27 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1652/25
Провадження № 33/820/407/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., за участі секретаря судового засідання Жураківського В.А., з участю захисника - адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, розглянувши в режимі відеоконфренції матеріали справи про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року, -
Постановою судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
За постановою судді, ОСОБА_2 02 березня 2025 року о 20 год. 21 хв. по вул. Швейгарда, 3 с. Грушка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Hundai Tucson», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвакат Кравчун Д.В. просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує на невідповідність висновків судді обставинам справи, неповноті з'ясування фактичних обставин справи , неналежну оцінку зібраних у справі доказів з точки зору їх допустимості та достатності .
Акцентує увагу на тому, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 , як військовослужбовця, проведенний не посадовою особою, уповноваженої на те начальником Військової служби правопорядку ЗСУ, відповідно до ст. 266-1 КУпАП, а отже є недійсним.
Крім того, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки пропустив його з поважних причин, так як про прийняту постанову стало відомо 9 травня 2025 року.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Кравчуна Д.В. на підтримку апеляційної скарги та поданих доповнень до неї, з посиланням на зазначені в них доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Обставини керування ОСОБА_2 транспортним засобом 02 березня 2025 року з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та в медичному закладі підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
Зокрема, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів стверджується, що водій ОСОБА_2 виявляв явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, однак від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився (а.с.5).
Змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стверджується, що в ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, вираженого тремтіння пальців рук та 2 березня 2025 року о 20 год. 29 хв. його було направлено на огляд до КНП «Кам'янець-Подільська міська лікарня», проте огляд не проводився у зв'язку із його відмовою (а.с.6).
Обставини керування ОСОБА_2 транспортним засобом 2 березня 2025 року у нічну пору доби, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності перебуваючи за кермом транспортного засобу та не заперечуючи обставин керування ним, відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі (а.с. 9).
Вказані докази взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до встановленої законом відповідальності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Сторона захисту жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об'єктивності органів поліції при їх складанні навести не змогла.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_2 заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_2 чи його захисник-адвокат зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об'єктивний сумнів, підлягають відхиленню.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
Сторона захисту, натомість, не навела обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.
Об'єктивних даних, які вказували на відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 в матеріалах справи не встановлено.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення права на захист через розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Крім того, як вбачається із матеріалів провадження, справа про адміністративне правопорушення надійшла до місцевого суду 6 березня 2025 року та двічі відкладалася у зв'язку із неявкою ОСОБА_2 , який будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв про відкладення справи не надав, участь захисника не забезпечив.
З урахуванням факту своєчасного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також строків накладення адміністративного стягнення, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, суддя, обґрунтовано у межах строків встановлених законом розглянув справу у відсутності ОСОБА_2 , який належним чином повідомленний про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення не надіслав.
Крім того, ОСОБА_2 таким правом скористався, подавши апеляційну скаргу на рішення судді місцевого суду.
В процесі апеляційного розгляду були повністю забезпечені та відновлені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватися правовою допомогою захисника - адвоката, подавати докази, ознайомлюватися з матеріалами справи тощо.
Посилання сторони захисту на те, що огляд працівниками поліції ОСОБА_2 був проведений з порушеннями, оскільки останній є військовослужбовцем і щодо нього мала бути застосована спеціальна процедура, передбачена ст. 266-1 КУпАП, а саме огляд повинен був проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником Військової служби правопорядку ЗСУ, підлягають відхиленню.
Апеляційний суд зауважує, що стаття 266-1 КУпАП стосується виключно порядку проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння у разі вчинення ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП і не поширюється на загальні адміністративні правопорушення, зокрема пов'язані з порушенням ПДР.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 15 КУпАП передбачено, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З огляду на те, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 не перебував на виконанні обов'язків військової служби та керував власним транспортним засобом у позаслужбовий час, тому такий огляд на стан сп'яніння, враховуючи положення статті 15 КУпАП, правомірно проводився в загальному порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, працівниками патрульної поліції.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, якщо у працівника поліції виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео.
Тому твердження сторони захисту про те, що з відеозапису подій не вбачається ознак алкогольного сп'яніння та не було наголошено на таких , а отже такі є надуманими, а вимога пройти огляд є незаконною, не заслуговують на увагу, оскільки 02 березня 2025 року працівниками поліції встановлено наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу «Hundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у вигляді : запаху алкоголю з порожнини рота, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння та даними відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ознаки алкогольного сп'яніння, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції №1452/735, законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився від такого, що є самостійною та достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Сторона захисту, натомість, не навела обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника - адвоката Кравчуна Д.В. про застосування стягнення саме у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами то слід виходити з наступного.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Як вбачається з постанови судді, визначаючи вид стягнення за вчиненні дії ОСОБА_2 , суддя належним чином врахував положення вимог ст. 33 КУпАП та визначив стягнення в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2 проходить військову службу і позбавлення права керування транспортними засобами фактично паралізує його військову службу є суб'єктивним твердженням, яке не підтверджене належними доказами та жодним чином не зменшують ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, та не можуть бути підставою для зміни стягнення.
Ставлячи питання про скасування постанови, сторона захисту конкретних фактів порушення прав та законних інтересів ОСОБА_2 органами поліції та суддею не навела, а виключно обмежилася перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Суддею місцевого суду були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_2 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_2 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 33-35 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_2 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_2 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
З матеріалів провадження вбачається, оскаржувана постанова була постановлена 20 березня 2025 року суддею Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови для сторони захисту розпочався 21 березня 2025 та закінчився після спливу десяти днів - 30 березня 2025 року (останній день для подачі апеляційної скарги). Враховуючи те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні не був присутній, про рішення судді стало відомо 9 травня 2025 року, тому строк на апеляційне оскарження постанови пропущений із поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника - адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року.
Постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Сергій БОЛОТІН