Справа № 462/1679/25
27 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді - Гедз Б.М.,
за участю: секретаря судових засідань - Ясниської В.Я.,
позивача - ОСОБА_1
відповідачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи: ТСЦ МВС у Львівській області Сервісний центр МВС № 4649 про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації транспортного засобу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати правочин недійсним, а саме договір купівлі-продажу № 4649/2023/4085952 від 04.10.2023; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу на підставі договору № 4649/2023/4085952 від 04.10.2023. В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 23.01.2010 по 18.01.2024 перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою. Рішенням суду від 18.01.2024 шлюб між ними було розірвано. Під час перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль марки Peugeot 3008, 2015 року випуску, рнз НОМЕР_1 . Рішенням суду від 06.03.2024 вказаний автомобіль визнано їхньою із колишньою дружиною спільною сумісною власністю подружжя. Згоди щодо поділу майна між ними не було досягнуто, та під час шлюбу, а саме 04.10.2023 договір купівлі-продажу зареєстровано у Сервісному центрі МВС № 4649, продала вказаний автомобіль відповідачці ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що вказаний договір купівлі-продажу їхнього автомобіля укладено за відсутності його згоди як подружжя на продаж такого майна. ОСОБА_3 як покупець була обізнана про судовий процес щодо розлучення та поділ майна, оскільки є хрещеною матір'ю їхнього молодшого сина та дружиною рідного брата ОСОБА_2 та не могла не знати про спір щодо вказаного автомобіля, відтак вважає, що договір купівлі-продажу транспортного засобу було укладено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише з метою уникнення поділу майна подружжя. Оскільки укладений з таких мотивів згаданий договір купівлі-продажу є недійсним, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 13.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу роз'яснено які саме недоліки позову слід усунути, порядок та строки їх усунення.
19.03.2025 позивач, на виконання ухвали суду від 13.03.2025 про залишення без руху, подав до суду письмову заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
16.04.2025 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не заперечує факт придбання та продажу автомобіля марки Peugeot 3008, рнз НОМЕР_1 , під час перебування у шлюбі із позивачем. Факт спільної сумісної власності подружжя на вказаний автомобіль підтверджується рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06.03.2024. Всупереч покликанням позивача на відсутність його письмової, засвідченої нотаріально, згоди як одного із подружжя на відчуження автомобіля, який був спільним майном подружжя, у відповідності до вимог ст. 65 СК України оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу не підлягав нотаріальному посвідченню, як і не підлягав обов'язковій державній реєстрації. Відповідно до вимог ст. 209 ЦК України, правочин вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Наголошує на тому, що у разі визнання договору купівлі-продажу автомобіля марки Peugeot 3008, 2015 року випуску, рнз НОМЕР_1 , недійсним, такий підлягає поверненню саме їй як продавцю, а не позивачу. До того ж, право позивача не є порушеним, оскільки рішенням суду від 06.03.2024 права позивача на спільну сумісну власність подружжя на автомобіль захищено шляхом стягнення на користь позивача частки вартості спірного автомобіля. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався своїм правом подання відповіді на відзив на позовну заяву та у поданій до суду 24.04.2025 відповіді на відзив на позовну заяву вказує на положення ст. 204 ЦК України, якою встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а за правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Спірний транспортний засіб набутий під час шлюбу за спільні кошти та є спільною сумісною власністю, тому неотримання у даному випадку згоди іншого подружжя при відчуженні такого майна є порушенням вимог ст. 60, 61, 63 СК України і підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля відповідно до ст. 203, 215 ЦК України. Реалізація спірного автомобіля відповідачкою мала на меті лише уникнення поділу майна подружжя, таке майно було реалізовано за нижчою ціною, ніж експертна оцінка. Просить позов задовольнити.
Представник третьої особи у справі - Марко І.Г. подав до суду письмові пояснення, в яких звертає увагу суду на необґрунтованість залучення до участі у справі ТСЦ № 4649, оскільки такий є структурним підрозділом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області на правах відділу, не має статусу юридичної особи, а тому не має процесуальної правоздатності та не може брати участь у вищезгаданій справі. Крім того, договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу було укладено у ТСЦ 4649 04.10.2023 на момент коли сторони перебували у шлюбі, однак власником вказаного транспортного засобу була лише відповідач 1 у справі. На момент укладення згаданого договору рішення суду щодо спільної сумісної власності подружжя на автомобіль не було прийнято, а відтак підстав для заборони укладення договору купівлі-продажу № 4649/2023/4085952 від 04.10.2023 відсутні.
У судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявленого позову заперечила, пояснила, що автомобіль марки Peugeot 3008 був придбаний та надалі проданий під час шлюбу із позивачем. Позов ОСОБА_1 ґрунтується лише на бажанні останнього збагатитись за її рахунок, оскільки автомобіль було придбано нею за особисті грошові кошти, а позивач жодної участі зі своєї сторони у його придбанні не брав. Автомобіль марки Peugeot 3008, 2008 року випуску, рнз НОМЕР_1 , після укладення договору купівлі-продажу передано ОСОБА_3 , яка є добросовісним набувачем, тому відповідачка, покликаючись на постанову Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 755/20923/14-ц звертає увагу на те, що спірний автомобіль не може бути витребуваним у неї. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3 належним чином повідомлена судом про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Положенням ч. 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, відтак за відсутності обставин, які б перешкоджали проведенню судового розгляду справи у зв'язку із неявкою належним чином повідомленого учасника справи, суд приходить до висновку за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_3 на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 січня 2010 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 січня 2024 року у цивільній справі № 462/9013/23 шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Під час шлюбу сторони придбали транспортний засіб - автомобіль марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , такий був зареєстрований 13.02.2021 на праві власності за ОСОБА_2 .
Згідно Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4649/2023/4085952 від 04.10.2023 ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 транспортний засіб марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , зареєстровано право власності на автомобіль марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за ОСОБА_3 .
Відповідачка у справі ОСОБА_2 під час судового розгляду справи не заперечила факт придбання та продажу транспортного засобу - автомобіля марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час шлюбу із ОСОБА_1 . У своїх запереченнях проти позову серед іншого вказує, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06.03.2024, зміненим постановою Львівського апеляційного суду від 25.11.2024 згаданий автомобіль марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно визнано їхньою спільною сумісною власністю як подружжя та в той же час постановлено стягнути з неї на користь позивача частки вартості автомобіля. Рішення суду перебуває на виконанні у відділі виконавчої служби, якою проводиться стягнення компенсації за частку автомобіля на користь позивача, відтак жодних прав позивача не порушено.
За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.
За змістом статті 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо не доведено протилежне.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року у цивільній справі № 462/9629/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової суми, припинення права спільної сумісної власності постановлено визнати автомобіль марки «Peugeot 3008», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частки вартості автомобіля «Peugeot 3008», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 в розмірі 248370 гривні 00 коп.; судовий збір - 2483 гривні 70 коп. Всього стягнути - 250853 (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 70 коп. В іншій частині заявлених вимог позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року змінено в частині стягнення вартості автомобіля Peugeot 3008, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зменшивши розмір, який підлягає стягненню з 248 370 грн до 225 500 грн, всього стягнути 224 983,70 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши наведені ними доводи та докази, суд бере до уваги слушні заперечення сторони відповідачки ОСОБА_2 в частині необґрунтованості позивачем порушення його прав та інтересів шляхом продажу транспортного засобу, що перебував у їхній спільній сумісній власності подружжя без його згоди виходячи з такого.
Так, зі змісту судового рішення від 06.03.2024 у справі № 462/9013/23 судом встановлено, що автомобіль марки Peugeot, модель 3008, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбано сторонами під час шлюбу, відтак визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Поруч з цим, вказаним рішенням також встановлено, що ОСОБА_2 відчужила згаданий автомобіль без згоди іншого подружжя (в жовтні 2023 року шлюб між сторонами ще не був розірваний), а кошти використала у власних інтересах.
Відтак, обставини щодо укладення ОСОБА_2 спірного договору купівлі-продажу автомобіля Peugeot 3008, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без згоди подружжя ОСОБА_1 встановлені судом у рішенні від 06.03.2024, у зв'язку із чим за результатами розгляду справи судом також постановлено, із врахуванням того, що спільний автомобіль відчужений та належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_3 - стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки вартості автомобіля Peugeot 3008, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач вищезгадане рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року не оскаржував, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 . Львівський апеляційним судом постановою від 25 листопада 2024 року рішення Залізничного районного суду від 06.03.2024 змінено лише в частині суми, яка підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача ОСОБА_1 в якості компенсації за частки відчуженого автомобіля Peugeot 3008, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як вбачається із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76820559 від 20.01.2025 у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист № 462/9629/23 від 06.03.2024 щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 224 983,70 грн.
Звертаючись у 2025 році із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу
№ 4649/2023/4085952 від 04.10.2023 та скасування державну реєстрацію транспортного засобу на підставі договору № 4649/2023/4085952 від 04.10.2023, позивач покликається на порушення свого права спільної сумісної власності подружжя на автомобіль, питання компенсації частки у праві власності на який вже вирішено у судовому порядку та судовим рішенням від 06.03.2024 встановлено відсутність підстав для припинення спільної сумісної власності подружжя на автомобіль, оскільки такий належить на праві власності іншій особі, а тому станом на час звернення позивача із вказаним позовом автомобіль Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вже втратив статус спільного сумісного майна подружжя, а тому відсутні будь-які законні підстави вважати про допущення порушення його прав як власника щодо вказаного автомобіля.
Наведена позиція повністю узгоджується і з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 640/2800/18.
Так, Верховний Суд, за обставин схожих правовідносин, вказав, що на час звернення позивача до суду з позовом у цій справі автомобіль, вже не був об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 104 500 грн компенсації 1/2 частин вартості автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Вказане судове рішення в цій частині залишено без змін постановою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року. Таким чином, на час звернення до суду з позовом є безпідставним посилання ОСОБА_1 на те, що порушено його права власника на спільне сумісне майно подружжя.
Суди попередніх інстанцій ухвалили по суті правильне рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, але допустили помилку при їх мотивуванні та не врахували, що мотивом для відмови у позові за встановлених обставин мають бути ті підстави, що на час звернення позивача до суду з позовом він отримав право на компенсацію половини вартості спільного сумісного майна подружжя, а спірний автомобіль вже втратив статус спільного сумісного майна подружжя, тому укладанням оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля не порушено права ОСОБА_1 , як власника спільного сумісного майна подружжя.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на судовий захист пов'язане виключно з порушенням певних суб'єктивних прав особи (позивача). Тобто, суд може захистити лише порушене право. Порушення прав, свобод чи інтересів особи є однією і обов'язкових умов надання судового захист, а факт відсутності такої умови виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог позивача. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів (абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
За встановлених в ході судового розгляду обставин, з огляду на те, що вартість частки автомобіля, яка була спільною сумісною власністю сторін у справі у судовому порядку компенсована позивачу, шляхом стягнення на його користь із відповідачки грошових коштів у розмірі згаданого автомобіля, а тому на даний час позивач більше не є власником вказаного транспортного засобу, питання порушених прав позивача внаслідок продажу автомобіля вже були предметом судового дослідження під час визначення розміру компенсації його частки, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст. 6, 11, 203, 215, 230, 626, 627, 629, ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи: ТСЦ МВС у Львівській області Сервісний центр МВС № 4649 про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації транспортного засобу відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Сервісний центр МВС № 4649, ЄДРПОУ: 45307457, адреса місцезнаходження: Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Городоцька, 16.
Повне рішення суду складено 27.05.2025.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення у справі № 462/1679/25
Суддя Б.М.Гедз