору, замовник сплачує виконавцю місячну вартість послуг із розрахунку вартості одного доставленого SMS-повідомлення, у розмірі 0,345грн з урахуванням ПДВ 20 % за одне доставлене повідомлення.
Відповідно до пункту 2.2 договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.
Згідно з пунктом 2.3 договору, виконавець щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг.
Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписує його та повертає один примірник акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу виконавця (пункт 2.4 договору).
Пунктом 2.5 договору передбачено, що підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Згідно з пунктом 3.1 договору, виконавець зобов'язаний: щомісячно надавати замовнику визначені цим договором послуги; при неможливості надати послуги, негайно повідомити про це замовника; у разі отримання від замовника реєстру з інформацією про стан заборгованості клієнтів замовника за продукцію чи послуги направити у строк, встановлений замовником, клієнтам замовника SMS-повідомлення.
Відповідно до п.3.3 договору, замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги; приймати від виконавця результат наданих послуг за актом приймання-передачі відповідно до розділу 2 даного договору; сприяти виконавцю у наданні послуг, забезпечувати виконавця документами та інформацією, необхідною для надання послуг; при необхідності, не пізніше 15 числа місяця надавати виконавцю реєстр з інформацією про стан заборгованості клієнтів замовника за продукцію чи послуги у форматі Excel з відповідною структурою.
Замовник має право, зокрема, відмовитись від прийняття результатів наданих послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору (пункт 3.4 договору).
Відповідно до п.4.2. договору, у разі прострочення оплати за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0.1% від загальної вартості послуг, визначеної п.2.1. договору, за кожний день прострочення.
Цей договір набирає чинності з 01.01.2020 року та діє до 31.12.2024 року (пункт 7.1 договору).
Відповідно до пункту 7.5 договору, цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді/цьому договорі або чинним законодавством України.
31.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" укладено додаткову угоду №3/38А100-28-20 від 31.05.2022 року до договору №38А100-28-20 від 09.09.2019 року про надання послуг (далі - додаткова угода від 31.05.2022) (т.1, а.с.17).
Відповідно до п.1 додаткової угоди від 31.05.2022 року, сторони домовились викласти з 01.06.2022 року пункт 2.6. договору у наступній редакції: "2.6. Замовник щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, сплачує вартість послуг шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця суми в розмірі, визначеному п.2.1. договору.".
В подальшому, 27.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" укладено додаткову угоду №3/38А100-28-20 від 27.03.2023 року до договору №38А100-28-20 від 09.09.2019 року про надання послуг (далі - додаткова угода від 27.03.2023) (т.1, на звороті а.с.17).
Згідно з п.1.1 додаткової угоди від 27.03.2023 року, сторони домовились викласти пункт 3.2. договору у наступній редакції: "3.2. Виконавець має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим договором; достроково розірвати цей договір з повідомленням замовника про розірвання договору за 5 календарних днів до дати розірвання".
Пунктом 2. додаткової угоди від 27.03.2023, сторони вирішили викласти п.7.2. договору у наступній редакції: "7.2. Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку: виконавцем шляхом письмового попередження замовника за 5 календарних днів до дати розірвання, замовником шляхом письмового попередження виконавця за один місяць до дати розірвання".
Договір та додаткові угоди підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками товариств.
На виконання умов договору, позивачем було складено та надіслано для підписання відповідачу акти наданих послуг, а саме:
- акт №РКЦ73000428 від 31.05.2023 (послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки SMS-повідомлень) на суму 4 043,30грн з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.21);
- акт №РКЦ73000581 від 31.07.2023 (послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки SMS-повідомлень) на суму 1 592,40грн з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.20);
- акт №РКЦ73000610 від 31.08.2023 (послуги інформаційного телефонного центру) на суму 348 525,00грн з урахуванням ПДВ (т.1, а.с.19).
Вказані акти наданих послуг підписані електронним підписом позивача та надіслані відповідачу через систему "М.E.Dос". Факт отримання відповідачем вказаних актів підтверджується повідомленнями про доставку документа адресату, які містяться на звороті кожного акту (на звороті т.1, а.с.19-22).
Акт наданих послуг №РКЦ73000428 від 31.05.2023 підписаний через систему "M.E.Doc" обома сторонами, в тому числі і відповідачем. Водночас, акти №РКЦ73000581 від 31.07.2023 та №РКЦ73000610 від 31.08.2023 залишилися непідписаними зі сторони АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз".
У зв'язку із порушенням умов договору та не здійсненням оплати послуг відповідачем, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 455 323,13 грн, з яких: 354 160,70 грн - основного боргу, 65 159,93 грн - пені, 11 629,61 грн - 3% річних та 24 372,89 грн - інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами, носять характер таких, що виникають з договору надання послуг, про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги інформаційного телефонного центру (Саll-центру) на умовах та в порядку, передбачених у цьому договорі, а замовник зобов'язується приймати надані послуги та оплатити їх.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором, яка виникла за надані послуги у травні, липні та серпні 2023 року.
Відповідач зазначає, що ним погашено заборгованість за надані послуги у травні 2023, тому в цій частині відсутній предмет спору. В іншій частині позовних вимог представник відповідача просить відмовити за безпідставністю, посилаючись в тому числі на розірвання договору з 31.07.2023, так як 29.06.2023 АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" листом №01юр-18-0623 від 29.06.2023 просив позивача припинити дію договору, шляхом підписання додаткової угоди про його припинення з 31.07.2023.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем долучено лист №01юр-18-0623 від 29.06.2023 та примірник додаткової угоди від №5/38А100-28-20 від 29.06.2023, який підписаний лише зі сторони відповідача (т. 1, а.с. 38).
ТОВ "104.ЮА" у листі №360-СЛ-47-0723 від 26.07.2023, адресованому відповідачу, зазначає, що по договору №38А100-28-20 від 09.09.2019 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 4 043,30грн за травень 2023 року, а також те, що відповідач має сплатити аванс у розмірі 348 525,00грн за послуги, які будуть надані у серпні 2023 року. У разі несплати вказаної суми коштів, надання послуг у серпні 2023 року буде обмежено (т. 1, а.с. 39).
У відповідь АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" направило позивачу листа №10001-Сл-14741-0823 від 08.08.2023 у якому вказало, що 29.06.2023 позивачу направлено повідомлення про розірвання договору, тому вимога про сплату вартості послуг є неправомірною. У останньому абзаці даного листа відповідач заперечує факт отримання послуг за вказаним договором (т.1, а.с.40).
ТОВ "104.ЮА" у листі №360-Сл-65-0823 від 28.08.2023 зазначає про наявність у відповідача заборгованості за договором №38А100-28-20 від 09.09.2019 року у розмірі 354 160,70грн за період липень-серпень 2023 року, а також те, що відповідач має сплатити аванс у розмірі 348 525,00грн за послуги, які будуть надані у вересні 2023 року. У разі несплати вказаної суми коштів, надання послуг у вересні 2023 року буде обмежено (т. 1, а.с. 41).
Листом №01юр-21-0923 від 13.09.2023 АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" повідомило, що позивачу 29.06.2023 надіслано лист №01юр-18-0623 від 29.06.2023, у якому відповідач просив припинити дію договору з 31.07.2023. До даного листа додано примірники додаткової угоди №5/38А100-28-20 від 29.06.2023, підписані зі сторони відповідача, з метою припинених відносин за договором надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019 року з 31.07.2023 року (т. 1, а.с. 42).
ТОВ "104.ЮА" направило відповідачу листа №360-Сл-78-0923 від 20.09.2023 у якому вказало, що позивач не отримував лист датований 29.06.2023 з додатковими угодами щодо припинення договорів з 31.07.2023, тому позивач залишає додаткові угоди відповідача без підписання. У листі також вказано, що позивач пропонує припинити дію договору за взаємною згодою починаючи з 01.09.2023, шляхом підписання додаткових угод. До листа додано додаткову угоду №5/38А100-28-20 до договору №38А100-28-20 від 09.09.2019 року (т. 1, а.с. 44-45).
АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" направлено позивачу листа №10001-Сл-16552-0923 від 26.09.2023 у якому зазначило про відсутність підстав для підписання актів приймання-передачі послуг за липень, серпень 2023 року (т. 1, а.с. 46).
АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до позивача з листом №10001-Сл-16699-1023 (у відповідь на лист №360-Сл-78-0923 від 20.09.2023), яким повідомило, що послуги протягом серпня 2023 року не отримувалися, акти приймання-передачі послуг не підписувалися зі сторони відповідача (т. 1, а.с. 47).
Як встановлено судом, договір №38А100-28-20 від 09.09.2019 про надання послуг набирає чинності з 01.01.2020 та діє до 31.12.2024 (пункт 7.1. договору).
Відповідно до п. 7.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 27.03.2023), договір може бути розірваний в односторонньому порядку: виконавцем шляхом письмового попередження замовника за 5 календарних днів до дати розірвання; змовником шляхом письмового попередження виконавця за один місяць до дати розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом статті 651 ЦК України розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Водночас, судом встановлено, що матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем позивачу листа від 29.06.2023 №01юр-18-0623 з додатковою угодою №5/38100-28-20 від 29.06.2023 про розірвання договору про надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019 року з 31.07.2023.
Доказів надіслання листа від 29.06.2023 №01юр-18-0623 з додатковою угодою №5/38100-28-20 від 29.06.2023 скаржником не надано, в судовому засіданні предстаник відповідача не спростував факт відсутності вказаного листа у матеріалах справи.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не доведено факту надіслання позивачу листа від 29.06.2023 №01юр-18-0623 з додатковою угодою №5/38100-28-20 від 29.06.2023 про розірвання договору про надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019 з 31.07.2023, то у суду відсутні підстави вважати договір про надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019 розірваним з 31.07.2023.
При цьому, як вбачається з листа ТОВ "104.ЮА" за №360-Сл-78-0923 від 20.09.2023 позивач запропонував припинити дію договору за взаємною згодою з 01.09.2023. До цього листа позивачем було додано додаткову угоду №5/38А100-28-20 до договору №38А100-28-20 від 09.09.2019. Даний лист було одержано відповідачем 25.09.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на примірнику листа позивача (а.с.44).
Враховуючи факт одержання відповідачем листа позивача №360-Сл-78-0923 від 20.09.2023, невиконання відповідачем свого обов'язку за договором з вчасної оплати послуг починаючи з травня 2023, то дії позивача щодо одностороннього розірвання договору №38А100-28-20 від 09.09.2019 з 01.09.2023, є правомірними та такими, що тягнуть за собою відповідні правові наслідки.
Отже, беручи до уваги те, що договір діяв до 31.08.2023, позивач має право вимагати сплати коштів за надані послуги по серпень 2023 року включно.
Судом встановлено, що на виконання пунктів 2.2, 2.3 договору, позивач підписав електронним підписом та надіслав відповідачу через систему "М.E.Dос" акти надання послуг за травень, липень та серпень 2023 року на загальну суму 354 160,70 грн, які доставлені відповідачу, що підтверджується повідомленнями про доставку документа адресату, які наявні на звороті кожного акту, а саме:
- акт надання послуг №РКЦ73000428 від 31.05.2023 на суму 4 043,30грн доставлено відповідачу 06.06.2023;
- акт наданих послуг №РКЦ73000581 від 31.07.2023 на суму 1 592,40грн доставлено відповідачу 03.08.2023;
- акт наданих послуг №РКЦ73000610 від 31.08.2023 на суму 348 525,00грн доставлено відповідачу 31.08.2023.
Акт наданих послуг №РКЦ73000428 від 31.05.2023 підписаний через систему "M.E.Doc" двома сторонами, в тому числі і відповідачем.
Водночас, акти наданих послуг №РКЦ73000581 від 31.07.2023 та №РКЦ73000610 від 31.08.2023 залишилися не підписаними зі сторони АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз".
Враховуючи отримання відповідачем актів наданих послуг, останній, за умовами пунктів 2.4., 3.4. договору, був наділений правом відмови від прийняття результатів наданих послуг, якщо вони не відповідають умовам договору, шляхом надання мотивованої відмови від підписання актів.
Однак, відповідач акти №РКЦ73000581 від 31.07.2023 та №РКЦ73000610 від 31.08.2023 не підписав, мотивованої відмови від підписання актів, у передбачений пунктом 2.4. договору строк, не надав, як і обґрунтованих причин відхилення таких актів.
Як зазначено у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21, основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором надання послуг, які оформлені актом, який підписаний однією стороною договору (виконавцем), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного надання послуг за договором надання послуг. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмета доказування у цій справі.
Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №906/931/24, АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" сплачено на користь ТОВ "104.ЮА" грошові кошти у розмірі 5 193,61грн, з яких: 4 043,30 грн заборгованості за актом надання послуг №РК73000428 від 31.05.2023, 247,77 грн - інфляційних втрат, 162,62 грн - 3 % річних та 739,92 грн пені, що підтверджується платіжною інструкцією №565672042 від 08.10.2024 (т. 1, а.с. 78).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5 193,61 грн, з яких: 4 043,30 грн заборгованості за актом надання послуг №РК73000428 від 31.05.2023, 247,77 грн - інфляційних втрат, 162,62 грн - 3 % річних та 739,92 грн - пені за договором про надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019, за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
Щодо наданих позивачем відповідачу послуг за актами наданих послуг №РКЦ73000581 від 31.07.2023 та №РКЦ73000610 від 31.08.2023.
Позивачем, на підтвердження надання відповідачу у липні, серпні 2023 року послуг в обсязі і на суми, які зазначені у актах надання послуг (№РКЦ73000581 від 31.07.2023 на суму 1 592,40грн та №РКЦ73000610 від 31.08.2023 на суму 348 525,00 грн), надано:
- договір про надання послуг №011119/Г від 01.11.2019, який укладено між позивачем та ТОВ "Марафон ЕН.ДЖ" для забезпечення надання послуг інформаційного телефонного центру (у тому числі розсилки SMS-повідомлень) (т.1, а.с.95-97);
- реєстр надісланих повідомлень через провайдер Київстар у липні та серпні 2023 року з внутрішньої інформаційної бази ТОВ "104.ЮА" (т.1, а.с.95-180);
- реєстр відправки надісланих SMS-повідомлень, наданий провайдером Київстар у липні 2023 року (т.1, а.с.212-254).
Скаржник, заперечуючи проти задоволення позову вказує, що факт надання позивачем послуг за договором у спірний період не доведено. Зазначає, що відповідачем постійно заперечувалося надання таких послуг, що вбачається з листів №10001-Сл-14741-0823 від 08.08.2023, №01юр-21-0923 від 13.09.2023, №10001-Сл-16552-0923 від 26.09.2023 та №10001-Сл-16699-1023 від 02.10.2023. Доводить, що наданий позивачем перелік повідомлень за липень-серпень 2023 року, а також перелік повідомлень провайдера Київстар за липень 2023 року не підтверджує факт надання послуг.
Так, у акті №РКЦ73000581 від 31.07.2023 надання послуг вказано, що позивачем надано відповідачу послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки SMS-повідомлень у кількості - 1 на загальну суму 1 592,40грн (т.1, а.с.20).
Згідно з пунктом 1.1.1 договору у разі отримання від замовника реєстру клієнтів замовника та погодженого шаблону інформування, виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки клієнтам замовника SMS-повідомлень з інформацією, згідно погодженого шаблону замовником.
Суд зазначає, що виходячи зі змісту пункту 1.1.1 договору надання позивачем послуги інформаційного телефонного центру з організації розсилки SMS-повідомлень з інформацією, ставиться в залежність від отримання від замовника (відповідача) реєстру клієнтів замовника та погодженого шаблону інформування. Лише після отримання від відповідача зазначених даних, ТОВ "104.ЮА" фактично могло надавати відповідачу послуги розсилки SMS-повідомлень, передбачені пунктом 1.1.1. договору, за які згідно з пунктом 2.1 договору, відповідач сплачує позивачу місячну вартість послуг із розрахунку вартості одного доставленого SMS-повідомлення, у розмірі 0,345грн з урахуванням ПДВ 20 % за одне доставлене повідомлення.
Проте, матеріали справи не містять та позивачем не надано ні доказів надання відповідачем позивачу реєстру клієнтів, ні шаблону інформування клієнтів відповідача. Позивачем у акті №РКЦ73000581 від 31.07.2023 не вказано кількості sms-повідомлень, які були ним надіслані, а лише зазначено загальну вартість такої послуги - 1 592,40грн, тоді як вартість такої послуги визначається виходячи із кількості доставлених sms-повідомлень (1 sms-повідомлення - 0,345грн).
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 592,40грн заборгованості за актом №РКЦ73000581 від 31.07.2023, а також 109,73 грн - інфляційних втрат та 56,06 грн - 3% річних та 291,41 грн пені, у зв'язку з недоведеністю факту надання цих послуг.
У акті №РКЦ73000610 від 31.08.2023 надання послуг вказано, що позивачем надано відповідачу послуги інформаційного телефонного центру на загальну суму 348 525,00грн (т.1, а.с.19).
Пунктом 1.1. договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги інформаційного телефонного центру (Саll-центру), а саме: відповідь на вхідні телефонні дзвінки клієнтів замовника; здійснення вихідних телефонних дзвінків клієнтам замовника; відповідь на е-mail або sms клієнтів замовника; надання клієнтам замовника інформації про продукцію або послуги замовника; пошук нових клієнтів на продукцію чи послуги замовника на умовах та в порядку, передбачених у цьому договорі, а замовник зобов'язується приймати надані послуги та оплатити їх.
Факт надання зазначених у акті №РКЦ73000610 від 31.08.2023 послуг підтверджується реєстром надісланих повідомлень через провайдер Київстар за серпень 2023 року (а.с.138-180. Також на підтвердження надання таких послуг, позивачем надано договір укладений між позивачем та ТОВ "Марафон ЕН.ДЖ" про надання послуг №011119/Г від 01.11.2019 для забезпечення надання послуг інформаційного телефонного центру (а.с.95-97).
При цьому, враховуючи умови п.1.1 договору, надання послуг охоплює в тому числі, відповідь на е-mail або sms клієнтів замовника. Наданий позивачем реєстр надісланих повідомлень через провайдера Київстар з відображенням номерів телефонів, дати та часу повідомлень підтверджує фактичне надання клієнтам відповідача інформаційних послуг у серпні 2023 року.
Протилежне відповідачем не спростовано.
Посилання представника відповідача на те, що в реєстрі повідомлень наявний номер телефону працівника відповідача, яка одержувала інформацію через чат бот, суд оцінює критично, оскільки умови п. 1.1 укладеного між сторонами договору не ставляться в залежність від певної кількості дзвінків та/або sms повідомлень тощо. Згідно з пунктом 2.1 договору сторонами було погоджено щомісячну фіксовану суму, яка у 2023 році становить 348 525,00грн з ПДВ.
Подані позивачем докази у їх сукупності, підтверджують факт надання відповідачу послуг інформаційного телефонного центру (Саll-центру) у серпні 2023 року на виконання умов пункту 1.1. договору, які зазначені в акті №РКЦ73000610 від 31.08.2023 на суму 348 525,00грн, що є підставою виникнення у відповідача обов'язку по здійсненню розрахунків з позивачем за надані ним відповідачу послуги.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин неотримання ним від позивача послуг інформаційного телефонного центру (Саll-центру), передбачених пунктом 1.1. договору, виявлення ним неналежної якості послуг чи обставин надання йому таких послуг у цей період іншою особою, а не позивачем.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оплата послуг здійснюється відповідно до пункту 2.6. договору (в редакції додаткової угоди від 31.05.2022 року), відповідно до якого замовник щомісячно, до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, сплачує вартість послуг шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця суми в розмірі, визначеному п.2.1. договору.
Оплата відповідачем за послуги, отримані у серпні 2023 року не проводилася, сума заборгованості складає 348 525,00грн (акт №РКЦ73000610 від 31.08.2023).
З урахуванням доведеності позову в цій частині, вимоги позивача про стягнення 348 525,00грн основної заборгованості за актом №РКЦ73000610 від 31.08.2023, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 24 015,39 грн інфляційних втрат, 11410,93 грн - 3% річних та 64 128,60 грн - пені.
За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційним судом перевірено здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, 3% річних та встановлено, що він є правильним, а тому до стягнення підлягають пеня в сумі 64 128,60 грн, 3% річних в сумі 11 410,93 грн та інфляційні втрати в сумі 24 015,39 грн.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 77 вказаного кодексу передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Беручи до уваги вищевикледене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 348 525,00грн - основного боргу (за актом №РКЦ73000610 від 31.08.2023), 11 410,93грн - 3% річних, 24 015,39грн - інфляційних втрат та 64 128,60 грн пені є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
Крім того, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Слід також зауважити, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Судом встановлено, що у судовому засіданні 16.09.2024, до закінчення судових дебатів, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, представником позивача було зроблено заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та повідомлено, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
18.03.2025 від представника ТОВ "104.ЮА" до суду першої інстанції надійшла заява від 18.03.2025 з додатками, в якій представник позивача просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача 45 532,31 грн витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що 22.12.2023 між ТОВ "104.ЮА" (замовник) та адвокатським об'єднанням "Лігал Інлайтен" (виконавець) (найменування виконавця в подальшому змінено на адвокатське об'єднання "Енергія права") укладено договір про надання правової допомоги №38А360-610-23, згідно з п.1.1 якого виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правничої допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх (т.1, а.с.43-44).
Згідно з п.1.2 договору, виконавець надає юридичні послуги (далі - послуги) за такими напрямками, зокрема, правнича допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; надання правничої допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з:
3.1.1 плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника;
3.1.2 плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху).
Згідно з п.3.2 договору, оплата за отримання правничої допомоги (п.3.1. договору) перераховується замовником на рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів.
Відповідно до п.3.3 договору виконавець не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, в якому рішення суду, винесене на користь замовника набрало законної сили, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця; замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після його одержання; у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у акті.
Відповідно до п.5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 22.12.2023 до 31.12.2025 включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток.
Керуючим партнером АО "Енергія права" складено звіт про фактично надані послуги виконавцем для надання правничої допомоги у справі № 906/931/24, а саме:
- 02.09.2024 - здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків - витрачено адвокатом часу 8 год.;
- 04.09.2024 - надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих документів та законодавства України, що стосуються порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків - 1 год.;
- 05.09.2024 - підготовка, подання відповідачу та господарському суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості - 8 год.;
- 24.09.2024 - ознайомлення зі змістом та правовий аналіз клопотання відповідача про витребування доказів - 1 год.;
- 25.09.2024 - ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву на позов - 1 год.;
- 30.09.2024 - підготовка відповіді на відзив на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" - 4 год.;
- 07.10.2024 - підготовка та подання до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції - 1 год.;
- 09.10.2024 - ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заяви відповідача щодо уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів - 1 год.;
- 29.10.2024 - підготовка та подання відповідачу та до господарському суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" клопотання про доручення доказів по справі - 2 год.;
- 08.11.2024 - ознайомлення зі змістом та правовий аналіз письмових пояснень відповідача на клопотання про доручення доказів у справі від 28.10.2024 - 1 год;
- 03.12.2024 - підготовка та подання на адресу відповідача та до господарського суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" клопотання про доручення доказів по справі - 2 год.;
- 15.12.2024 - ознайомлення зі змістом та правовий аналіз письмових пояснень відповідача на клопотання про доручення доказів у справі від 03.12.2024 - 1 год.;
- 09.10.2024, 30.10.2024, 11.11.2024, 26.11.2024, 04.12.2024, 16.12.2024, 21.01.2025, 17.02.2025, 12.03.2025 - участь в судових засіданнях, витрачено адвокатом часу - по 1 год на кожне судове засідання.
14.03.2025 між сторонами складено та підписано акт про надання послуг згідно договору про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023, відповідно до п.1 якого виконавець надав, а замовник отримав послуги згідно договору, а саме забезпечив супроводження розгляду справи №906/931/24 у Господарському суді Житомирської області.
Відповідно до п.3 акту вартість наданих послуг становить:
- згідно п. 3.1.1. договору 22 766,16 грн - плата, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника;
- згідно п. 3.1.2. договору 22 766,16грн - плата, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху).
Загальна вартість послуг наданих у справі №906/931/24 становить 45 532,31 грн.
Також матеріали справи містять письмові заперечення від 31.03.2025 АТ "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. АТ "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз", в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, з огляду на те, що позивачем не надано акту приймання-передачі, а у наданому звіті міститься посилання на інший договір. Відповідач зазначає, що у випадку якщо судом не буде відмовлено у повному обсязі, відповідач просить зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на 90%, у зв'язку із неспівмірністю таких витрат із складністю справи. Посилається на те, що справа не є складною, а судові засідання у справі тривали у середньому 15-30 хв.
Колегія суддів звертає увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №914/1029/22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
Дослідивши умови договору про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023, суд встановив що у пунктах 3.1.1.- 3.1.2. договору сторони погодили, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20% складаються з: плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника та плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху).
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 22 766,16 грн, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 766,16 грн, які передбачені п.3.1.1. договору, не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності їхнього розміру, не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надання адвокатом клієнту послуг, що перелічені у звіті про фактично надані послуги, не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей з огляду на те, що предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг №38А100-28-20 від 09.09.2019, що складається з основного боргу, пені, річних та інфляційних втрат і, як наслідок, опрацювання адвокатом документів, не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль. Судова практика у спорах про стягнення заборгованості за договорами є сталою, а розрахунки пені, річних та інфляційних втрат по справі не є складним та об'ємним, так як обраховується по існуючим формулам.
Суд враховує, що справа №906/941/24 складається з 2-х томів. У ході розгляду справи представником позивача - адвокатом Булат Н.О. подано: позовну заяву від 15.12.2024 (основний текст на 5-ти аркушах); відповідь від 30.09.2024 на відзив (основний текст на 3-х аркушах); клопотання від 06.10.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (основний текст на 3-х аркушах); клопотання від 28.10.2024 з додатками (основний текст менше 1-го аркушу); клопотання від 03.12.2024 з додатками (основний текст менше 1-го аркушу). З огляду на те, що основний зміст тексту поданих позивачем документів не є об'ємним, а об'ємними є лише додатки до них (така технічна робота не потребує спеціальних знань в галузі права) представнику зі статусом адвоката, який має відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід, не потребувалось значного часу для їх підготовки і опрацювання. Поміж іншого, складання та подання до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом позивача, а не обов'язком, що не може стверджувати про необхідність надання такого виду правової допомоги.
Господарський суд також враховує що судові засідання у даній справі, які відбулися: 09.10.2024, 30.10.2024, 11.11.2024, 26.11.2024, 04.12.2024, 16.12.2024, 21.01.2025, 17.02.2025, 12.03.2025 були нетривалими по часу (зокрема від 8 хв до 60 хв).
Таким чином, беручи до уваги принципи справедливості й верховенства права, співмірності й розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, встановлені обставини щодо неспівмірності заявлених витрат, господарський суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою сумою витрат ТОВ "104.ЮА" на отримання правничої допомоги у даній справі є 13 936,98 грн (що становить 61,2% проценти від суми 22 766,16 грн та 30,6 % від суми 45532,31 грн).
Також позивач заявив до стягнення з відповідача "гонорару успіху" в сумі 22 766,16 грн, згідно з п. 3.1.2. договору.
Колегія суддів зазначає, що гонорар успіху не є юридичною послугою по наданню правової (адвокатської) допомоги у даному спорі.
Гонорар успіху не відповідає критерію розумності, оскільки не має характеру необхідності, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим її відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача гонорару успіху, який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
Колегія суддів враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), та зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови).
З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідіача витрат позивача з оплати гонорару успіху.
За таких обставин, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і кількість судових засідань, тривалість розгляду справи судом першої інстанції, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, із урахуванням вимог статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 13 936, 98 грн витрат на правову допомогу.
Скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржникаів, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі 906/931/24 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі 906/931/24 - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2025 у справі №906/931/24 залишити без змін.
2. Справу №906/931/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "26" травня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.