Справа № 344/9204/25
Провадження № 1-кс/344/3902/25
26 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
ОСОБА_2 звернувся із скаргою, в порядку ст.ст. 303-306 КПК України, у якій просив зобов'язати уповноважену службову особу Івано-Франківського ГУНП внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з тексту скарги та доданих до неї копій документів, свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вищезазначеними посадовими особами не внесено відомості до ЄРДР за його заявою, оскільки з відкритої інформації, яка надійшла до громадської приймальні ОСОБА_3 стало відомо про події, вказані у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
У своїй прецедентній практиці Європейський Суд з прав людини виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення ЄСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» № 45227/98 від 12.07.2001).
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частинами 1,2 статті 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За положенням ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченимист. 50 цього Кодексу, якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Водночас, жодних належних доказів, підтверджуючих повноваження підписанта ОСОБА_2 , слідчому судді не надано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки доказів наявності відповідних повноважень, згідно ст. ст. 50, 58 КПК України, суду не представлено.
Тому скаргу ОСОБА_2 слід повернути заявнику на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_2 для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1