Справа №: 465/3176/25
3/465/1687/25
21.05.2025
Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д. І., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, за даними протоколу зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 451187 від 10.04.2025, 28.02.2025 близько 14:00 у місті Львові по вулиці Лазаренка, 2, ОСОБА_1 перебуваючи на своєму робочому місці у магазині «Vapors», будучи продавцем консультантом здійснила продаж нікотину, який заборонений для реалізації, у кількості 37 шт., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила. Зокрема, про судові засідання призначені на 08.05.2025 та 21.05.2025 ОСОБА_1 повідомлялася шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду SMS-повідомленням на її контактний номер телефону, який наявний в матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 16.04.2025 та 08.05.2025, а тому на підставі ст. 268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглядати у її відсутності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримала повістку, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, була повідомлена про дату та місце розгляду справи, на кожну дату призначення розгляду справи, адвокат Фостяк О. Я. скеровував заяви про відкладення без підтверджуючих документів, відтак поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та адвоката, може свідчити про свідоме затягування розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 156 КУпАП, передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 правопорушницею та її адвокатом- Фостяком О. Я. не надано.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджена наявними належними і допустимим доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 451187 від 10.04.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- Актом перевірки ТзОВ «ВЕЙПОРС» № 11107/13-01-09-01/44686004 від 10.03.2025.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стягнення слід визначити з урахуванням особи винного, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
За змістом положень ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
У матеріалах адміністративної справи міститься Акт від 28.02.2025 на матеріально-відповідальне зберігання ( ОСОБА_2 ), відповідно до якого ОСОБА_1 отримала нікобустер 3 мл у кількості 17 шт., нікобустер 1,5 мл у кількості 10 шт., нікобустер 2 мл у кількості 9 шт., комплект для виготовлення рідини у кількості 1 шт., загальна кількість 37 шт., що стверджується Додатком №1 до акту перевірки (аркуш справи 6-7).
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 156 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона здійснювала торгівлю тютюновими виробами, що містять нікотин, без марок акцизного податку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи вилучені товари не містять марок акцизного податку, відтак товар підлягає знищенню.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», до неякісної та небезпечної продукції відноситься продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що вилучений товар не містить марок акцизного податку, які б підтверджували якість та безпеку продукції, відтак вилучений товар підлягає знищенню, шляхом утилізації
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується в розмірі 0,2% розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-35, 40-1, 156, 268, 283, 294, 384 КпАП України, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Речові докази відповідно до Додатку 1 до Акту перевірки та Акт на матеріальне відповідальне зберігання від 28.02.2025 ОСОБА_1 , які їй передані на відповідальне зберігання: нікобустер 3 мл у кількості 17 шт., нікобустер 1,5 мл у кількості 10 шт., нікобустер 2 мл у кількості 9 шт., комплект для виготовлення рідини у кількості 1 шт., загальна кількість 37 шт. - знищити, шляхом утилізації.
Знищення провести із застосування відеозапису.
Контроль в частині знищення речових доказів покласти на начальника ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області.
Про виконання судового рішення повідомити суд у спосіб та строки передбачені законом, долучивши підтвердження знищення у тому числі й носієм відеозапису.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив рішення.
Суддя Д. І. Рудаков