ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3234/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс»
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025, ухвалене суддею Деркач Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025
у справі № 916/3234/24
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс»;
2. ОСОБА_1 ;
про: стягнення солідарно 11 923 061,72 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у справі № 916/3234/24 позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість, яка виникла за кредитним договором від 01.12.2020 № HEVKLON107359 у розмірі 11923061,72 грн, з яких: 8745230,77 грн - заборгованості за тілом кредиту, 3177830,95 грн - заборгованості за процентами; вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
01.05.2025 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 214615,11 грн (за належними реквізитами).
19.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» надійшла заява про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вказаної заяви скаржник зазначає наступне:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» не має фінансових можливостей сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 214615,11 грн з причин відсутності господарської діяльності у зв'язку з втратою підприємством всіх своїх активів внаслідок військової агресії російської федерації;
- у зв'язку з початком воєнних дій переважна більшість персоналу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» була змушена покинути свої домівки та виїхати за межі Херсонської області для порятунку свого життя і здоров'я та своїх близьких;
- господарська діяльність підприємства, всі майнові активи якого були захоплені або знищені окупаційними військами, які до того ж були розташовані на лівому березі Херсонської області, яка стала відрізаною від підконтрольної території України, за таких обставин стала неможливою;
- у зв'язку з чим керівником підприємства, було видано наказ від 01.03.2022 № 01/03-1 про призупинення діяльності підприємства, відповідно до якого призупинено повністю з 01.03.2022 господарську діяльність Товариства, оголошено про призупинення з 01.03.2022 до дня припинення або скасування воєнного стану трудових відносин з працівниками за переліком, який наведений у Додатку до цього Наказу, керівництво Товариством, ведення бухгалтерського обліку, подання звітності залишено за керівником;
- у період з 24.02.2022 місцезнаходженням підприємства була наступна адреса: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 17. За вказаною адресою зберігалась первинні документи та бухгалтерська документація Товариства, пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, податкові документи та звітність, комп'ютерна техніка та сервера, на яких зберігались все програмне забезпечення та вся інформація в електронній формі, пов'язана зі складанням податкової звітності Товариства. Приміщення Товариства за цією адресою були пошкоджені внаслідок вибухів, в результаті чого всі перелічені вище документи, комп'ютерну техніку, сервера та інше рухоме майно, Товариством було втрачено внаслідок протиправних дій невставлених осіб, які вивезли їх у невідомому напрямку;
- 11.07.2022 під час збройних дій у м. Нова Каховка, Херсонської області було повністю знищено нерухомість, що належить Товариству на праві власності: комплекс, адміністративно-побутової будівлі та допоміжних споруд під зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Промислова, буд. 3ж.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» станом на 24.02.2022 мало на балансі підприємства основні та матеріальні засоби, загальна вартість яких згідно бухгалтерського обліку складає 118259181 грн, які також залишились за вказаними вище адресами і доступ до яких на даний час унеможливлено;
- за вказаними вище фактами 02.09.2023 Товариство звернулось до ГУНП в Херсонській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення вих. № 02/08/2023-1. Листами від 08.09.2023 вих. № 8324/8/04-2023, від 08.09.2023 вих. № 8325/8/04-2023 Товариство було повідомлено, що за викладеними у зверненні фактами, 05.09.2023 слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області внесені відомості до ЄРДР за № 12023230000001623, № 12023230000001622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України;
- господарська діяльність скаржника по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції, всі майнові активи якого були захоплені або викрадені окупаційними військами, які до того ж були розташовані на лівому березі Херсонської області, яка стала відрізаною від підконтрольної території України, за таких обставин стала неможливою;
- 14.08.2023 скаржником змінено податкову адресу та місцезнаходження та зареєструвала його на підконтрольній території України: 74343, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Козацьке, вул. Шевченко, будинок 151. Однак здійснити релокацію бізнесу, вивезти первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність підприємство не змогло, у зв'язку з наведеними вище обставинами.
- господарська діяльність підприємства на даний час у зв'язку з наведеними обставинами не відновлена;
- фінансові джерела для оплати судового збору у розмірі 214615,11 грн за подання апеляційної скарги у сільськогосподарського підприємства відсутні через війну;
- він ( ОСОБА_1 ), як засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» знаходиться у патовій ситуації. Через військову агресію він, втративши весь свій бізнес, який будував десятки років, з ризиком для життя зміг вибратись на підконтрольну територію України, де тепер найбільший державний банк незважаючи на беззаперечні форс-мажорні обставини, у яких опинилось його підприємство, вимагає в суді віддати йому все до останньої копійки, яка залишилась в кармані;
- при цьому, скаржником зазначено, що нових кредитів не може отримати, бо не має майна, яке може надати банку в заставу і земельних ділянок, на яких міг би відновити аграрний бізнес на підконтрольній території.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно з ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Отже, Законом України «Про судовий збір» суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.
Правовий висновок щодо застосування ст. 8 Закону України «Про судовий збір» викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18, згідно з яким Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
При цьому, умови, визначені у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 цього Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 цього Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
При цьому, із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що положення п. 1 та 2 ч. 1 цієї норми не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для задоволення заяви скаржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс») про звільнення від сплати судового збору немає.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (п. 57).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що правові підстави для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» від сплати судового збору відсутні, тому відповідна заява скаржника задоволенню не підлягає.
З матеріалів даної справи вбачається, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» залишено без руху, була доставлена до електронного кабінету скаржника 08.05.2025 о 01:44 год.
За таких підстав, днем вручення скаржнику ухвали суду є 08.05.2025.
Таким чином, кінцевим строком для усунення недоліків, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 у даній справі, є 19.05.2025 включно.
Між тим, згідно із частинами 2, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції») від 16.12. 1992, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995, заява № 23805/94, Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).
З метою забезпечення права на апеляційний перегляд даної справи, колегія суддів вважає за можливе з власної ініціативи продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд,
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, який не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська