про відмову у відкритті касаційного провадження
23 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/28540/23
адміністративне провадження № К/990/20217/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електровимірювач» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, за участю третьої особи - Приватного підприємства «Форум», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, за участю третьої особи - Приватного підприємства «Форум», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради щодо незвернення до суду із позовом до Приватного підприємства «ФОРУМ» про знесення самочинно збудованого приміщення магазину літ. «Ф», що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 1810136300:09:011:0079 та 1810136300:09:011:0081, за адресою: м. Житомир, вулиця Михайло Грушевського, будинок 5-А.»;
- зобов'язано Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради звернутися до суду із позовом до Приватного підприємства «ФОРУМ» про знесення самочинно збудованого приміщення магазину літ. «Ф», що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 1810136300:09:011:0079 та 1810136300:09:011:0081, за адресою: м. Житомир, вулиця Михайло Грушевського, будинок 5-А.» та компенсацією витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електровимірювач» залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство «Електровимірювач» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає підпункти «б» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини справи, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи та зазначає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, оскільки під час розгляду справи дослідженню підлягав великий об'єм документів та багато технічної документації.
Колегія суддів зауважує, що посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не містять достатніх обґрунтувань, скаржник не зазначає, які саме обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями він хоче спростувати, але позбавлений такої можливості.
Верховний Суд також вважає необґрунтованим доводи скаржника щодо помилкового віднесення справи судом першої інстанції до категорії справ незначної складності, з огляду на таке.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Втім, в касаційній скарзі скаржником не наведено мотиву, який би свідчив, що предмет та обсяг доказування, категорія та складність справи потребує розгляду справи за правилами загального позовного провадження, що б вказувало на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник не зазначив.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Електровимірювач» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, за участю третьої особи - Приватного підприємства «Форум», про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук