Справа № 143/278/25
26.05.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Тітової Т. Л.,
за участю секретаря Затоковенко Т. О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У березні 2025 року через систему «Електронний суд» АТ «Таскомбанк» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020 у розмірі 93 584 грн 95 коп., а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4414919949. Відповідно до умов вказаного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 47 400 грн; строк користування - 36 місяців; річні проценти - 0,01% від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 6,00% від суми кредиту. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані, виходячи із обраних позичальником умов кредитування. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами (всього 6 платежів). Окрім того, за рахунок кредитних коштів сплачено первісні відсотки в розмірі 3 000 грн, що передбачено умовами кредитного договору. 20.09.2021 право вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 200921. Відповідно до умов договору факторингу та витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором з усіма наступними додатками та змінами. Вказана інформація є відомою боржнику. Однак, умови вказаного вище кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Строк кредитування визначений кредитним договором закінчився, однак кредитні кошти позичальником не повернуті. Як наслідок, станом на 22.01.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 93 584 грн 95 коп., в т.ч.: - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) - 34 156 грн 44 коп.; - заборгованість за річними процентами (в т.ч. прострочена) 5 грн 65 коп.; - заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена) - 59 422 грн 86 коп.
Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 53, 54).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ЦПК України, проте 09.05.2025 від представника позивача Косатого Д. А. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить розгляд справи провести у відсутність представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти прийняття заочного рішення (а. с. 66, 67).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судові засідання, призначені на 30.04.2025 та 26.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав (а. с. 60, 65).
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою суду від 26.05.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Так, судом встановлено, що 02.09.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4414919949, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, встановлених договором.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3. договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 47 400 грн строком на 36 місяців, а ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати проценти за користуванням кредитом та здійснювати його повернення на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 4919949, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.4. договору, підписавши цей договір, позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів:
- отримувач: ОСОБА_1 , сума: 30 000 грн, призначення: переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту КД 4414919949 від 02.09.2020, без ПДВ;
- отримувач: ПАТ «Страхова компанія «ТАС», сума: 2 000 грн, призначення: страховий платіж, без ПДВ;
- отримувач: ПАТ «Страхова компанія «ТАС», сума: 10 800 грн, призначення: оплата страхового платежу за договором страхування № 4414919949-С від 02.09.2020;
- отримувач: ТОВ «майСейфеті», сума: 200 грн, призначення: оплата за пакет послуг «Охоронець КредитМаркет12» за рахунок кредиту КД № 4414919949-С від 02.09.2020 ОСОБА_1 ;
- отримувач: ТОВ «ЦФР», сума: 200 грн, призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU4414919949 від 02.09.2020.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».
Відповідно до п. 2.2 договору цей договір, паспорт кредиту № 4919949 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020 складають єдиний кредитний договір. Позичальник, підписавши цей договір, підтверджує, що свій примірник цього договору отримав (а. с. 5 на звороті).
Також, 02.09.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту № 4919949.
Відповідно до п.п. 4, 5 паспорту кредиту сума кредиту становить 47 400 грн, строк, на який надається кредит, складає 36 місяців. Початковий процент при при наданні кредиту від суми кредиту - 3 000 грн; розмір щомісячних процентів 6,00% від суми кредиту; розмір річних процентів 0.01% від суми боргу за договором. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою. Загальні витрати за кредитом становлять 105 391 грн 50 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 149 791 грн 50 коп., реальна річна процентна ставка 159,56%.
Крім цього, у п. 6 паспорту кредиту зазначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів). І, відповідно до п.п. 10, 11 зазначеного паспорту слідує, що дата надання інформації 02.09.2020 та ця інформація зберігає чинність до дати припинення договору (а. с. 9).
Оцінивши у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України надані позивачем докази, а саме: кредитний договір № 4414919949 від 02.09.2020, що підписаний сторонами (а. с. 5 на звороті), паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4919949, що підписаний 02.09.2020 відповідачем ОСОБА_1 (а. с. 9), заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР», що підписана відповідачем ОСОБА_1 (а. с. 6), платіжну інструкцію № ТС-185950 від 02.09.2020 на суму 30 000 грн, призначення платежу: переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту зг. КД 4414919949 від 02.09.2020 (а. с. 42), платіжну інструкцію № 1235355469 від 02.09.2020 на суму 2 000 грн, призначення платежу: страховий платіж, без ПДВ (а. с. 42 на звороті), витяг з реєстру оплачених страховок ПАТ «СК «ТАС» від 02.09.2020 за КД 4414919949 ОСОБА_1 на суму 1 200 грн. та 10 800 грн (а. с. 43), бухгалтерську довідку від 02.09.2020, з якої вбачається перерахування 3 000 на оплату початкових % (а. с. 43 на звороті), витяг з реєстру оплачених ТОВ «ФК «ЦФР» страховок ТОВ «САППОРТ.УА» ОСОБА_1 на суму 200 грн - електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» на 3 міс. (а. с. 44), витяг з реєстру оплачених ТОВ «ФК «ЦФР» послуг ТОВ «Майсейфеті» ОСОБА_1 на суму 200 грн - «Охоронець КредитМаркет12» (а. с. 44 на звороті); виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 02.09.2020 по 22.01.2025 (а. с. 10-30), довідку від 30.03.2023 № 85942/13-86 про передачу права вимоги за кредитним договором іншій компанії та рух коштів по кредиту № 4414919949 від 02.09.2020 (а. с. 31, 32), суд вважає доведеними факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР» 02.09.2020 кредитного договору № 4414919949 та надання ТОВ «ФК «ЦФР» позичальникові кредитних коштів в сумі 47 400 грн та наявності заборгованості по тілу кредиту в розмірі 34 156 грн 44 коп.
Також встановлено, що 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФК» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передало (відступило) АТ «Таскомбанк» за плату належні йому права вимоги, а АТ «Таскомбанк» прийняло належні ТОВ «ФК «ЦФР» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі прав вимог.
Відповідно до положень п. 2.3 договору факторингу відступлення права вимоги та всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру прав вимоги згідно з додатком № 2 до цього договору, але не раніше оплати АТ «Таскомбанк» суми, зазначеної у п. 3.1 цього договору, після чого АТ «Таскомбанк» стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги, визначені цим договором, та всі права вимоги за договорами поруки.
Згідно з п. 3.1 договору факторингу АТ «Таскомбанк» в день укладення сторонами цього договору зобов'язане сплатити ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 214 388 525 грн 17 коп.(а. с. 33-37).
На підтвердження виконання договору факторингу № 200921 від 20.09.2021, а відтак і переходу права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 , позивач надав реєстр прав вимоги від 20.09.2021 (а. с. 38, 45), акт приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 200921 від 20.09.2021 (а. с. 9 на звороті), меморіальний ордер № 768960451 від 20.09.2021 на суму 214 388 525 грн 17 коп.(а. с. 45 на звороті).
При цьому із витягу з реєстру прав вимоги від 20.09.2021 вбачається, що згідно з вказаним реєстром ТОВ «ФК «ЦФР» передало АТ «Таскомбанк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020.
Однак, всупереч умовам кредитного договору № 4414919949 від 02.09.2020 відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання з повернення тіла кредиту. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором ні на рахунки АТ «Таскомбанк», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020 загальна заборгованість боржника станом на 22.01.2025 становить 93 584 грн 95 коп., з яких:
-34 156 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена);
-5 грн 65 коп. - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені);
-59 422 грн 85 коп. - заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочених) (а. с. 46).
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, позивач відповідно до умов наданого договору факторингу є правонаступником у відносинах за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020, а тому має право вимоги до відповідача.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ФК «ЦФР»).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються фінансовими установами, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як слідує із матеріалів справи в кредитному договорі, укладеному між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 від 02.09.2020 № 4414919949, відсутні умови договору про встановлення розміру прострочених річних та щомісячних відсотків за користування кредитом (а. с. 5 на звороті).
Разом із цим, згідно із розрахунком заборгованості розмір процентної ставки на прострочений кредит станом на 22.01.2025 становить 0,01 (а. с. 46).
В матеріалах справи міститься копія паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4919949, в пункті 5 якого відображена інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, а саме:
- річні проценти 0,01% від суми боргу за договором;
- щомісячні проценти 6,00% від суми кредиту;
- реальна річна процентна ставка 159,567% річних (а. с. 9).
Суд звертає увагу на те, що за змістом п. 4 цього паспорта кредиту метою отримання кредиту є будь-які законні цілі, що вочевидь не виключає одержання позичальником відповідних грошових коштів на споживчі цілі.
Відповідно до паспорту кредиту від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» № 4919949 відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та вартістю кредиту, що стверджується його підписом. В паспорті кредиту також зазначено, що загальні витрати за кредитом складають - 105 391 грн 507 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 194 791 грн 50 коп., реальна річна процентна ставка 159,56% річних (а. с. 9).
Поміж тим, у пункті 8 паспорту кредиту обумовлено, що споживач має право безкоштовно отримати копію проекту договору про споживчий кредит у письмовій чи електронній формі за своїм вибором. Споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування». Споживач має право достроково повернути споживчий кредит без будь-якої додаткової плати, пов'язаної із достроковим поверненням; договором про споживчий кредит може бути встановлений обов'язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформлення відповідного документа (а. с. 9 на звороті).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
Наведені у паспорті кредиту відомості безсумнівно свідчать про те, що банком на виконання вимог частини другої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору саме про споживчий кредит було надано відповідачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Проте, ознайомлення з паспортом кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про надання кредиту та дотримання його форми.
Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт кредиту.
Однак, у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такий правовий висновок зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20.
Відтак, визначені у паспорті кредиту процентні ставки не можуть братися до уваги при вирішенні спору про стягнення із позичальника за кредитом відсотків за його користування.
Водночас, матеріали справи не містять підтверджень того, відповідач до підписання кредитного договору був ознайомлений з умовами отримання фінансових кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» від 04.05.2020, що були розміщені на сайті товариства www.kreditmarket.ua, розумів їх та погодився з ними, підписуючи кредитний договір № 4414919949 від 02.09.2020, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо розміру прострочених відсотків за користування кредитом.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання кредиту, відсутність у кредитному договорі № 4414919949 від 02.09.2020 домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, зазначені в кредитному договорі умови отримання фінансових кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Зазначені у вказаному кредитному договорі умови отримання фінансових кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов, чи можливості використання фінансовою установою додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником.
Також суд підкреслює, що, звертаючись із цим позовом до суду, позивач взагалі не обґрунтував підстави нарахування заборгованості за простроченими відсотками в контексті врегулювання сторонами спірних кредитних правовідносин їх розміру в той чи інший період та об'єкту (бази) нарахування, з посиланням на конкретні приписи цивільного законодавства, умов отримання фінансових кредитів та укладеного між сторонами договору.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір прострочених відсотків за користування кредитом.
Зважаючи на викладене, суд, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, яку суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за річними процентами (в т.ч. простроченими) у розмірі 5 грн 65 коп. та заборгованості за щомісячними процентами (в т.ч. простроченими) у розмірі 59 422 грн 86 коп.
Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «Таскомбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому суд підкреслює, що згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте, ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, не подав, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів у розмірі, зазначеному банком.
Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за тілом кредиту в сумі 34 156 грн 44 коп. станом на 22.01.2025.
За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції від 31.01.2025 № 2092 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн 40 коп. (а. с. 47).
Ціна позову становить 93 584 грн 95 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідача на користь АТ «Таскомбанк» 34 156 грн 44 коп., що становить 36,5 відсотка від ціни позову.
Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 884 грн 18 коп., що становить 36,5 відсотка від сплаченого при поданні позову судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись статтями 2, 5, 10, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 351, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 4414919949 від 02.09.2020 в сумі 34 156 (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн 44 коп. станом на 22.01.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн 18 коп. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26.05.2025.
Cуддя