печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22859/25-к
19 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваної: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні № 12025111030000682 від 15.03.2025 року, -
Старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні № 12025111030000682 від 15.03.2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, перебувають матеріали кримінального провадження № 12025111030000682 від 15.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 108 о/с від 15.05.2024 сержанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» вона є працівником правоохоронного органу.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 261 о/с від 15.11.2024 внесено зміни в облікові дані ОСОБА_7 та визначено її прізвище як ОСОБА_5.
У ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція, згідно зі статтею 6 зазначеного Закону керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і сприяє їх реалізації.
Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі необхідному для виконання завдань поліції.
Поліцейським заборонено, серед іншого, здійснювати будь-які форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження .
Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейськими захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для його виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду адресату, так і іншим особам.
В статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такий захід примусу, як фізичний вплив (силу). Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Поліцейський зобов'язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
Стаття 43 Закону України «Про Національну поліцію» визначає порядок застосування примусу до осіб, зокрема про необхідність попередження особи про застосування фізичної сили та надання їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
Стаття 44 цього закону вказує, що поліцейський може застосувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.
У ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 28 Конституції України передбачають, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняється катування. Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Стаття 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає відповідальність, у тому числі кримінальну у разі вчинення поліцейським протиправних дій.
ОСОБА_5 відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, як працівник органу державної влади, зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 17.01.2025 тимчасово виконуючим обов'язки начальника Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області, поліцейський сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області повинен:
- неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності: на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
- надавати невідкладну, зокрема до едичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я.
Обіймаючи посаду поліцейського сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, перебуваючи на службі в складі мобільної групи сектору протидії домашньому відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_5 виконувала функції представника влади і відповідно до ст. 18 КК України була службовою особою.
Таким чином, будучи службовою особою правоохоронного органу, маючи спеціальне звання сержанта поліції, діючи всупереч Закону України «Про Національну поліцію», Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_5 умисно вчинила дії, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, що супроводжувалися насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого за відсутності ознак катування при наступних обставинах.
Так, 14.03.2025 близько 22 год. 02 хв. поліцейський сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 разом з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , у складі мобільної групи сектору протидії домашньому відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на службовому автомобілі Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за повідомленням ОСОБА_9 про вчинення ОСОБА_10 домашнього насильства стосовно неї, яке о 21 год 53 хв надійшло на логістичний пристрій екіпажу та зареєстроване у Єдиному обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 14670 прибули, за адресою: АДРЕСА_1 .
Поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні зазначеної квартири з'ясували, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відбувся конфлікт, після чого остання здійснила виклик працівників поліції.
У зв'язку з вчиненням ОСОБА_10 домашнього насильства щодо ОСОБА_9 , поліцейською ОСОБА_5 розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708768 від 14.03.2025 про вчинення ОСОБА_10 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_8 , недотримуючись норм ділового мовлення, проявляючи неповагу до гідності ОСОБА_10 спонукав останнього підійти до нього ближче.
При цьому, ОСОБА_10 наближаючись до ОСОБА_8 випадково правою рукою доторкнувся до ОСОБА_5 та одразу за це вибачився.
В подальшому, 14.03.2025, близько 22 год 29 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що визначених у Законі України «Про Національну поліцію» правових підстав для застосування заходів фізичного впливу у неї немає, реально оцінюючи обстановку та розуміючи, що дії ОСОБА_10 не містять будь-якої реальної загрози її особистій безпеці та безпеці інших осіб, достовірно знаючи про те, що працівник правоохоронного органу повинен діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, підриваючи авторитет Національної поліції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, умисно, виходячи за межі наданих їй прав та повноважень працівника правоохоронного органу, підвівшись з сидячого положення, схопила руками руки ОСОБА_10 та штовхнула останнього, виражаючись в його сторону нецензурними словами, від чого він не втримавши рівноваги впав на підлогу.
Внаслідок падіння з висоти власного зросту з наданням тілу прискорення від поштовху ОСОБА_5 , ОСОБА_10 спричинено сильний фізичний біль та тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки.
У зв'язку з чим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Антонівка Солонянського району Дніпропетровської області, проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , громадянці України, перебуваючій на посаді поліцейського сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, раніше не судимій, 16.05.2025 вручено письмове повідомлення про те, що вона підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-заявою ОСОБА_10 від 15.03.2025;
-протоколом огляду приміщення від 17.03.2025;
-протоколом огляду предметів від 12.05.2025;
-висновком службового розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 11.04.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду предметів від 12.05.2025;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2025;
-висновком судово-медичної експертизи № 82//Е проведеної у період із 24.04.2025 до 12.05.2025
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 .
-речовими доказами та іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Відповідно до ст. ст. 176-178, 181 КПК України, метою застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого фактичного проживання у нічний час з 22 год. 00 хв до 07 год. 00 хв. наступної доби є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПКУкраїни.
Відтак, вказані обставини виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію захисника.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваної, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, перебувають матеріали кримінального провадження № 12025111030000682 від 15.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 16.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Антонівка Солонянського району Дніпропетровської області, проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , громадянці України, перебуваючій на посаді поліцейського сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, раніше не судимій, вручено письмове повідомлення про те, що вона підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-заявою ОСОБА_10 від 15.03.2025;
-протоколом огляду приміщення від 17.03.2025;
-протоколом огляду предметів від 12.05.2025;
-висновком службового розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 11.04.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду предметів від 12.05.2025;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2025;
-висновком судово-медичної експертизи № 82//Е проведеної у період із 24.04.2025 до 12.05.2025
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 .
-речовими доказами та іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 365 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Проте, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваній такої міри запобіжного заходу як домашній арешт.
Слідчим належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення слідчих, процесуальних дій та уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Також слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі та процесуальні дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без перебування підозрюваної під домашнім арештом, а сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій та процесуальних дій не виправдовує застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відтак, приймаючи до уваги наявні в наданих суду матеріалах дані про фактичні обставини провадження, враховуючи характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, а також особу підозрюваної, міцність соціальних зв'язків, відсутність даних про наявність спроб підозрюваного перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, а також, враховуючи, що сама по собі ступінь тяжкості злочину, що інкримінується особі, не може бути безумовною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне, застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Антонівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації її дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання Старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у кримінальному провадженні № 12025111030000682 від 15.03.2025 року - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Антонівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити з часу застосування особистого зобов'язання та покладення вказаних обов'язків ухвалою слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 15.07.2025 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Підозрювану письмово під розпис повідомити покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1