СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/404/25
ун. № 759/18774/23
26 травня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000290 від 24.05.2022 р. стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Мена, Менського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,обвинуваченої ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 ,
встановив:
На розгляді суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Обвинуваченим ОСОБА_5 подано до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому він просить суд змінити застосований стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або зменшити розмір застави до 100 000 грн., в обґрунтування якого вказує, що він має місце проживання у м.Києві, за час перебування під вартою в умовах слідчого ізолятора у нього суттєво погіршився стан здоров'я та він потребує належного лікування.
Прокурором подані письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в межах 220 та 180 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно, та клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування вказаних клопотань прокурор зазначає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинувачених від суду, ризик впливу на потерпілого та свідків, ризик того, що обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Окрім того, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 є необхідність продовжити строк дії обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурор просила подані нею клопотання задовольнити, а у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, звернув увагу суду на наявні у нього проблеми зі здоров'ям, у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечив.
Захисник ОСОБА_10 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та просила змінити її підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим, прокурором не доведено наявність заявлених у клопотанні ризиків, а тому у його задоволенні просила відмовити.
Захисник ОСОБА_12 , думку якого підтримала обвинувачена ОСОБА_6 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисної та застосувати до останньої більш м'який запобіжний захід, з огляду на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та не доведені прокурором доцільності застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_13 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 02.04.2025 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено до 31 травня 2025 року включно, а також визначено розмір застави - у межах 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 666 160 (шістсот шістдесят шість тисяч сто шістдесят) гривень, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено до 31 травня 2025 року включно, а також визначено розмір застави - у межах 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 545 040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) гривень, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; продовжено строк виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто 02 червня 2025 року включно.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу, враховуючи стадію судового провадження (дослідження доказів), неможливо.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України зокрема, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до наступних висновків.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людину, згідно якої ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Враховуючи репутацію обвинувачених, їх вік, майновий та сімейний стан, процесуальну поведінку, та з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає, що в останніх дійсно може виникнути намір переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім того, до обставини, яка збільшує ризику втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Надаючи оцінку існування ризику можливих спроб обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 офіційного джерела доходів не мають, обвинувачуються у вчиненні злочинів з корисливих мотивів. Окрім того, суд зважає на те, що Солом'янським районним судом міста Києва з 28.01.2021 розглядається кримінальне провадження № 12018110030002992 від 07.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 146, ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України та інших дев'яти обвинувачених. Подільським районним судом міста Києва з 18.06.2021 розглядається кримінальне провадження №12019100040008801 від 23.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 та інших осіб у вчиненні у складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 14, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 365-2 КК України. Зазаначене дає підстави вважати, що останні можуть бути особами, схильними до вчинення протиправних дій та характеризує їх не з позитивної сторони та обумовлює існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, при вирішенні заявлених клопотань стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд бере до уваги те, що ОСОБА_5 під час досудового розслідування порушував заборону залишати місце проживання в рамках застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останньому 23.08.2023р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд зауважує, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 не перешкоджає утриманню його під вартою, доказів зворотнього суду не надано.Суд зауважує, що Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10 лютого 2012 року, регулюється питання отримання медичної допомоги особами, взятими під варту, у т.ч. хірургічне втручання чи необхідна госпіталізаціяпоза межами слідчого ізолятора, а відтак, в разі необхідності обвинувачений ОСОБА_5 може отримати належну медичну допомогу.
Разом з тим, інші ризики, заявлені прокурором у клопотаннях (ризик того, що обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, ризик впливу на потерпілого та свідків) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , дані про особу обвинувачених, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність зазначених вище ризиків, вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Між тим, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, строк перебування обвинувачених під вартою, суд вважає можливим зменшити суму альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і визначити її в межах 200 та 150 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд виснує, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави, суд, з огляду на вимоги ч.7 ст. 194 КПК України, вважає, що наразі продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, а відтак суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.177,ст.178, ст. 183, ст.194, ст.331, ст. 369, ст.372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 липня 2025 року включно, і утримувати її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_6 розмір застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 , у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачена ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 липня 2025 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв'язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави, - задовольнити.
Продовжити строк виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, на два місяці, тобто до 26 липня 2025 року включно, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє до 24 липня 2025 року включно та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 27.05.2025 о 13-45 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3