Справа № 761/20312/24
Провадження № 1-кп/761/2284/2025
02 квітня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
при секретарі ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримніального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
по кримінальному провадженню внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000444 від 20.05.2024 року
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це наявністю ризиків перебачених ст. 177 КПК України.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, мотивуючи це недоведеністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений підтримав думку захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Залухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та обставин його вчинення, особи обвинуваченого та беручи до уваги наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки, обставини його вчинення та відомості що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від суду, який підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_5 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, або довічне позбавлення волі. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань під час судового розгляду ОСОБА_5 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
При вирішенні клопотання прокурора, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину.
Крім того, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_5 можливо не визначити розмір застави, враховуючи введений на території України воєнний стан, та наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Також, наявні у суду дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 та його соціальні зв'язки, не переважають встановлених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376, КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 31.05.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Судді:
__________ _____________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3