Справа № 183/2310/20
№ 1-кс/183/832/25
26 травня 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26 березня 2020 року за № 12020040350000510, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,
прокурор Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт та заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Паланочна, 64-А в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, накладених ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2022 року у справі № 183/2310/20, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040350000510 від 26 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що постановою слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08 листопада 2024 року кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказана постанова не скасована. Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
З метою виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року у справі № 904/2750/23, виникла необхідність у скасуванні арешту майна та заборони вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Паланочна, 64-А, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, накладених ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду від 12 липня 2022 року у справі № 183/2310/20.
При зверненні до слідчого судді наголосив на судовій практиці, а саме, позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, відповідно до якої, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважала, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
За ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, висновує таке.
З витягу з ЄРДР вбачається, що 26 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040350000510 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2022 року у справі № 183/2310/20 накладений арешт та заборона вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Паланочна, 64-А в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, які визнані речовими доказами, як об'єкти кримінально-протиправних дій.
Постановою слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08 листопада 2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040350000510 від 26 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, закрите у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Звертаючись з заявою про скасування арешту до слідчого судді прокурор обґрунтовує своє звернення тим, що:
- постановою слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08 листопада 2024 року кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України;
- відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав;
- з метою виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року у справі № 904/2750/23 виникла необхідність у скасуванні арешту майна.
Звернення до слідчого судді підтверджує судовою практикою, а саме, позицією викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для скасування арешту майна, слідчий суддя враховує таке.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 наведено висновок з питань застосування норм права, згідно з яким:
- якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (п.21.5);
- підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року) (п.24);
- згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (п.26);
- на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження (п.31);
- таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні (п.32).
При цьому, на момент ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року діяли норми ст. 132 КПК України, які передбачали загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не передбачали припинення дії заходів забезпечення кримінального провадження зі закриттям кримінального провадження.
Водночас, на момент винесення постанови про закриття кримінального провадження від 08 листопада 2024 року статтю 132 КПК України доповнено новою частиною, згідно з Законом від 01 грудня 2022 року № 2810-IX.
Зокрема, статтю 132 КПК України після частини третьої доповнено частиною такого змісту: «Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.»
Так у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року Верховним Судом викладено висновки з питань застосування норм права, згідно з якими, зокрема:
- у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК;
- ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку;
- постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК.
Верховним судом у справі № 554/2506/22 враховано, що:
- порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України;
- чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх;
- відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Відтак, приймаючи до уваги зміни в законодавстві, які сталися після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 та які урегулювали на законодавчому рівні питання, пов'язані з особливостями припинення дії заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі й арешту майна), слідчий суддя вважає посилання прокурора на вказану постанову не релевантною для правовідносин, що розглядаються у цій справі, а тому визначає, що до цих відносин підлягають застосуванню висновки з питань застосування норм права, наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року та згідно з якими, у разі закриття слідчим кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК. У випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Також слідчий суддя враховує й те, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ту обставину, що кримінальне провадження закрите, тому з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2022 року у справі № 183/2310/20 про арешт майна, постановлена в межах кримінального провадження № 12020040350000510, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 березня 2020 року, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження й питання про долю речових доказів після закриття кримінального провадження повинне розглядатися судом, а не слідчим суддею, в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне подане слідчому судді клопотання залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 174, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26 березня 2020 року за № 12020040350000510, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала в повному обсязі складена та оголошена 26 травня 2025 року о 14:10 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1