26 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/6861/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову Військової частини НОМЕР_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 19.05.2025 надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому позивач просив:
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Акіменко Еліни Володимирівни щодо відкриття виконавчого провадження №77950220 від 01.05.2025 та зобов'язати Відповідача закрити його;
провести перевірку законності дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні №75871590;
зобов'язати виконавця здійснити розподіл коштів відповідно до черговості, визначеної законом, та забезпечити виконання судового рішення у виконавчому провадженні №75871590.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У силу пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/380/21 вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні відносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №990/81/22).
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постанові 16.02.2022 у справі №9901/482/21, звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №640/7310/19, від 26.02.2020 у справі №520/12042/18, від 06.05.2020 у справі №9901/42/20, від 03.06.2021 у справі №9901/41/21, від 27.10.2021 у справі №9901/337/21.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позовна вимога Військової частини НОМЕР_1 - "провести перевірку законності дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні №75871590" не відповідає змісту позовних вимог, що можуть бути предметом позовної заяви в адміністративному судочинстві та передбачені частиною першою статті 5 КАС України.
Отож позовна заява наразі не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 160 КАС України.
Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як визначено частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав він довідався після отримання 01.05.2025 постанови державного виконавця від 01.05.2025 про відкриття виконавчого провадження №77950220.
Тож строк звернення до суду з цим позовом завершився 15.05.2025, тоді як позовну заяву сформовано у підсистемі "Електронний суд" 16.05.2025, тобто позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, разом з позовною заявою заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та наданням відповідних доказів - не подано.
Окрім того, як визначено частиною восьмою статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
А відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте подана Військовою частиною НОМЕР_1 позовна заява не містить вказівки на наявність визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а до позову не додано документ про сплату судового збору.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень частини першої статті 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, як зазначено в абзаці другому частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
А відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Таким чином, за подання до адміністративного суду цієї позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8) за кожну позовну вимогу немайнового характеру.
Своєю чергою, суд звертає увагу на те, що за висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 12.11.2019 (справа №640/21330/18), від 05.06.2020 (справа №280/5161/19), від 02.12.2021 (справа №280/5145/19), вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності, як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про уточнення позовних вимог із зазначенням змісту позовних вимог з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження;
- документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру за реквізитами: 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, рахунок отримувача: UA 078999980313191206084016719, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня повідомлення про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА