Справа № 761/13119/25
Провадження № 1-кс/761/9212/2025
16 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Київській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що 28.03.2025 він звернувся до ГУНП у Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Заява отримана органом досудового розслідування того ж дня, однак на момент звернення зі скаргою до слідчого судді відомості до ЄРДР за заявою не внесені.
Вважаючи викладене бездіяльністю службових осіб ГУНП у Київській області, заявник просив зобов'язати уповноважену особу вказаного органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР.
У судове засідання заявник не прибув, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Представник ГУНП у Київській області до суду також не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зі змісту скарги вбачається, що заява про вчинення кримінального правопорушення, з якою заявник звернувся до органу досудового розслідування, стосується неправдивих показань, наданих службовими особами ТОВ «Петрівський квартал 2» та гр. ОСОБА_4 відносно причетності гр. ОСОБА_3 до діяльності ТОВ «Петрівський квартал - 2».
Заявник вважав, що в діях зазначених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, у чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (у силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але у той же час ці дані мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Водночас, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації у ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути внесені до ЄРДР. Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13.05.1980), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Отже, з викладеного вбачається, що на слідчого суддю покладений обов'язок з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішити питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_3 звернувся до ГУНП у Київській областііз заявою про вчинення працівниками ТОВ «Петрівський квартал 2» та гр. ОСОБА_4 кримінального провадження за ч.2 ст. 384 КК України, тобто завідомо неправдиве показання свідка, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині.
Заявник зазначив, що працівники вказаного вище товариства та ОСОБА_4 є свідками у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого здійснюється Бучанським РУП ГУНП Київської області щодо можливої причетність гр. ОСОБА_3 до протиправних дій з договорами ТОВ «Петрівський квартал 2» та печатками останнього.
З наведеного витікає, що обставини, які підлягають з'ясуванню у межах кримінального провадження за фактом можливої протиправної діяльності з документацією ТОВ «Петрівський квартал 2», є аналогічними з обставинами, на з'ясуванні яких наполягає ОСОБА_3 , ініціюючи порушення нового кримінального провадження відносно гр. ОСОБА_4 та працівників ТОВ «Петрівський квартал 2» за ст. 384 КК України.
Таким чином, з урахуванням єдності обставин, на встановлення яких спрямовані зусилля ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, де як свідки допитані ОСОБА_4 та заявник, та ініційованого останнім провадження, логічним є висновок, що порушення такого паралельного кримінального провадження не є необхідним для реалізації визначених ст. 2 КПК завдань, однак може бути спробою вчинення впливу гр. ОСОБА_3 на працівників ТОВ «Петрівський квартал 2» та свідка ОСОБА_4 , які у своїх показаннях викривають причетність ОСОБА_3 до протиправних дій.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що відповідальність за ст. 384 КК настає у разі, якщо показання свідка є неправдивими, тобто полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного кримінального провадження.
Таким чином, висновок про правдивість або неправдивість відповідних показань можна зробити лише після їх дослідження та оцінки дійсності фактів та обставин, що викладені у таких показаннях, шляхом проведення відповідних слідчих дій та співставлення наявних у справі доказів з отриманими показаннями.
У силу ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
З викладеного витікає, що до винесення остаточного рішення у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого здійснюється Бучанським РУП ГУНП Київської області, яке буде об'єктивно свідчити про свідоме викривлення обставин, що є об'єктом дослідження під час такого розслідування, припущення наявності у діях такої особи ознак кримінального правопорушення за ст. 384 КК України є передчасним.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що до матеріалів скарги заявником долучено лише першу сторінку заяви про вчинення кримінального правопорушення, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити всі зазначені в скарзі обставини та встановити, чи містяться у ній достатні дані, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Для уточнення цих обставин та надання відповідних матеріалів у судове засідання викликався заявник ОСОБА_3 , однак останній до суду не прибув.
Неприбуття заявника до суду та недолучення останнім до матеріалів скарги повного змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення унеможливлює встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, тобто перешкоджає виконанню слідчим суддею покладених на нього обов'язків щодо об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 214, 303, 304, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 28.03.2025 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1