27.05.25 Справа № 696/612/25
№ 2/696/290/25
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2025 року м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Бойко Людмили Володимирівни (вул. Героїв Майдану, б. 45 м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області) про зняття заборони (обтяження) на нерухоме майно,
встановив :
До Кам'янського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява, проте провадження по ній не може бути відкрите у зв'язку з її недоліками.
Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим подана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.
Так, позивачем зазначено у позовній заяві в статусі відповідача приватного нотаріуса, однак нотаріус у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.
У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) зазначено, що «тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. Таке оскарження може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу».
При цьому суд не може зобов'язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Оскільки у даних правовідносинах нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави у нього немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача або відповідача.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові КЦС ВС від 15.04.2020 по справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 зроблено висновок, що «[…] позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
За таких обставин оскільки предметом оскарження є наявне зареєстроване обтяження у виді заборони на нерухоме майно, яке стосується належного Позивачеві нерухомого майна (як правонаступнику прав та обов'язків померлого), а саме обтяження зареєстровано за інтересу Відповідача ОСОБА_2 , а також, що у даному конкретному випадку Позивачем не визначено такої позовної вимоги, як оскарження (скасування) постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій або процедури її вчинення, та при вирішенні справ, які стосуються звільнення майна з-під арешту або заборони відчуження нерухомого майна у нотаріальної контори відсутня юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення, нотаріус може бути залучений до участі в справі, маючи процесуальний статус - третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією. Така позиція висловлена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України від 04.07.2011року: «Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення».
Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені вище в цій ухвалі, подавши позовну заяву в новій редакції.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне надати Позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а позовну заяву залишити без руху.
Керуючись, ст.ст. 95, 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України,
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Бойко Людмили Володимирівни (вул. Героїв Майдану, б. 45 м. Кам'янка Черкаського району Черкаської області) про зняття заборони (обтяження) на нерухоме майно - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.3 ст. 185 ЦПК України - якщо позивач не усуне недоліків позову у строк встановлених судом, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу. Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя : Шкреба В.В.