Єдиний унікальний номер 307/3997/22
Номер провадження 1-кп/305/87/25
26.05.2025 року місто Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів обвинувальний акт в у кримінальному провадженні, відомості про яке 16.08.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000477 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 2 групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_4 15 серпня 2022 року близько 10 години 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїжджаючи по автомобільній дорозі сполучення «Мукачево-Рогатин-Львів», між населеними пунктами с. Біла Церква Тячівського району та смт. Великий Бичків Рахівського району, рухаючись по правій смузі руху, в напрямку смт. Великий Бичків, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, здійснював маневр з виїздом на зустрічну смугу руху, при цьому не впевнившись в тому, що цей маневр буде безпечним, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала з такої відстані, що водій ОСОБА_7 , керуючи своїм автомобілем, вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів дистальних кінців обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, перелом кісток тазу в області крила правої крижової кістки, лобкової кістки справа та верхньої стінки лівої вертлюжної впадини, ЗЧМТ, струс головного мозку, садни поперекової ділянки, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки викликають розлад здоров'я більше 21-го дня і знаходяться у прямому причинному зв'язку з діями водія ОСОБА_4 .
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 , порушив вимоги пунктів 1.2, 1.5, 2.3 «б», 11.2, 11.3 Правил дорожнього руху України, а саме: п.1.2 - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це не можливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган; п.2.3 «б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 11.2 на дорогах, які мають дві або більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом; п. 11.3 на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах підтримала висунуте ОСОБА_4 обвинувачення, посилаючись на обставини викладені в обвинувальному акті, та просила суд обрати ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст.286 КК України, у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім цього, прокурор просила застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки. Окрім цього просила вирішити долю речових доказів - транспортних засобів.
Адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах просив визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та виправдати його у зв'язку з недоведеністю. Крім того, зазначив, що вважає експертизу, призначену поліцією, не інформативною, а дії слідчого у даному кримінальному провадженні упередженими, оскільки призначення саме транспортно-трасологічної експертизи на стадії досудового розслідування мало передувати призначенню автотехнічної експерти щодо механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди і саме експерт за результатами проведеного дослідження, крім відповіді на інші питання, повинен відповісти на питання і щодо місця зіткнення автомобілів на проїжджій частині, а не слідчий. Таким чином вважає, що висновок № 149/09 судової автотехнічної експертизи, складений 21 вересня 2022 року експертом ОСОБА_8 , виконаної на підставі постанови старшого слідчого ОСОБА_9 з зазначенням відповідних вихідних даних як доказ на доведення вини ОСОБА_4 до уваги братися не може. З метою встановлення розміщення автомобілів на проїжджій частині та розміщенні їх в момент зіткнення один відносно одного, за клопотанням сторони захисту на підставі ухвали суду від 25.07.2023 року було проведено судову транспортно-трасологічну експертизу (висновок експерта № СЕ- 19/109-24/11556 - ІТ, виконаний експертом Івано- Франківського НДЕКЦ ОСОБА_10 ). Отриманий висновок експерта повністю спростовує висновок № 149/09 судової автотехнічної експертизи, а тому 20.02.2024 року представник потерпілого ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів кримінального провадження DVD диску з кольоровими світлинами обставин ДТП від 15.08.2022 року, а також DVD диску з відеозаписом обставин ДТП від 15.08.2022 року. Зазначив, що під час розгляду даного клопотання у судовому засіданні сторона захисту заперечувала щодо долучення DVD диску, оскільки згідно вимог ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, проте суд долучив ці матеріали як докази до матеріалів кримінального провадження. Звернув увагу суду, що виявлення та фіксація слідової інформації на місці скоєння ДТП здійснюється в ході огляду місця події це слідча дія, на яку розповсюджуються вимоги ст. 223 КПК України та яка проводиться відповідно зі ст. 237 КПК України, хід і результати проведення якої, згідно з приписом ст. 104 цього Кодексу, фіксуються у протоколі. Слідчий, який проводив огляд місця ДТП, та за результатами його проведення склав відповідний протокол, слідів, які містяться на світлинах, наданих представником потерпілого адвокатом ОСОБА_11 , не виявив, не зафіксував та не описав і зазначив у протоколі, що такі сліди відсутні. Щодо висновку №CE-109-24/3160-ІТ від 05.06.2024 року, зазначив, що експерт, не досліджуючи та не даючи оцінки зазначеним матеріалам, наявним у матеріалах кримінального провадження, які йому надавалися та були у його розпорядженні, суто досліджуючи кольорові світлини, які додатково надані ОСОБА_12 , встановлює, що зіткнення марки Renault Duster реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки Jeep Wrangler реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 відбулося на смузі руху, яка призначена для руху у напрямку с. Біла Церква, та у поздовжньому напрямку відносно елементів дороги знаходиться в районі початку, по напрямку руху до кінцевого розташування автомобіля марки Renault Duster, пошкодження асфальтного покриття у вигляді потертостей із нашаруванням речовини чорного забарвлення, що супроводжується подряпинами асфальту і яке зафіксовано ближче до осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР. При цьому експерт заявляє це суто декларативно, оскільки він проводить трасологічну експертизу і досліджує сліди трасологічного походження, а, насправді досліджує фотознімки, виходячи за межі своєї компетенції, оскільки для дослідження фотозображень необхідні спеціальні знання в галузі фототехніки (код експертної спеціальності 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» згідно з додатком 5 (пункт 3 розділу IV) і додатком 6 (пункт 3 розділу IV) до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом МЮ України від 03.03.2015 № 301/5 (зі змінами)). Такі дослідження проводяться в рамках виконання комплексної трасологічної та фототехнічної експертизи. Крім зазначеного порушення при виконанні даної транспортно-трасологічної експертизи допущено і ряд інших порушень відповідних методик. На підставі вищезазначеного просив суд ухвалити виправдувальний вирок оскільки не доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, у якому він обвинувачується.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив наступне. Він рухався зі сторони с. Біла Церква Тячівського району в напрямку смт. Великий Бичків Рахівського району, по правій смузі руху на своєму автомобілі марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час керування автомобілем на своїй смузі руху, відбулося зіткнення з автомобілем марки «Jeep Wrangler» внаслідок раптової появи цього автомобіля із-за повороту на великій швидкості.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, арешт транспортного засобу - скасувати.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав наступне. Так, того дня ОСОБА_7 забрав його з лікарні. Проте, по дорозі додому, між смт. Великий Бичків та с. Біла Церква автомобіль «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на їх смугу руху та вдарив зліва ззаду, внаслідок чого вони перевернулись у кювет. В подальшому приїхали працівники поліції та швидкої допомоги. Свідок також зазначив, що їхали вони зі швидкістю руху 50-60км/год та зіткнення відбулось на їх смузі руху.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дала наступні показання. Так, 15.08.2022 року вона з чоловіком була в смт. Солотвино у лікарні та близько 10 години їхали на автомобілі «Renault Duster», в сторону м. Рахів. На зустрічній полосі руху їхав автомобіль бордового кольору та їх машину потягло на ліву сторону. При цьому її чоловік ОСОБА_4 ніяких маневрів не здійснював, рухався прямо зі швидкістю 50 км/год., алкогольні напої напередодні не вживав. Куди прийшовся удар, вона не пам'ятає, також не знає, де було місце зіткнення. Свідок також зазначила, що її чоловік не виїжджав на зустрічну смугу руху.
Окрім цього судом досліджено також письмові докази.
Так, з рапорту оперативного чергового Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області вбачається, що 15.08.2022 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що в с. Біла Церква по вул. Центральна Тячівського району Закарпатської області сталося ДТП за участю ТЗ «Рено» та «Джип».
З протоколу проведення слідчого експерименту від 30.05.2023 року, за участю обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що місце події знаходиться на автомобільній дорозі сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів» в с. Біла Церква. Обвинувачений ОСОБА_4 показав, де відбувся первинний контакт транспортних засобів, а саме - 12,4 м до знаку «Небезпечно поворот» на його смузі руху, ближче до осьової лінії. Після цього йому запропоновано заміряти швидкість його автомобіля, проте обвинувачений відмовився та стверджував, що рухався зі швидкістю 50 км/год.
Відповідно до висновку №132/08 від 31.08.2022 року, судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля, по матеріалам досудового розслідування №12022071160000477 на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 була працездатною і й технічний стан відповідав вимогам ПДР України. При дослідженні системи рульового керування автомобіля «Јееp Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була працездатною і відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ. При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля «Јееp Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 було встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки тип та конструкція даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДР. На момент проведення огляду ходова частина автомобіля «Јееp Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із технічної точки зору, в непрацездатному стані внаслідок відриву заднього лівого колеса. 3 технічної точки зору, ці несправності виникли в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. Характер деформації заднього лівого колісного вузла автомобіля «Јееp Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 свідчить про те, що вони виникли при дії на них значних по величині зусиль одноразового ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. 3 технічної точки зору, ці несправності виникли в момент зіткнення автомобіля з перешкодою.
Як вбачається з висновку №133/08 від 31.08.2022 року, судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля, по матеріалам досудового розслідування №12022071160000477, на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 буда працездатною і й технічний стан відповідав вимогам ПДР України. При дослідженні системи рульового керування автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була непрацездатною і не відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДРУ внаслідок того, що деформовано деталі передньої підвіски, при обертанні рульового колеса лише праве колесо повертається на кут, обмежений деформаціями кузова та підвіски. Характер деформації елементів системи рульового керування автомобіля свідчить про що вони виникли при дії на них (елементи кузова) значних по величині зусиль одноразового ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. При дослідженні зовнішніх світлових приладів автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 було встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки тип та конструкція даних приладів відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими ПДР. Ліва фара розбита в момент зіткнення з перешкодою. На момент проведення огляду шини за розміром та допустимим навантаженням відповідають моделі транспортного засобу. Оскільки шини коліс автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 не мають будь-яких наскрізних пошкоджень (розривів, розшарувань, тріщин) залишкова висота малюнка протектора більша 1,6 мм, тиск повітря в шинах дорівнює нормативному то, із технічної точки зору, можна стверджувати, що колеса досліджуваного автомобіля знаходяться в працездатному стані, відповідають вимогам на їх експлуатацію, встановленими ПДРУ. Характер деформації переднього лівого колеса автомобіля свідчить про те, що вони виникли при дії на них значних по величині зусиль одноразового ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. З технічної точки зору, ці несправності виникли в момент зіткнення автомобіля з перешкодою. Складові системи рульового керування, ходової частини та прибори освітлення, які деформовані та розбиті, знаходились в зоні аварійного пошкодження. Характер деформації елементів кузова та моторного відсіку автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 свідчить про те, що несправності системи рульового керування, ходової частини та системи зовнішнього освітлення автомобіля виникли при дії на них (елементи кузова) значних по величині зусиль одноразового ударного характеру. Такого типу деформації та несправності не можуть виникнути в процесі нормальної експлуатації транспортного засобу. Тому, з технічної точки зору, пошкодження складових та приладів системи освітлення, ходової частини та системи рульового керування автомобіля сталися під час ДТП в момент зіткнення автомобіля з перешкодою.
Згідно висновку №149/09 від 21.09.2022 року, судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля, по матеріалам досудового розслідування №12022071160000477, у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 у відповідності до вимогами п.п. 1.2,1.5,2.3, 11.2, 11.3, ПДРУ, повинен був, з технічної точки зору, вести свій автомобіль по своїй смузі руху, бути уважним до дорожньої обстановки, не виїжджаючи на зустрічну смугу руху, щоб не створити небезпеки іншим учасникам руху. У заданій дорожній ситуацій водій автомобіля «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 у відповідності до вимог п.п. 12.3; та 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») ПДРУ повинен був, із технічної точки зору, з моменту виявлення небезпеки для руху негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення в даній дорожній ситуації і полягала ця технічна можливість у виконанні вказаним водієм п.п. 1.2, 1.5, 2.3, 11.2, 11.3 ПДРУ, тобто для уникнення зіткнення водієві автомобіля ОСОБА_4 достатньо було діяти так, як вказано в п.1 даного дослідження. При заданих вихідних даних, водій автомобіля «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху. Заданих вихідних даних необхідною умовою даної ДТП, з технічної точки зору, є факт виїзду автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 на зустрічну смугу руху, тобто факт невідповідності дій водія автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 технічним вимогам п.п. 1.2; 1.5; 23; 11.2: 11.3; ПДРУ, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з фактом ДТП та її наслідками.
Відповідно висновку експерта № 170 від 17.08.2022, у громадянина ОСОБА_7 мають місце наступні тілесні ушкодження: закриті переломи дистальних кінців обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, перелом кісток тазу в області крила правої крижової кістки, лобкової кістки справа та верхньої стінки лівої вертлюжної впадини, ЭЧМТ, струс головного мозку, садни поперекової ділянки. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх локалізацію, вважаю слідуючий механізм їх виникнення: закриті переломи дистальних кінців обох кісток правого передпліччя зі зміщенням спричинені тупим твердим предметом, якими міг бути предмет салону легкового автомобіля марки «Јеер». Згідно Наказу №№ 6 МОЗ України п.п.2.2.2. від 17.01.1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше 21-го дня; перелом кісток тазу в області крила правої крижової кістки, лобкової кістки справа та верхньої стінки лівої вертлюжної впадини спричинені внаслідок дії (удару та здавленні) тупим твердим предметом в ліву половину тазу, що можливе при ударі та здавленні деталями салону автомобіля «Јеер». Згідно Наказу № 6 МОЗ України п.п.2.2.2 від 17.01.1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше 21-го дня; ЗЧМТ, струс головного мозку спричинені тупим твердим предметом, можливо при ударі головою в деталі салону автомобіля «Јеер». Згідно Наказу № 6 МОЗ України п.п.2.3.3. від 17.01.1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я більше 6-ти, але менше 21-го дня; садини поперекової ділянки спричинені тупими твердими предметами по механізму тертя у предмети салону автомобіля. Згідно Наказу № 6 МОЗ України п.п.2.3.5. від 17.01.1995 року вказані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності. По характеру та давності виникнення тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_7 могли виникнути при ДТП, що мало місце 15.08.2022 року.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зробленого за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння не перебували.
З висновку експерта «СЕ-19/109/23-11556-ІТ» від 19.12.2023 року встановлено, що в момент первинного зіткнення автомобіль марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 контактував лівою частиною переднього бампера, лівою передньою фарою, передньою і задньою частинами лівого переднього крила та лівим переднім колесом із лівою нижньою частиною водійських дверцят та заднім лівим колесом автомобіля марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 . При первинному контактуванні поздовжні осі автомобіля «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували під кутом біля 170°±5°. Встановити розташування даних транспортних засобів відносно елементів проїзної частини дороги експертним шляхом не є можливим, через відсутність у наданих матеріалах кримінального провадження слідової інформації, яка необхідна для відповіді на поставлене перед експертом питання, зокрема слідів кочення, гальмування чи бокового юзу коліс транспортних засобів, під час їх переміщення то місця зіткнення. Вирішити питання: «Чи технічно спроможні покази водія автомобіля марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме щодо місця зіткнення транспортних засобів, яке він вказав під час слідчого експерименту від 30.05.2017?» експертним шляхом не є можливим по причині неможливості в межах даного дослідження встановити місце зіткнення транспортних засобів. Вирішити питання: «Чи технічно спроможні покази водія автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а саме щодо місця зіткнення транспортних засобів, яке він вказав під час слідчого експерименту від 30.05.2017?» експертним шляхом не с можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині даного висновку. Встановити місце зіткнення автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 відносно елементів дорожньої обстановки, експертним шляхом не є можливим через мало інформативність та низьку якість фіксації слідової інформації, яка відображена у наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до висновку експерта «СЕ-19/109/23-3106-ІТ» від 05.06.2024 року, при первинному контактуванні поздовжні осі автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля марки «Јеep Wrangler» реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували під кутом біля 170°+ 5°. Встановити розташування даних транспортних засобів відносно елементів проїзної частини дороги експертним шляхом не є можливим через відсутність у наданих матеріалах кримінального провадження слідової інформації, яка необхідна для відповіді на поставлене перед експертом питання, зокрема слідів кочення, гальмування чи бокового юзу коліс транспортних засобів, під час їх переміщення то місця зіткнення. Покази водія автомобіля марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 щодо місця зіткнення транспортних засобів, які він вказав під час його допиту, можуть вважатися технічно спроможними. Покази водія автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 щодо місця зіткнення транспортних засобів, яке він вказав під час слідчого експерименту від 30.05.2023, не можуть вважатися технічно спроможними. Зіткнення автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 із автомобілем марки «Јеep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 відбулося на смузі, яка призначена для руху у напрямку до с. Біла Церква, та у повздовжньому напрямку відносно елементів дороги знаходиться в районі початку, по напрямку руху до кінцевого розташування автомобіля марки «Renault Duster», пошкодження асфальтного покриття у вигляді потертостей із нашаруванням речовини чорного забарвлення, що супроводжується подряпинами асфальту і яке зафіксовано ближче до осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР. Встановити в абсолютних величинах місце зіткнення транспортних засобів відносно елементів дороги експертним шляхом не є можливим, у зв'язку із відсутністю прив'язки зафіксованої слідової інформації по відношенню до елементів дороги.
Отже, в даному кримінальному провадженні було проведено дві експертизи. Оскільки за наслідками проведення першої експертизи не було надано відповіді на більшість питань, які було поставлено експерту, судом було призначено додаткову судову транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої було доручено тому ж експерту. Доцільність проведення повторної експертизи обумовлювалась тим, що докази, які були приєднані до матеріалів кримінального провадження, а саме кольорові світлини та відеозапис, мали наявну слідову інформацію з місця ДТП, при цьому відеозапис та світлини більш детально відтворювали дійсні обставини місця події та могли бути досліджені експертом в ході проведення додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи.
Крім того, судом було досліджено кольорові світлини та відеозапис з місця ДТП. На фото зображено дві смуги руху. З правою сторони знаходиться відбійник, за яким річка Тиса. Пошкоджені внаслідок ДТП автомобілі «Renault Duster» та «Јеep Wrangler» знаходяться у кюветі з лівої сторони від відбійника. Уламки автозапчастин, гілки дерев також розташовані на лівій смузі руху.
Покази свідків, висновки експертиз, зібрані докази узгоджуються між собою та підтверджують обставини кримінального провадження. Таким чином, зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху ОСОБА_4 , що підтверджує вину останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Щодо твердження сторін захисту про порушення вимог ст. 290 КПК України, суд зазначає наступне. В судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2024 року, адвокатом ОСОБА_11 було заявлено клопотання про долучення доказів, а саме DVD-диска з кольоровими світлинами обставин ДТП та роздрукованих у кольоровому вигляді 7 світлин, а також DVD -диска з відеозаписом обставин ДТП. Своє клопотання мотивував тим, що на адвокатський запит до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області представнику потерпілого надано в електронному вигляді кольорові світлини, зафіксовані фотоапаратом, які в подальшому було використано для оформлення фото-таблиці у кримінальному провадженні. Дані фото світлини було роздруковані. Крім того, на адвокатський запит представнику потерпілого, ОСОБА_15 , яка також була присутня на місці ДТП та здійснювала відео фіксацію обставин події за допомогою особистого мобільного телефону, надала відеозапис з місця ДТП.
Захист зазначив, що не було виконано вимоги ст. 290 КПК України. Разом з тим, ОСОБА_11 у судовому засіданні копії вищевказаного клопотання надав сторонам по справі, прокурору та захисникам, чим самим виконав ст. 290 КПК України. Жодних клопотань про ознайомлення з даним відео учасниками справи заявлено не було, як і не було заявлено в ході судового розгляду про порушення ст. 290 КПК України. Крім того, сторони не заперечували щодо розгляду вказаного клопотання відразу.
Заперечення сторони захисту стосується лиш того, що відео не містить необхідної інформації для вирішення справи. А тому отримані та долучені докази відповідають вимогам чинного законодавства.
Посилання сторони захисту про те, що експерт вийшов за межі своїх повноважень у висновку №CE-109-24/3160-ІТ від 05.06.2024 року, оскільки суто дослідив кольорові світлини, проте для дослідження фотозображень необхідні спеціальні знання в галузі фототехніки, суд зазначає наступне. Суд не погоджується з твердженням сторони захисту стосовно того, що експерт в даній справі при дослідженні фотознімків, вийшов за межі своєї компетенції, а для дослідження фотозображень необхідні спеціальні знання в галузі фототехніки, оскільки це стосується саме фототехнічної експертизи (встановлення автентичності цифрових фотознімків; встановлення ознак монтажу цифрових фотознімків; встановлення технологічних та технічних характеристик виготовлення цифрових фотознімків тощо), а не врахування інформації, що міститься на зображенні при прийнятті висновку експертом.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Судом було встановлено, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість проведених експертиз по кримінальному провадженню, наявністю суперечностей, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять.
Посилання сторони захисту на те, що вказана справа є сфальсифікованою спростовується фото з місця події, на яких вбачається наявність слідової інформації, яка виникла внаслідок ДТП, а саме на смузі руху потерпілого, тобто обвинувачений рухався по смузі руху ОСОБА_7 , що підтверджується висновком експерта.
Всі інші доводи сторони захисту щодо надто великої швидкості автомобіля марки «Jeep Wrangler» під керуванням ОСОБА_7 , щодо місця ДТП, суд вважає їх суто припущеннями сторони захисту.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.286 КК України, яке у відповідності до ч.5 ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який пенсіонера, інвалід 2 групи, одружений, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.
Окрім наведеного, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує також досудову доповідь стосовно нього, відповідно до якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення та обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих громадян. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів у межах, визначених законодавством.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд вважає необхідним та доцільним застосувати до ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, та визначити останньому покарання у виді штрафу, яке у відповідності до ч.2 ст.65 КК України буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд виходить з наступного.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» регламентовано, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов'язковим мотивуванням прийнятого рішення.
Судом встановлено, що внаслідок керування транспортним засобом та порушення обвинуваченим ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В той же час обвинувачений не використовує автомобіль з метою отримання прибутку, тобто не буде позбавлений можливості забезпечувати свою сім'ю.
Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи настання вказаних наслідків, суд вважає, що позбавлення права керування транспортним засобом буде необхідним та достатнім додатковим покаранням для дотримання балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. А тому необхідно позбавити обвинуваченого права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Окрім цього, на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.08.2022 року, шляхом позбавлення права володіння, користування та розпорядження, накладено арешт на автомобіль марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 .
На підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 17.08.2022 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_16 .
У відповідності до вимог ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2022 року (справа №307/3129/22, провадження 1-кс/307/694/22) на автомобіль марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 -після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2022 року (справа №307/3129/22, провадження 1-кс/307/693/22) на автомобіль марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_16 - після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який знаходяться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області - після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_16 як власнику;
автомобіль марки «Јеep Wrangler» д.н.з НОМЕР_2 , який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_7 як власнику.
Крім того, 10.01.2023 року до суду надійшов цивільний позов позивача ОСОБА_7 до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рахівським районним судом Закарпатської області здійснюється судовий розгляд обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Так, обвинуваченим вчиненим кримінальним правопорушенням була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода полягає у вартості витрат на придбання медикаментів у процесі лікування, а також витрат, пов'язаних з пошкодженнями належного позивачу автомобіля «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 наслідок ДТП. Після ДТП потерпілий проходив стаціонарне лікування в медичному закладі - КНП «Тячівська районна лікарня» та в медичному центрі «Інтелектмед» та за період лікування витрачено коштів на загальну суму 18 070,59 гривень. Що стосується вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу, то позивач звернувся для визначення вартості матеріального збитку свого автомобілю після ДТП та відповідно до звіту №114/10/2022 від 10.10.2022 року, вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 в ДТП, яка мала місце 15.08.2022 року, становить 828 718,60 гривень, що відповідає сумі вартості відновлювального ремонту, а ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 1 657 478 гривень. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 846 789,19 (18 070,59 гривень додаткові витрати на придбання ліків +828 718,60 гривень шкода завдана пошкодженням транспортного засобу). Крім того, вчиненим відповідачем правопорушенням була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях з приводу вчиненого злочину, пов'язаного з посяганням на здоров'я позивача, відчутті фізичного болю, порушенні душевної рівноваги та звичного способу життя. Позивач зазначає, що наслідки ДТП він відчуває до сьогоднішнього дня та позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя, оскільки права рука обмежено рухлива, а болі в області тазу не зникають. Поряд з цим, він зазнав моральних страждань, які полягають у емоційних переживаннях, через пошкодження його майна, відсутність зайвих коштів на терміновий ремонт автомобіля, що призвело до побутових незручностей, до неможливості тривалого часу користуватися транспортним засобом, порушенні нормальних життєвих зв'язків, ускладненні забезпечення потреб сім'ї в умовах відсутності автомобіля та необхідність користуватися громадським транспортом, а у окремих випадках позичати автомобіль у знайомих та родичів. Таким чином дії відповідача заподіяли йому моральну шкоду, яку позивач оцінює у сумі 100 000 гривень, яку просить стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_7 у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив заявлений цивільний позов залишити без розгляду у зв'язку з невинуватістю ОСОБА_4 .
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що МТСБУ звернулось у суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 161 790 гривень. Вказану цивільну справу зупинено до розгляду даного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 . Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила задовольнити позов.
До позовної заяви було додано наступні письмові докази.
Так, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №5257 від 31.08.2022 року, ОСОБА_7 знаходився у стаціонарі з 15.08.2022 до 31.08.2022 року з основним діагнозом струс головного мозку зі зміщенням та сукупними переломами нижніх кінцівок та іншими поверхневими травмами.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №28 від 02.12.2022 року, ОСОБА_7 перебував у медичному закладі з діагнозом - віддалені наслідки закритої черепно-мозкової травми з супутніми діагнозами - стан після репозиції променевої кістки, наслідки перелому хребта.
Як вбачається з копій фіскальних чеків, у аптечних пунктах було придбано ліки на загальну суму 11420,59 гривень за період з 15.08.2022 по 27.08.2022.
Згідно бланку замовлення послуг №131535 від 15.08.2022 року, пацієнт ОСОБА_7 у діагностичному центрі м. Тячів отримав медичні послуги (КТ хребта, головного мозку тощо) на загальну суму 6650 гривень.
Відповідно до звіту №114/10/2022 від 10.10.2022 року, вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 в ДТП, яка мала місце 15.08.2022 року, становить 828 718,60 гривень, що в сумі вартості відновлювального ремонту 750460,60 гривень, а ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 1 657 478 гривень.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіль марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_7 подано позовну заяву до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Разом з тим, у ході судового розгляді, на підставі належних та допустимих доказів, судом встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 6 Постанови від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вже зазначалось вище, суд встановив, що у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_7 автомобіль марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 винний відповідач ОСОБА_4 .
Отже, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_4 повинен нести відповідальність за пошкодження належного позивачу транспортного засобу.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, згідно ст.28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Водночас, ст.29 Закону регламентовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року (справа № 6-691цс15) зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Так, судом встановлено, що в провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, в особі представника ОСОБА_17 , до ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 161 790 гривень (справа № 305/912/24, провадження № 2/305/432/24). Вказану цивільну справу зупинено до розгляду даного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, по суті.
Крім того, судом встановлено, що 22.12.2022 року позивач ОСОБА_7 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, яка була задоволена і йому, 30.12.2022 року, було виплачено суму страхового відшкодування у сумі 160 000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №1175161 від 30.12.2022 року. Також МТСБУ сплатило експерту ОСОБА_18 за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля суму 1790 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №934768 від 13.10.2022 року. Таким чином фактичні витрати МТСБУ становлять 161 790 гривень.
Разом з цим, відповідно до звіту №114/10/2022 від 10.10.2022 року, вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 828 718,60 гривень.
Отже, з наведеного вбачається, що сума страхового відшкодування частково покрила завдані позивачу матеріальні збитки. При цьому, різниця не покритих збитків становить 666 928,60 гривень (828 718,60 - 161 790).
З викладеного вбачається, що позивач має право на відшкодування йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Водночас, саме ОСОБА_4 як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу таку різницю.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги у частині стягнення додаткових витрат на придбання ліків, суд зазначає наступне.
Як вбачається з вищезазначеного бланку замовлення послуг №131535 від 15.08.2022 року, пацієнт ОСОБА_7 отримав медичні послуги на загальну суму 6650 гривень.
Разом з тим, з наданих копій фіскальних чеків неможливо встановити, що ці медикаменти придбані саме ОСОБА_7 та вони призначені саме для лікування після ДТП.
А тому позовні вимоги у частині стягнення додаткових витрат підлягають частковому задоволенню у сумі 6650 гривень.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди, суд керується наступним.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому, до способів захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені у ст.16 ЦК України відноситься, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.
У відповідності до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене, визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини відповідача ОСОБА_4 , суд виходить з того, що дана дорожньо-транспортна пригоди, призвела до незручностей у житті позивача, до неможливості тривалого часу користуватися транспортним засобом, порушенні нормальних життєвих зв'язків, ускладненні забезпечення потреб сім'ї в умовах відсутності автомобіля та необхідність користуватися громадським транспортом, емоційних переживаннях, через пошкодження його майна.
Водночас, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень є завищеними та не відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене, суд, враховуючи встановлені обставини справи, глибину фізичних та душевних страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень буде об'єктивним та співрозмірним із завданими йому моральними стражданнями, а також відповідатиме вищевказаним засадам.
Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень підлягають до часткового задоволення, а саме, у розмірі 30 000 гривень.
Як вбачається з позову, позивачем було заявлено дві позовні вимоги майнового характеру: стягнути з відповідача матеріальну шкоду та стягнути з відповідача моральну шкоду.
Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із наданої до суду квитанції про сплату судового збору від 15.02.2023 №285Т004QCA, ОСОБА_7 було сплачено судовий збір в сумі 1073,60 гривень за подання позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 322,08 гривень (ціна позову за стягнення моральної шкоди 100 000 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимогу на суму 30 000 грн, що становить 30%, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 322,08 грн. (1073,60 х 30%).
Разом з тим, позивач, при пред'явленні позову, був звільнений від сплати судового збору, на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 гривень.
Так, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1 відсоток ціни позову, який становить 6735, 78 гривень (1%*(666 928,60 гривень матеріальні збитки +6650 гривень додаткові витрати на лікування)).
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в сумі 6735, 78 гривень.
З метою забезпечення цивільного позову ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.03.20253 року накладено арешт шляхом заборони відчуження на належний обвинуваченому ОСОБА_4 житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , вартістю 253773 гривні, який згідно Інформаційної довідки №325027995 від 07 березня 2023 року на праві приватної власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 .
У відповідності до ч.7 ст.158 ЦПК України, у зв'язку із ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 09.03.2025 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити покарання у виді 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2022 року (справа №307/3129/22, провадження 1-кс/307/694/22) на автомобіль марки «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили скасувати.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2022 року (справа №307/3129/22, провадження 1-кс/307/693/22) на автомобіль марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_16 - після набрання вироком законної сили скасувати.
Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходяться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області - після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_16 як власнику; автомобіль марки «Јеep Wrangler» д.н.з НОМЕР_2 , який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_7 як власнику.
Цивільний позов позивача ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 666 928 (шістсот шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 додаткові витрати у сумі 6650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_7 витрати зі сплати судового збору у розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 6735 (шість тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 78 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; класифікація доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору).
В решті позовних вимог відмовити.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 .
Відповідач, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 .
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Рахівського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_1