Справа № 752/23034/23
Провадження по справі № 1-кп/752/980/25
іменем України
"22" травня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання у кримінальному провадженні №12023100010002228 від 28.07.2023 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка визнана такою, що є недієздатною, не має постійного місця проживання, раніше несудимої, підозрюваної у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України
за участю: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування заходів медичного характеру - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (на окрему процесуальну дію), ОСОБА_10 ,
законних представників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
потерпілої - ОСОБА_13 ,
представників потерпілої - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
встановив:
ОСОБА_3 вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за наступних обставин.
26.07.2023 приблизно о 00 год. 20 хв., ОСОБА_3 разом із чоловіком ОСОБА_16 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшли до лавочки, яка розташовувалася поруч із будинком АДРЕСА_1 , де вживала алкогольні напої раніше їм незнайома ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Протягом 20 хвилин вони перебували разом, після чого ОСОБА_3 попрямувала за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 (підсобне приміщення), а ОСОБА_17 із ОСОБА_16 залишились на лавочці. Приблизно 01 год 30 хв вони попрямували за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , де продовжили вживання алкогольних напоїв. Під час раптового виниклого словесного конфлікту, який виник внаслідок того, що ОСОБА_17 виявили бажання залишилися у приміщення на ніч, ОСОБА_18 , яка внаслідок психічного розладу не усвідомлювала значення своїх дій та не керувала ними, нанесла удар рукою по обличчю ОСОБА_19 , від якого остання опинилася спиною на ліжку. Після цього ОСОБА_18 схопила обома руками шию ОСОБА_17 та з силою її стискала на протязі 3-5 хвилин до тих пір, поки ОСОБА_17 не переслала подавати ознаки життя.
Такими діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді: синців шиї, щічній ділянці, групи косо-горизонтальних саден на бічних поверхнях шиї, локальні крововиливи в м'які тканини шиї, неповний згинальний перелом лівого ріжка під'язикової кістки в ділянці його з'єднання з тілом. Смерть ОСОБА_17 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками, яка виникла за декілька хвилин (до 5-7 хвилин) до настання смерті, та яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.
Тіло ОСОБА_17 спільними діями ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_20 було закопане 28.07.2023 поруч із гаражами за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Під час судового розгляду, який відповідно до вимог ст. ч.1 ст. 512 КПК України, відбувався у загальному порядку, судом встановлено наступне.
Так, допитана в судовому засіданні підозрювана ОСОБА_3 надала суду показання за змістом яких зазначила, що є уродженкою м. Києва, була двічі у офіційному шлюбі, двічі вдова, дітей немає. Із звідною сестрою не спілкується. У 2012 році познайомилася із ОСОБА_26 (свідок ОСОБА_16 ), вони одружилися та разом проживали у будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , який їй дістався у спадщину від батька. Будинок перебував у занедбаному стані, тому вони із ОСОБА_21 вирішили взяти кредит у банку. З метою повернення кредиту, здавали частину приміщення квартирантам. ОСОБА_22 порадила покласти її у лікарню. У 2017 її поклали у лікарню на вул. Павлова у м. Києві. Хоча вони й віддали частину боргу, будинок забрали й зруйнували. Після цього вони із ОСОБА_21 оселилися у підвальному приміщенні по АДРЕСА_2 . Вона допомагала двірнику, та їй за це доплачували, окрім того, отримувала соціальні виплати. Жили нормально. Алкоголем не зловживали, пили тільки пиво, через два -три дні. ОСОБА_21 її не бив. Сварок не було. ОСОБА_21 не працював, оскільки мав проблему з ногою. Заперечує показання ОСОБА_21 , що ОСОБА_20 перебувала із ним у близьких стосунках. ОСОБА_23 була просто знайомою, яка інколи приходила до них у гості. Вона колись проживала у їх у будинку по АДРЕСА_4 , але як квартирантка, а після того, як будинок забрали, лише іноді приходила до них на проспект Науки.
Щодо хвороби вказала, що раз на рік лягала до лікарні, після приймала ліки. Вона чує голоси, але лише коли хвилювання. Не агресивна.
Щодо подій, то пригадує, як вони із чоловіком пили пиво, сіли на лавку де була жінка, яка пила шампанське. Вони сиділи із нею 10 хвилин. Пригадує, що її звали ОСОБА_24 . Не пригадує, щоб вона щось розповідала про себе. Через деякий час вона пішла додому, де лягла спати. Вона цю жінку не запрошувала до дому. Прокинулася від того, що у двері стукали. Вона відкрила, та побачила що ОСОБА_25 (чоловік) прийшов із тією жінкою та невідомим чоловіком, якого вона ніколи не бачила. Чоловік був невеликого росту, русий, мав рюкзак, пляшку пива. Вона розповідала про цього чоловіка, коли її затримали. Також ОСОБА_25 розповів їй про те, що цей чоловік підсів до них із жінкою, коли вони пили пиво на лавці. Він його також ніколи не бачив. Вони зварили каву тій жінці, чоловік пив пиво. Після цього із ОСОБА_26 лягли спати, а жінка та чоловік залишилися у їх кімнаті, розмовляли. Чоловік та жінка сиділи на ліжку, де вона спали.
Заперечує, що мала конфлікт із ОСОБА_24 , не била, не душила її. Заперечує, що якісь дії з сексуальним підґрунтям відбувалися між ОСОБА_26 та ОСОБА_24 у ту ніч. Вона не ревнувала чоловіка. Вона просто знов заснула. Коли зранку прокинулися із ОСОБА_21 , побачили, що жінка сидить на підлозі, була майже без одягу. Вони розмовляли, але та на них не реагувала. Не торкалися її, але просто зрозуміли, що вона мертва. Не викликали швидку або поліцію. З'їздили на річку покупалися, а коли повернулися, вирішали поховати тіло. Місце обрали разом із ОСОБА_21 , за гаражами. Вона на ринку купила велику сумку. ОСОБА_21 зателефонував ОСОБА_23 та попросив приїхали й допомогти. Та приїхала. Вони із ОСОБА_23 запихали тіло у сумку, після чого витягли з приміщення. ОСОБА_21 їм майже не допомагав, бо не мав на то сил, ніс лопату. Вони дотягли сумку до гаражів, де викопали яму. Після чого вони поклали сумку, вона не вміщалася, вони стрибали зверху, засипали землею. Закопували вночі. Ніхто із сторонніх осіб їх не бачив. Вона не пригадує, чи була жінка одягнути чи ні. Не бачила, щоб її чоловік знімав прикраси з тіла та передавав їх ОСОБА_23 , як і телефон. Щодо особистих речей жінки також не пригадує. Вони із чоловіком та ОСОБА_23 цю подію не обговорювали. Потім їх із ОСОБА_21 відвезли до поліції. Вони розповіли, як все відбувалося, але її арештували. Можливо й забулася розказати поліції про того чоловіка, що прийшов до них вночі з жінкою.
ОСОБА_24 не вбивала. Вважає, що її вбив той незнайомий, якого вона бачила за місцем їх проживання в ночі у день подій. Вважає, що для того, щоб задушити людину потрібні сили. Її чоловік також не міг вбити. Ремені були у них вдома, але вона їх не носила. Вона не знає, чому чоловік її оговорює. Не визнає цивільний позов. Просила відпустити її додому.
Свідок ОСОБА_27 , допитана в судовому засіданні, надала показання про те, що ОСОБА_28 з 2022 проживала у неї у квартирі за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_24 була адекватною. Працювала офіціанткою у кафе «Ішак». Іноді вживала алкоголь. Так коли поверталася додому, одразу лягала спати. Завжди попереджала, якщо не прийде додому. Вона 24.07.2023 останній раз бачила її вдома о 23 годині. Зранку 25.07.2023 пішла роботу та більше ОСОБА_24 не бачила. Ввечері написала їй СМС, але телефон вже був вимкнений, між тим повідомлення було прочитаним. 26.07.2023 їй зателефонувала ОСОБА_29 та повідомила, що ОСОБА_24 не вийшла на роботу. ОСОБА_29 розповіла, що вночі їй надійшов виклик від ОСОБА_24 , але не вона не відповіла на нього. ОСОБА_29 також знайшла відео у «ТікТоці», на якому зображена ОСОБА_29 із чоловіком вночі. Вони перебувала на підпитку. У цьому чоловіку на відео вона впізнає свідка ОСОБА_21 . 27.07.2023 вона звернулася до поліції та написала заяву про те, що ОСОБА_29 зникла. Через декілька днів повідомили, що ОСОБА_24 знайшли померлою. ОСОБА_24 була трішки агресивною до чоловіків, могла різко відповісти на образу. У ОСОБА_24 був постійний чоловік - ОСОБА_30 . Він був військовим. Зробив їй пропозицію. Коли приїжджав, то залишався у неї на квартирі. Сварки між ОСОБА_24 та ОСОБА_31 були, оскільки той ревнував її. ОСОБА_24 хотіла народити від ОСОБА_32 , але у неї були проблеми. За весь період, вона не ночувала вдома лише три рази. У ОСОБА_24 був мобільний телефон ОСОБА_33 любила гарні речі, слідкувала за собою.
Свідок ОСОБА_34 допитана в судовому засіданні надала показання за змістом яких зазначила, що ОСОБА_35 знає з 2015. Їх познайомив ОСОБА_36 (свідок ОСОБА_21 ), та сказав, що це його сестра. Відносини у них із ОСОБА_37 були не дуже добрі. Вона з 2015 року вважає себе цивільною дружиною ОСОБА_21 . Про те, що ОСОБА_37 дружини ОСОБА_21 вона дізналася через декілька тижнів. Вони жили разом з 2015 по 2021 за адресою АДРЕСА_3 . Жили із ОСОБА_21 як чоловік та дружина. Вона мала малолітню дитину від іншого чоловіка. Між ними з ОСОБА_38 були неприязні відносини, але не більше. Сварок не було. ОСОБА_39 не була агресивною. У 2015 році вона дізналася, що ОСОБА_37 взяла кредит. Потім ОСОБА_39 неодноразово лягала у лікарню. Після того, як у 2021 ОСОБА_21 та ОСОБА_37 почали проживала у підвальному приміщенні по АДРЕСА_2 , вона іноді приходила до ОСОБА_40 , але проживала за адресою: АДРЕСА_6 . Вона не хотіла проживати із ОСОБА_21 , оскільки він постійно скаржився на біль у нозі й на те, що потрібні ліки. Він випивав з ОСОБА_41 . Їй це все набридло, хоча вона взяла кредит та віддала гроші ОСОБА_21 , який зробив операцію по заміні суглоба. Вона у той час працювала поваром у школі «Мидгард».
З 26.07.2022 їй вночі зателефонував ОСОБА_42 та попросив вийти. Вона вийшла до нього. Він був у не неадекватному стані. Розповів, що вбив якогось чоловіка. Був із ціпком як завжди. ОСОБА_43 не розповідав, але дав 1500 грн. Вона пішла додому. Після цього він телефонував їй 26.07.2022 протягом дня та просив приїхали на ОСОБА_44 поговорити, як йому бути, просив допомогти. Вона після 18 години приїхала, на пляж, там були ОСОБА_21 та ОСОБА_37 . У них була велика господарська сумка. ОСОБА_21 розповів, що вбив жінку та треба допомогти її поховати. Він розповів, що вони сиділа на лавочці із ОСОБА_37 біля 22 будинку по проспекту Науки та до них підійшла жінка із шампанським. Жінка розговорилася із ОСОБА_38 . Потім ОСОБА_39 встала та пішла. ОСОБА_25 йшов позаду, оскільки був із ціпком. Жінка схопила його за руку та попросила піти із ним. Вони прийшли додому у підвал. Жінка пила шампанське. Вони пиво. Жінка спитала у них про травку. ОСОБА_39 сиділа на стільці, ОСОБА_21 із жінкою на ліжку. Біля табуретки лежав ніж. ОСОБА_45 схватила ніж та намагалася нанести йому удар. Він вибив ніж схопив ремень та задушив її. Він попросив її допомогти заховати цю жінку. Вона погодилася. Коли вночі прийшла до них у підвальне приміщення, було за півночі, або й пізніше. Зайшли у приміщення та побачила велику клетчасту сумку. Їй розповіли, що жінка у сумці. Вони з ОСОБА_38 витягли сумку з підвалу та потягли до гаражів біля будинку 22. Вже була яма, яку викопали ОСОБА_37 та ОСОБА_21 . Вони поклали сумку до ями. Потім з ОСОБА_38 закидали яму землею. ОСОБА_21 також допомагав їм. Потім вони спустилися у підвал, де ОСОБА_21 віддав їй прикраси: ланцюжок, дві обручки, хрестик із золота, сережки. ОСОБА_46 , які виявилися біжутерією, вона викинула. Також він дав їй 100 доларів та 2 долари у пакетику. Він сказав, що ці речі цієї жінки. Він просив їх зберегти. Із ОСОБА_37 вони не розмовляли. Її стало відомо, що ОСОБА_21 та ОСОБА_37 затримали та тримали у райвідділку. Коли був слідчий експеримент, привезли ОСОБА_47 та ОСОБА_48 . Саме тоді ОСОБА_21 розповів їй, що це зробила ОСОБА_39 , а не він. Він так сказав, що зробив це для того, щоб вона допомогла їм заховати тіло. Оскільки, як би вона дізналася, що це зробила ОСОБА_39 , то відмовила би.
Вона й наразі проживає та працює разом із ОСОБА_21 . ОСОБА_21 після розповів їй, що жінку ОСОБА_39 задушила, оскільки приревнувала її. ОСОБА_45 хотіла залишитись у них, почала роздягатися. Деякі з прикрас, які їй надав ОСОБА_21 , вона здала у лобмард, щось у неї вилучили. 100 доларів вона витратила. Вважає, що ОСОБА_25 не міг би вбити ту жінку, оскілки у нього слабке здоров'я. Це могла зробити ОСОБА_37 . Вона була нервозною, терла руки, коли хвилювалася. З даного приводу ОСОБА_21 її лікував.
Свідок ОСОБА_16 , допитаний в судовому засіданні, надав суду показання про те, що ОСОБА_49 з 2012 року є його дружиною. Вони проживали за адресою АДРЕСА_3 , а з 2020-2021 - у підвальному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 . Це було службове приміщення, яке надали ОСОБА_37 , оскільки вона допомагала двірнику. 25 липня 2023 року вони вживали із ОСОБА_37 алкогольні напої ще зранку. Пили пиво й горілку. Після 23 год. сиділи на лавочці недалеко від проспекту Науки, 22 . До них присіла жінка, яка мала пляшку із шампанським. Познайомилися, разом пили. Жінка розповідала, що посварилася з коханцем. Він не пригадує, як її звали. Вони пили втрьох. Заперечує, що із ними був ще хтось. Жінка захотіла піти із ними додому. ОСОБА_39 спочатку не заперечувала. ОСОБА_37 пішла уперед, вони із жінкою йшли позаду. Коли вони прийшли, продовжили випивати. Жінка поводила себе нормально. Її не смутило їх приміщення. Жінка допивала шампанське, вони із ОСОБА_37 пили пиво. Жінка та він сиділи на ліжку. ОСОБА_37 навпроти нього на іншому ліжку. Між ними із ОСОБА_37 був табурет. Він не домагався жінку. Він вже був сильно п'яним та його це взагалі не цікавило. Жінка сказала, що залишиться у них ночувати, почала знімати з себе одяг, оскільки у них було жарко у приміщені. Вона залишилася у трусах та ліфчику. Оксані це не сподобалося. Вона почала із незнайомкою сваритися. ОСОБА_39 на жінку накинулась. Дала їй ляпас по обличчю. Жінки зціпилися. Він при цьому сидів на ліжку. ОСОБА_39 почала душити незнайому, схопивши її руками за шию, поваливши на ліжко, на якому він також сидів. ОСОБА_39 була зверху. Це відбувалося приблизно 3 хвилини. Далі схопила ремінь і почала душити жінку ременем. Вона перекинула ремінь через голову, та душила, тримаючи ремінь на шиї. Він не втручався, оскільки майже засипав. Він нічим не міг завадити діям ОСОБА_37 , оскільки він слабкий після операції й у нього болить нога. Можливо він і казав ОСОБА_37 припинити. Востаннє, що бачив, як ОСОБА_39 душить жінку. Потім він заснув.
У 4 годині прокинувся та побачив жінку, яка сиділа поруч із ліжком, була холодною. Він почав кричати на ОСОБА_47 , питав, що трапилося. Та сказала, що мабуть перебільшила. Він почав думати, що робити. Вирішили поховати тіло. Він зателефонував ОСОБА_23 рано вранці та поросив вийти до нього. Розповів, що він вбив чоловіка та поросив ОСОБА_23 допомогти поховати тіло. Вона сказала, що у нього гарячка та пішла спати, оскільки їй слід було на роботу. Він так розповів, оскільки, ОСОБА_23 не стала би допомагати, як би дізналася, що це зробила ОСОБА_37 .
ОСОБА_39 викинула всі речі вбитої жінки. У гаманці потерпілої були гроші - гривні та долари. ОСОБА_50 він забрав та віддав пізніше ОСОБА_51 ( ОСОБА_23 ). А 100 доларів залишив вдома. Мобільний телефон потерпілої вони розбили та пізніше заховали із ОСОБА_23 Він зняв з померлої сережки, каблучки, ланцюжок та поклав там, де було 100 доларів. ОСОБА_39 купила сумку велику клітчасту, для того, щоб погрузити до неї померлу. Вони із ОСОБА_37 ввечері прийшли додому (не були у приміщені із тілом цілий день) погрузили жінку у сумку. Сумка порвалася. Він її зашивав. Напередодні зателефонував ОСОБА_51 та попросив прийти після роботи до нього, оскільки не хотів нічого розповідати по телефону. Вони зустрілися із ОСОБА_23 на пляжі та розповіли, що загиблою є жінка. 28.07.2023 до ранку прийшла ОСОБА_23 , вони із ОСОБА_37 та ОСОБА_23 винесли сумку. Дотягли її до гаражів біля будинку № 20 по проспекту Науки. Яму копала ОСОБА_39. Сумка не влазила. ОСОБА_39 з ОСОБА_52 засипали яму, потім притрусили травою, стрибали зверху. Після цього прийшли до них у підвальне приміщення та він передав ОСОБА_51 100 доларів та прикраси померлої. Сказав сховати речі. Він не розповідав ОСОБА_23 , що це ОСОБА_37 вбила жінку.
Він почав проживати із ОСОБА_53 з 2015, коли ОСОБА_37 почала лягати у лікарню на вул. Павлова. Вони з 2015 проживали разом із ОСОБА_37 та ОСОБА_23 по вул. Цілковського. ОСОБА_37 знала про його відносини із ОСОБА_23 . Коли вони жили у будинку, то він ночував із ОСОБА_23 в окремій кімнаті. Між ОСОБА_37 та ОСОБА_23 були складні відносини, але вони не сварилися, бійок не було. Він ОСОБА_37 знав зі школи. Вона не була ревнивою. Йому зробили операцію по заміні суглоба у грудні 2022. Операція коштувала 80 тис. Гроші йому дала ОСОБА_23 .
Будинок по вул. Ціолковського був великим, там проживали квартиранти. Потім будинок забрали, оскільки ОСОБА_37 брала кредит. Коли вони із ОСОБА_37 переїхали до пр. Науки, 20 у підвальне приміщення, ОСОБА_23 також жила іноді із ними. Приміщення було маленьке, тому ОСОБА_23 почала проживати окремо. Вхід до кімнати де вони проживали по проспекту Науки, був частково перегороджений трубами. Двері зачинялися зсередини на дошку, зовні був навісний замок. У кімнаті було ліжко, стілець матрац. Жінка була одягнена у шорти. У неї також була сумка, мобільний телефон, припускає що ОСОБА_54 .
На запитання захисника, про те, чому надавав інші відповіді під час досудового розслідування, зазначив, що не може пояснити чому. Він заперечує, що загибла домагалася його. Він наполягає на тих показаннях, які він надає у суді. Також вказав, що ліфчик вони зняли вже з мертвої, для того, щоб було легше у сумку запхати тіло.
З 4 по 8 серпня 2023 їх тримали у райвідділку. Показання про чоловіка, який нібито був разом із ними, вони надавали під час першого допиту. Потім знайшли труп, тоді він все розповів.
ОСОБА_23 , коли допомагали їм, думала, що це він вбив жінку. Вже коли проводили обшук, він розповів ОСОБА_23 , що це ОСОБА_39 вбила Під час слідчого експерименту він розповів, як все відбувалося. Він наполягає на тому, що він заснув, коли ОСОБА_55 душила жінку.
Він любить ОСОБА_37 як родичку. ОСОБА_39 могла кричати, але вона не була агресивною. Вона терла руки одна об одну, стираючи їх. Вони звернулися до психіатра, який порадив покласти ОСОБА_55 до лікарні. Так відбувалося періодично. ОСОБА_37 приймала ліки, іноді, але які саме не пригадує. Їй дали інвалідність ІІ групи.
Свідок ОСОБА_56 , допитаний в судовому засіданні, надав суду показання про те, що ОСОБА_3 знає наглядно. До нього звернувся його знайомий - ОСОБА_42 та попросив щоб у нього переночувала його знайома, він дозволив. Але не пригадує її ім'я. ОСОБА_45 переночувала у вільні кімнаті його квартири за адресою АДРЕСА_7 . Йому нічого не відомо про обставини вбивства ОСОБА_57 . Свідок ОСОБА_21 та підозрювана ОСОБА_37 у нього не ночували. Свідком інших подій він не був.
Також прокурором надано ряд письмових документів, які досліджені в судовому засіданні.
Заява, відповідно до якої 27.07.2023 о 19 годині слідчий СУ Голосіївського УП ОСОБА_58 відібрав заяву у ОСОБА_59 про те, що 25.07.2023 ОСОБА_17 пішла з місця проживання та не повернулася додому (реєстрація у журналі ЄО № 29118 від 27.07.2023).
Відповідно до протоколу огляду, 27.07.2023 слідчим за згодою ОСОБА_59 оглянута кімната, яка розташована у квартирі АДРЕСА_8 в якій проживала зникла ОСОБА_17 . Під час огляду було вилучено гребінець та зубну щітку (а.с. 91-98 , т.1).
Відомості до ЄРДР внесені 28.07.2023 о 22 год. 08 хв за матеріалами ЄО 29118.
Початок досудового розслідування, повноваження слідчих, прокурорів визначаються дорученням про проведення досудового розслідування від 28.07.2024, відповідними постановами (а.с. 82-88, т.1).
Згідно із протоколом огляду від 04.08.2026, слідчий провів огляд відеозаписів: «10.10.28.14_Науки 15_20230725223959to 20230725230259», «10.10.28.14-_Науки 15_20230725233959_t0_20230725234459», «10.9.65.41 _Науки 15_20230725233957_10 20230726002258», «10.9.65.41_Науки 15_20230726002300_to 20230726010618»; «10.9.65.41_ Науки 15_2023072601062010_20230726013501», з камери відео спостереження «Безпечне місто», на яких зафіксовані події, що відбувалися у період часу з 25.07.2023 22:39 год. по 26.07.2023 01 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, пр-т Науки.
Зокрема на відео файлах зафіксовано, як на перехресті за адресою: пр-т Науки, неподалік будинку N? 15, о 22:54:14 переходить дорогу особа жіночої статі, яка має світле коротке волосся, одягнута у темний одяг та тримає на руці пакет світлого кольору та направляться в бік магазину «продукти», після чого направляється в бік пішохідного переходу, по якому переходить дорогу на іншу сторону. Інша камера фіксує, як вказані жінка сідає на лавку. О 00:19:50 з'являються дві особи чоловічої та жіночої статі, які переходять дорогу в бік лавки, на якій сидить жінка з білим пакетом. Вказані особи зупиняються неподалік лавки, та сідають на лавку. О 00:44:03 одна особа підвелася з лавки та пішла по алеї прямо, а особа жіночої статі та чоловічої статі залишились сидіти на лавці. Жінка декілька разів встає з лавки та падає, а чоловік її підіймає. О 01:28:39 год. чоловік та жінка встають з лавки та іду прямо по алеї, коли попрямувала перша жінка (а.с. 106-117, т.1).
Згідно із протоколом від 04.08.2023 свідку ОСОБА_20 о 16 год. пред'явлено відеозапис з медійного застосунку для створення та поширення відео файлів та онлайн трансляцій «ТікТок» - «video5339040005610289077», на якому зафіксовано зображення чоловіка та жінки, які у нічну пору сидять на лавці у парковій зоні. У особі чоловічої статі свідок ОСОБА_20 упізнала ОСОБА_16 (а.с 119-120, т.1).
Згідно із протоколу огляду мобільного телефону від 04.08.2023 о 16 год. 20 хв, який належав свідку ОСОБА_20 виявлені контакти «Буся» й «Коля», які зі слів ОСОБА_20 належали ОСОБА_16 . Також виявлений контакт із написом «Лобмард» (а.с. 121-122, т.1).
Згідно із протоколом від 04.08.2023 у період часу з 20 год по 20 год 50 хв. на земельній ділянці поруч із металевим гаражем, який розташований на відстані 50 метрів від будинку по проспекту Науки, 20 у м. Києві, в наслідок зняття ґрунту на глибині 10 см. виявлено клетчасту сумку, в середині якої виявлено труп оголеної жінки, що вкритий зеленою ковдрою. Труп з гнильними змінами, трупного заклякання відсутнє. Труп вилучений з місця подій та направлений на експертизу (а.с. 129-136, т.1).
Згідно протоколу від 04.08.2023 слідчий у період часу з 19 год. 11 хв. по 19 год. 29 хв. з метою перевірки та уточнення відомостей про обставини заховання трупу жінки провів слідчий експеримент із свідком ОСОБА_60 . Під час проведення експерименту свідок показала, як після 01 год. 28.07.2023 вона із ОСОБА_49 витягли з приміщення по проспекту Науки, 20 сумку, зашиту білими нитками, в якій зі слів ОСОБА_61 був труп жінки, яку він вбив, та вказала місце, яке розташовано поруч із металевим гаражем по проспекту Науки, де вони із ОСОБА_35 та ОСОБА_62 закопали сумку із трупом (а.с. 124-128, т.1).
Відповідно до протоколу огляду, проведеного 07.08.2023 у морзі по вул. Оранжерейній, ОСОБА_13 у трупі під № 2947/1 упізнала ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є її рідною сестрою.
Постановою від 07.08.2023 ОСОБА_13 , яке є рідною сестрою померлої ОСОБА_17 визнано потерпілою (а.с. 225-226).
Згідно із протоколом огляду трупа, у приміщенні моргу від трупа ОСОБА_63 були вилучені зрізи нігтьових пластин з обох рук та фрагмент кістки (а.с. 164-166, т.1).
За добровільної згоди ОСОБА_16 04.08.2023 за місцем його проживання виявлені та вилучені три ремені (а.с. 212-216, т.1). Постановами від 24.08.2023 слідчим призначені судово-медичні експертизи на предмет виявлення на ременях потожирових нашарувань, епідермісу (а.с. 217-225, т.1). Висновки експертів суду не надані, та прокурором зазначено, що постанова на експертизу не направлялася.
Згідно із протоколом 04.08.2023 проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_64 , який з метою уточнення подій, що відбувалися 26.07.2023 року за адресою: м. Київ, проспект Науки, 20 у підвальному приміщенні, за допомогою статистів відтворив як ОСОБА_3 перебуваючи у положенні стоячи, нанесла один удар долонею правої руки ОСОБА_65 , яка перебувала у положення сидячі на ліжку, від якого, ОСОБА_66 упала на ліжко, після чого ОСОБА_3 , нахилившись над нею, схопила останню за горло руками та почала душити ОСОБА_67 . Після чого взяла ремінь, перекинула його через шию ОСОБА_63 та тримаючи руки із ременем перед обличчям, продовжила душити (226-230, т.1)
Згідно із протоколом від 04.08.2023 слідчим були оглянуті добровільно надані свідком ОСОБА_20 дві каблучки, хрестик, дві купюри (номіналом 2 долари та 1 динар), квитанція з ломбарду, відповідно до якої 03.08.2023 позичальник ОСОБА_20 надала у заставу ланцюг 585 проби, вагою 4,82 грами (а.с. 172-173, т.1).
Відповідно до протоколу, складеного слідчим 29.08.2023 проведено огляд мобільного телефону Apple Iphone 13 PRO, який було виявлено та вилучено за адресою м. Київ, Стратегічне шосе, 17, за наслідками проведеного 04.08.2023 слідчого експеримента із свідок ОСОБА_20 (а.с. 184-190, т.1).
Відповідно до протоколу, складеного слідчим 29.08.2023 проведено огляд ланцюжка, який було виявлено та вилучено за наслідками проведеного протоколу огляду від 05.08.2023 з приміщення ломбарду у АДРЕСА_9 (а.с.194-197, т.1 ). Вага ланцюжка, на якому також виявлена проба 585, визначена у 4,82 грами.
Згідно із висновком експерта-товарознавця № СЕ-19/111-23/50155-ТВ від 19.10.2023 ринкова вартість ланцюжка станом на 25.07.2023 визначена у 6386,07 грн., мобільного телефону Apple Iphone 13 PRO - 32063 грн. Вартість двох каблучок та хрестика не встановлена, оскільки вони містили вставки (а.с. 203-210, т.1).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 14.08.2023 накладений арешт на речові докази - дві грошові купюри, дві каблучки, квитанція з ломбарду, три паска, які визнаними такими постановою слідчого від 04.08.2023 (а..с. 231-224, т.1).
07.08.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві ОСОБА_17 (а.с. 2-6, т.2).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 09.08.2023 до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, її взято під варту. (а.с. 7, т.2).
Згідно висновку амбулаторної комісійної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи № 1081 від 19.10.2023, експерти дійшли висновку, що ОСОБА_3 як на момент проведення експертизи, так і у період часу, коли було вчинено діяння, у вчинені якого вона підозрюється, страждала та страждає на Огранічний маячний (шизофреноподібний) розлад F06.2. За психічним станом як на момент проведення експертизи, так і у період часу, коли було вчинено діяння, у вчинені якого вона підозрюється, не могла та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню суспільно-небезпечних діянь (а.с. 13-19, т.2).
Постановою керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києві від 02.10.2023 строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців (а.с. 20-23, т.3).
Постановою слідчого від 27.10.2023 змінено порядок досудового розслідування відповідно у зв'язку із висновками експерта щодо психічного стану ОСОБА_3 (а.с. 26-27, т.2).
Ухвалою слідчого судді від 02.11.2023 ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з триманні під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, з утриманням у відповідному медичному закладі (а.с. 46, т.2).
Постановою від 27.10.2023 ОСОБА_3 залучений законний представник Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація.
Згідно із висновками судово-медичного експерта Київського МКБ судово-медичних експертиз ОСОБА_68 № 012-101-2947-2023 від 31.10.2021 за наслідками макроскопічного дослідження на трупі ОСОБА_17 , 1980 р.н.. виявлені такі тілесні ушкодження:
а) синці на передній, бічних та задній поверхні шиї справа; синець в правій завушній ділянці; група лінійних косо-горизонтальних саден на бічних поверхнях шиї, деякі з яких розташовуються на фоні синця в лівій бічній поверхні шиї; локальні крововиливи плямистого характеру в м?яких тканинах шиї, переважно по передній, бічних поверхнях та задній поверхні шиї справа; локальний крововилив на щито-під?язиковій зв?язці справа з поширенням на праву бічну стінку гортані; локальний крововилив в персне-щитоподібну зв?язку, з поширенням на передню стінку гортані; вогнищевий крововилив в товщу кореня язика; патологічна рухливість лівого великого ріжка під?язикової кістки в ділянці з'єднання з тілом; крововилив в ділянці з'єднання пластинок щитоподібного хряща; множинні крапкові темно-червоні крововиливи на серозних оболонках; кінчик язика між зубами з вирячуванням його за лінію змикання зубів; мимовільне виділення калу.
Б) синець в правій щічній ділянці; синець на грудях справа; синець в навколо-пупковій ділянці; повні прямі поперечні переломи 6, 8, 9 ребер справа по лопатковій лінії з крововиливом в оточуючі м?які тканини; крововилив в м?які тканини спини справа.
При мікроскопічному (гістологічному) дослідженні було виявлено: крововиливи в м'яких тканинах шиї справа в проекції грудино-ключично-соскоподібного м?язу, клапті шкіри з передньої поверхні шиї, м'яких тканинах з ділянки перелому 6 ребра справа, спини справа на рівні 8-9 грудних гребців та грудей справа; на під?язиковій кістці - неповний згинальний перелом лівого великого ріжка в ділянці його з?єднання з тілом, який утворився внаслідок дії твердого тупого предмету в напрямку ззовні до середини та зліва
У зв'язку з різко враженими гнильними змінами трупа ОСОБА_17 , комплекс зовнішніх та внутрішніх загальноасфіктичних ознак при макроскопічному та мікроскопічному дослідженні трупу ОСОБА_17 не виявлено.
Також експерт дійшов висновку, що такі ушкодження, як синці на шиї, група косо-горизонтальних саден на бічних поверхнях шиї, локальні крововиливи в м'яких тканинах шиї, неповний згинальний перелом лівого ріжка під?язикової кістки в ділянці його з?єднання з тілом є видовими ознаками механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками, які свідчать про дію травмуючого тупого предмету (можливо внаслідок удавлення руками) на передню та бічні поверхні шиї.
Враховуючи вищеописане в п. А), наявність видових ознак механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками, дані лабораторних досліджень, дані з «Протокол допиту свідка» від гр. ОСОБА_16 , від 04.08.2023 року та «Пояснення» від гр. ОСОБА_18 , від 04.08.2023 року (а саме те, що після того, як ОСОБА_3 душила ОСОБА_17 , остання перебувала у нерухомому стані та перестала подавати ознаки життя), експерт дійшов висновку, що смерть ОСОБА_17 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками.
Ймовірна давність настання смерті - близько 1-1,5 тижні з моменту розтину трупа в морзі.
Механічна асфіксія внаслідок стиснення органів шиї руками виникла за декілька хвилин (5-7 хвилин) до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Усі синці, які зазначені в п. Б) утворилися від дії тупого твердого предмета, за механізмом удару чи тиснення та могли виникнути незадовго до настання смерті та мають ознаки легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я, в причинно наслідковому зв'язку зі смертю не перебувають.
Переломи ребер, які зазначені в п. Б) могли утворилися внаслідок дії тупого твердого предмету за механізмом удару (ударів) та могли виникнути незадовго (в проміжку часу до 30-40 хв) до настання смерті, про що свідчать результати судово-гістологічного дослідження, мають ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров?я) та в причинному зв'язку зі смертю не перебувають.
Виявлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_17 могли утворитися за обставин, що були відтворені свідком ОСОБА_16 04.08.2023 під час проведення слідчого експерименту.
Однак, видових ознак механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї петлею (ременем), характерних ушкоджень для даного виду механічної асфіксії (внаслідок стиснення органів шиї петлею (ременем)) при макроскопічному дослідженні трупа та характерних особливостей при мікроскопічному дослідженні не виявлено.
В м'язах трупу ОСОБА_17 виявлено етиловий спирт в концентрації 2, 46 проміле.
На підставі рапорту слідчого (ЄО № 43833 від 01.11.2023) щодо ОСОБА_64 01.11.2023 внесені відомості до ЄРДР за № 12023100010003450, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадження щодо смерті ОСОБА_63 , було встановлено, що він причетний до кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (а.с. 36, т.2).
Постановою прокурора від 01.11.2023 об'єднані досудові розслідування від 01.11.2023 за № 12023100010003450 щодо ОСОБА_16 за ч. 4 ст. 185 КК України із №12023100010002228 від 28.07.2023 за ч.1 ст. 115 КК України. Постановою прокурора від 02.11.2023 вказані матеріали роз'єднані. (а.с. 38-42, т.2).
Рішенням Голосіївського районного суду від 18.04.2017 справа № 752/7052/16-ц ОСОБА_3 визнано недієздатною, а рішенням Голосіївського районного суду від 14.07.2027 № 752/20952 /17 її чоловіка - ОСОБА_16 визнано опікуном ОСОБА_3 (а..с 88-90 т.2)
Допитаний в удовому засіданні експерт ОСОБА_69 , який обіймає посаду судово-психіатричного експерта ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», має стаж роботи 29 років, висновок № 1081 від 19.10.2023 підтримав. Вказав, що він приймав участь у проведенні психолого-психіатричної експертизи. Дана експертиза була призначена як комплексна й експерт-психолог ОСОБА_70 також проводила певні дослідження, але оскільки відповідні запитання до психолога не задавалися, тому експерт-психолог й не надавала відповіді у висновку. Органічний маячний (шизофреноподібний) розлад, який встановлені у ОСОБА_37 є набутою хворобою, а за перебігом - є хронічним психічним захворюванням. Ним досліджувалися матеріали, які надавалися органом досудового розслідування, зокрема й медична документація. Також проводився огляд й бесіда з підекспертою ОСОБА_3 , під час яких вона надавала питання-відповіді. Її відповіді лише зовні були логічними, враховуючи зокрема, що вона не страждала на розумову відсталість. Але у неї були виявлені значні виражені порушення психічної діяльності, а саме: нездатність підтримувати продуктивний мовний контакт; гіпомімічність, амбівалентність; нецілеспрямоване, аморфне, тугорухливе, уповільнене мислення; інертна концентрації довільна увага; формальне ставлення до кримінального правопорушення та ситуації, що склалася; емоційна одноманітність, відривчасті маячні ідеї впливу; критики до свого стану. Наявні у ОСОБА_3 вищезазначені порушення психіки були настільки виражені, що давали йому підстави дійти висновку, що як на час проведення експертизи, та у період кримінального правопорушення, вона не мала можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідні психічні розлади також були виявлені у неї у 2014 році, але вони не були такими вираженими, як під час проведення ним дослідження.
Висновок про те, що вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, безпосередньо пов'язаний із тим розладом, який у ОСОБА_3 встановлений.
Він не перевіряв правильність показань ОСОБА_37 , відповідність їх іншим матеріалам. Вона могла вигадувати показання, підтримувати їх протягом певного часу, оскільки у неї відсутнє недоумство, але це не впливає на виявлене у неї захворювання. Її стан не може принципово змінюватися, захворювання є хронічним психічним захворюванням, вона не може вилікуватися. Оскільки у неї є маячна симптоматика, відсутність критичного ставлення, то рекомендовано саме поміщення до психіатричного закладу для лікування у примусовому порядку. До його компетенції не відноситься визначення режиму лікувальної установи, тому він у висновку не визначав режим. Агресія не є ознакою психічного розладу.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_71 , що має стаж експертної роботи 4 роки, наданий ним 31.10.2023 висновок № 012-101-2947-2023, підтримав.
В судовому засіданні вказав, що він ознайомлювався із матеріалами досудового розслідування, зокрема протоколом та відеозаписом слідчого експериментам. Він дійсно виявив на тілі ОСОБА_17 зокрема на боковій частині підборіддя зліва слід лінійний горизонтальний з чіткими краями та контурами, довжиною18 см, шириною близько 0,6-1 см, та припустив, що він віг відповідати сліду від душіння ременем, як про це вказував свідок. Встановити механізм спричинення такого тілесного ушкодження. він не може, адже у цій ділянці стиснення. не були виявлені крововиливи тощо. Тому, він дійшов висновку про те, що смерть настала внаслідок асфіксії, яка була спричинена саме стисненням шиї руками. Він вказує на те, що асфіксія не була спричинена стисненням шиї ременем (паском), оскільки у певному місці, не були виявлені відповідні внутрішні ушкодження. Час, коли на шию ОСОБА_17 здійснювалося тиснення, яке призвело до асфіксії, визначався ним як той, який відповідає загальному показнику часу при якій наступає механічна асфіксія. Після настання асфіксії, ОСОБА_19 не могла бути надана така медична допомога, яка б могла відновити її життя. Удушення могли вчинити дві особи. Для перелому під'язикової кістки не потрібно застосування сильної фізичної сили, перелом цієї кістки не перебував у причинно-наслідковому зв'язку із смертю ОСОБА_19 . Перелом кісти є складовою частиною комбінованої травми - механічної асфіксії, механізм його спричинення - тиснення спереду назад.
Переломи ребер виникли внаслідок ударів, механічної дії предметів та не могли виникнути внаслідок того, шо ОСОБА_3 сиділа зверху на передній поверхні тіла ОСОБА_17 , коли стискала її шию. Переломи ребер та інші тілесні ушкодження були прижиттєвими, про що свідчать результати дослідження.
Дослідивши зазначені докази, надавши кожному з них оцінку на предмет допустимості та належності, а сукупності зібраних доказів на предмет достатності для доведення того, що ОСОБА_3 вчинила суспільно-небезпечне діяння, суд дійшов до наступного.
Вирішуючи питання, відповідно до п.1 ч.1 ст. 513 КПК України, а саме, чи мало місце суспільно-небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_27 , її заяву про те, що ОСОБА_17 25.07.2023 пішла з дома та станом на 27.07.2023 не повернулася на місцем проживання, протокол огляду місця подій, відповідно до якого за адерсою: АДРЕСА_2 поруч із гаражами виявлена сумка, яка закопана у земній поверхні, в якій знаходився труп жінки, яка була опізнана як ОСОБА_17 .
Враховуючи висновки судово-медичного експерта № 012-101-2947-2023 від 31.10.2023 ОСОБА_72 , його показання, надані під час судового розгляду, смерть ОСОБА_17 настала внаслідок механічної асфіксії, що могло статися ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлена експертом причина смерті - механічна асфіксія внаслідок душіння руками дає підстави дійти висновку, що смерть ОСОБА_17 не була природною, а була наслідком агресивних дій з боку іншої людини.
Відповідно до ст. 3 Конституції України життя людини є найвищою соціальною цінністю.
Вищевикладене доводить, що мало місце суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки умисного вбивства, як це визначено частиною першою статті 115 КК України, тобто навмисне позбавлення життя іншої людини.
При цьому суд також вважає за доцільне виключити з доведеного судом, що смерть ОСОБА_17 була завдана внаслідок її удушення ременем (паском). Такий висновок не доведений належними та допустими доказами. Окрім того, такий висновок не надавався експертом як у письмовому висновку, так і під час судового розгляду під час його допиту. Також враховує, що ремені (паски), які вилучалися 04.08.2023 за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , не були предметом експертного дослідження, про що було вказано про прокурором під час судового розгляду, яка вказала, що постанова про призначення відповідної експертизи не була направлена на виконання.
Вирішуючи питання, чи вчинено вказане суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Перебування ОСОБА_17 до настання її смерті разом із ОСОБА_3 доводиться даними відеозаписів з камер спостереження, про що зазначено у протоколах. Дані вказаних відеозаписів також дають суду підстави визначити, що час, коли ОСОБА_37 та ОСОБА_21 познайомилися із ОСОБА_73 та почали спільно вживати алкогольні напої є 00 год. 20 хв. 27.07.2023, оскільки такий час вказаний на відеозаписах. Також факт та обставини їх знайомства доводиться показаннями свідка ОСОБА_64 та й не заперечувалися самою ОСОБА_3 під час допиту в судовому засіданні
Також суд вважає за можливе у доведення обставин того, що вказані суспільно-небезпечні діяння були вчинені ОСОБА_3 , взяти показання свідка ОСОБА_16 , який вказував на та, що між ОСОБА_3 та загиблою ОСОБА_24 розпочався словесний конфлікт, оскільки остання вирішила залишитися у них на ніч, та почала роздягатися, після чого ОСОБА_3 нанесла один удар в обличчя та почала душити ОСОБА_24 руками за шию. Такі показання ОСОБА_21 суд визнає послідовними та такими, що доводяться результатами слідчого експерименту, відповідно до якого ОСОБА_21 за місцем їх із ОСОБА_3 на той час спільного проживання, за допомогою статиста відтворив, яким чином ОСОБА_3 завдавала удар та який чином душила ОСОБА_74 . При цьому суд вважає, що інкриміновані ОСОБА_3 діяння з душіння ОСОБА_75 ременем (паском) не доведені належними та допустимими доказами, та спростовані висновками та показаннями експерта, який вказав, що на тілі ОСОБА_76 були відсутні такі тілесні ушкодження, які б давали підстави вважати, що механічна асфіксія наступила в результаті душіння, спричиненого паском (ременем). За таких обставин, суд не бере до уваги та відкидає показання свідка ОСОБА_21 , який вказував на те, що після того як ОСОБА_37 душила ОСОБА_74 руками, вона продовжила душити її ременем.
Показання свідка ОСОБА_23 також доводять, що ОСОБА_21 повідомив їй про те, що ОСОБА_17 задушила ОСОБА_3 , коли він вже був затриманий та проводився огляд за місцем його проживання. Та обставина, що ОСОБА_21 звертався до ОСОБА_23 з проханням надати допомогу у похованні тіла та повідомив, що це він вчинив вбивство людини, доводиться показаннями як ОСОБА_21 , так і ОСОБА_23 . Оцінка діями та бездіяльності ОСОБА_21 , який не припинив вбивство ОСОБА_76 , обставини за яких відбувалося поховання тіла ОСОБА_17 , заволодіння її майном, яке відбувалося за безпосередньої участі ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , містить ознаки інших складів кримінальних правопорушень, які не є предметом розгляду у даному провадження, тому суд не надає їм оцінку на предмет наявності або відсутності складу злочину. Такі їх діяння тільки свідчать про низький рівень морального розвитку, що пов'язано з втратою, або відсутністю моральних цінностей у вказаних свідків, до чого суд прийшов за наслідками допиту останніх в судовому засіданні.
Показання ОСОБА_3 про те, що вбивство ОСОБА_17 міг вчинити чоловік, який прийшов до їх приміщення, суд відхиляє, оскільки доказів того, що у приміщенні була інша людина окрім ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , а також ОСОБА_17 суду не надано. Окрім того, враховуючи невеликий розмір кімнати, наявність великої кількості речей, відсутність меблів окрім одного ліжка та стільця, загальну обстановку, суд приходить до висновку, що інша особа невстановлена особа не могла перебувати у вказаному приміщенні та вживати алкогольні напої із трьома іншими, хто в ній були.
Суд також відхиляє мотиви вчинення таких дій ОСОБА_3 , які вказані у клопотанні як ревнощі, враховуючи, що доказів цьому суду не надано. Людина з психічним розладом може відчувати ревнощі, між тим, під час судового засідання, проведення психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_37 , експерти вказували на те, що поведінка ОСОБА_37 є аморфною, проявів протилежної поведінки вони не встановлювали.
Також не знайшло доведення твердження сторони обвинувачення, вчинення ОСОБА_3 таких дій, які б могли призвести до синця в навколо-пупковій ділянці та переломів 6,8,9 ребер справа. Свідок ОСОБА_42 у свої показаннях також не вказував на те, яким чином під час бійки ОСОБА_49 могла таке заподіяти.
Показання свідка ОСОБА_78 не мають доказового значення.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 спричинила своїми діями такі тілесні ушкодження, від яких внаслідок механічної асфіксії, яка спричинена механізмом удушення шиї руками, настала смерть ОСОБА_17 .
Висновками амбулаторної комісійної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи № 1081 від 19.10.2023, експерти психіатр дійшов висновку, що ОСОБА_3 , як на момент проведення експертизи, так і у період часу, коли було вчинено діяння, у вчинені якого вона підозрюється, страждала та страждає на огранічний маячний (шизофреноподібний) розлад (F06.2). За психічним станом, як на момент проведення експертизи, так і у період часу, коли було вчинено діяння, у вчинені якого вона підозрюється, не могла та на час проведення експертизи не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідний висновок в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_79 .
Таким чином ОСОБА_3 вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке мало ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у стані неосудності.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Види примусових заходів медичного характеру, визначені у ст. 94 КК України, згідно якої вони визначаються залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Такими заходами є надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, або з посиленим наглядом, або із суворим наглядом.
Згідно висновків та показань, наданих в судовому засіданні, експерт ОСОБА_69 наданий ним висновок підтримав та вказав, що ОСОБА_80 не може виявляти ознак того, що перестала страждати на оргнічний маячний (шизофреноподібний) розлад, оскільки такий стан не є виліковним. Враховуючи значний проміжок, коли з'явилися перші прояви такого стану, періодичність лікування, яка зазвичай була пов'язана з погіршення стану психічного здоров'я, він вважає, що ОСОБА_3 потребує поміщенню до лікувального закладу для примусового лікування.
Надаючи об'єктивну оцінку ступені небезпечності ОСОБА_3 , яка має відповідні психічні розлади, як для неї особисто, так і інших осіб, суд приймає до уваги висновки експерта, які викладені як письмо, так і надані в судовому засіданні, у мотивувальній частині якої, зокрема, містяться данні щодо перебігу захворювань підекспертної, а також враховує діяння, які вчинені ОСОБА_37 ОІ., які призвели до смерті іншої особи, спосіб спричинення смерті. Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 з урахуванням викладеного, може завдати істотної шкоди об'єктам кримінально-правової охорони, що є підставою для визнання його суспільно небезпечним.
Підстав вважати з моменту проведеної судово-психіатричної експертизи, відповідно до висновків якої експерт дійшов висновку, що ОСОБА_3 потребує примусового поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою обов'язкового лікування, стан психічного здоров'я ОСОБА_3 змінився, та відпала необхідність у його поміщенні до лікувального закладу.
Висновки експерта про те, що ОСОБА_3 потребує примусового лікування, з урахуванням психічного розгляду який у неї встановлений, його перебіг, тяжкість вчиненого нею суспільно-небезпечного діяння, спосіб його вчинення та наслідки, також дають суду підстави дійти висновку, що до ОСОБА_3 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, що відповідає положенням ч.5 ст. 94 КК України, яка регламентує, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Щодо цивільного позову, який пред'явлений ОСОБА_15 в інтересах потерпілої ОСОБА_13 (а.с. 71, т.1).
Так в обґрунтування вимог позову, представник вказала, що ОСОБА_13 є зведено сестрою загиблої ОСОБА_17 . Вона вважає, що неправомірними діями ОСОБА_3 , якими була спричинена смерть ОСОБА_17 , її довірительці завдана моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, яку остання оцінює у 500 тис. грн. Також вона понесла витрати на поховання ОСОБА_17 в розмірі 30 тис. грн. Оскільки ОСОБА_81 рішенням суду була визнана недієздатною, та її піклувальником визнаний чоловік - ОСОБА_16 , який також був безпосереднім учасником подій, за яких настала смерть її сестри, а Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація була визнана законним представником ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, просила стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_16 та Голосіївської районної у м. Києві державна адміністрації на підставі положень ч.2 ст. 1184, ч.1 ст. 1186 ЦК України на її користь в солідарному порядку майнову шкоду в розмірі 30 тис. грн., а також моральну шкоду - 500 тис. грн
Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Пункт 1) частини 2 вказаної статті визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Так, як було встановлено вище, смерть ОСОБА_19 настала внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання, чи має право позивачка ОСОБА_13 на відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої їй внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Члени сім'ї - це особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
У позові вказано про те, що позивачка ОСОБА_13 є зведено сестрою загиблої ОСОБА_17 . Між тим, таке споріднення, як не доведене доданими до позову письмовими документами, так і не надає право позивачу на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Також не надано доказів того, що позивачки проживала разом з ОСОБА_17 однією сім'єю. Навпаки, таке твердження спростовується показаннями свідка ОСОБА_27 , яка в судовому засіданні вказала про те, що ОСОБА_17 довготривало проживала із нею у одній квартирі. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, який визначений у позові в сумі 500 тис. грн., також не доведений.
За таких обставин, вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, які пред'явлені до ОСОБА_3 , ОСОБА_16 Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про те, що чи має право позивачка ОСОБА_13 на відшкодування майнової шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_3 на момент вчинення діяння перебувала у шлюбі із ОСОБА_16 . Крім того, рішенням Голосіївського районного суду від 18.04.2017 ОСОБА_3 визнана недієздатною, а рішенням Голосіївського районного суду від 14.07.2027 її чоловіка - ОСОБА_16 визнано опікуном ОСОБА_3 .
Також згідно із висновком судового експерта №1081 від 19.10.2023 ОСОБА_3 визнана такою, що страждає на психічну хворобу - органічний маячний (шизофреноподібний) розлад, у зв'язку із чим, як на момент вчинення діяння так і на час проведення експертизи не усвідомлювала значення своїх тій та не керувалася ними.
Питання щодо відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, регламентовано ст. 1186 ЦК України, яка передбачає, що шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.
Частина 2 вказаної статі регламентує, що якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.
Враховуючи обставини за яких настала смерть ОСОБА_82 , зокрема те, що її чоловік ОСОБА_16 був безпосереднім свідком таких неправомірних дій ОСОБА_3 , не припинив їх, суд виходить з того, що позивачка, як особа, яка здійснила витрати на поховання ОСОБА_17 , має право на відшкодування таких реальних збитків. Між тим, суду не надано доказів того, що такі витрати позивачка понесла. До позову відповідні письмові документи не додані, в судовому засіданні представник потерпілого та сама потерпіла також не доповнили пред'явлений ними позов.
За вказаних обставин суд також не вбачає підстав для відшкодування позову в частині відшкодування майнових збитків на підставі ст. 1184 ЦК України, а саме стягнення шкоди з опікуна, про що вказано у цивільному позову.
Вимоги позову про відшкодування майнової шкоди, які пред'явлені до ОСОБА_3 та Голосіївської державної адміністрацій також не підлягають задоволенню Вказані особи є неналежними відповідачами, оскільки не несуть відповідальність за заподіяну шкоду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги - спеціалізованого підрозділу з надання психіатричної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» (Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7) в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, слід продовжити, як про це заявила у клопотанні прокурор, оскільки продовжують існувати ризики переховування, вчинення інших неправомірний дій, враховуючи, що її психічний розлад є хронічним.
Враховуючи, що ОСОБА_3 за наслідками розгляду клопотання підлягає реальному направленню на примусове лікування, строк запобіжного заходу підлягає продовженню до набрання даною ухвалою законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2023, підлягає скасуванню. Доля речових доказів підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 92, 93, 94 КК України, ст. 369-372, 508, 503-513 КПК України, суд -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Після набрання ухвалою суду законної сили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає примусовій госпіталізації до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» (Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7) для надання психіатричної допомоги із суворим наглядом і лікування у примусовому порядку.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги - спеціалізованого підрозділу з надання психіатричної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» (Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Павлова, 7) в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, продовжити до набрання даною ухвалою законної сили, але не більше ніж на 60 днів
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про відшкодування шкоди, залишити без задоволення.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2023, на одну купюру номіналом 1 (один) з написом «one dinar»; одну купюру номіналом 2 (два) дол. США; дві каблучки золотистого кольору; екземпляр квитанції позичальника, виданого ТОВ «Ломбард №1» від 03.08.2023 ОСОБА_20 ; два паска з металевими вставками; однин пасок із позолоченою вставкою; клітчату сумку синього кольору; ковдру сірого кольору; пошкоджений мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору; ланцюжок золотистого кольору скасувати.
Речові докази:
- одну купюру номіналом 1 (один) з написом «one dinar»; одну купюру номіналом 2 (два) дол. США; дві каблучки золотистого кольору; пошкоджений мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору; ланцюжок золотистого кольору, які зберігаються у камері збереження речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, повернути потерпілій ОСОБА_13 за вимогою;
- екземпляр квитанції позичальника, виданого ТОВ «Ломбард №1» від 03.08.2023 позичальнику ОСОБА_20 , два паска з металевими вставками, однин пасок із позолоченою вставкою, клітчату сумку синього кольору, ковдру сірого кольору, які зберігаються у камері збереження речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1195 грн. (висновок №СЕ-19/111-23/50155-ТВ) віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва.
Повний текст увхали був оголошений 26.05.2025 о 17 год.
Суддя ОСОБА_1