Справа № 420/4166/25
26 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести повторний медичний огляд щодо непридатності для проходження військової служби в Десантно-штурмових військах та придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до відповідача, 18 Регіональної військово-лікарської комісії, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність 18 Регіональної військово-лікарської комісії щодо не призначення та проведення повторного медичного огляду за скаргою заявою молодшого сержанта за призовом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати штатну 18 Регіональну військово-лікарську комісію провести повторний медичний огляд з об'єктивним вивченням та оцінкою стану здоров'я молодшого сержанта за призовом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо непридатності для проходження військової служби в Десантно-штурмових військах та придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187 його на підставі статей 78-в, 61-в, 75-в графи ІІ Розкладу хвороб та графи ІІІ ТДВ визнано придатним до служби в десантно-штурмових військах.
Не погоджуючись із цією постановою, позивач 06.01.2025 року оскаржив її шляхом направлення скарги до 18 Регіональної військово-лікарської комісії, в якій просив: 1. Скасувати Постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187; 2. Призначити та провести повторний медичний огляд; 3. Винести постанову, якою визнати непридатним для проходження військової служби в десантно-штурмових військах та придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
У відповідь на електронну пошту позивача надійшов лист відповідача від 16 січня 2025 року за № 25-3, в якому відповідач посилаючись на норми відповідних норм законодавства вважає, що оскаржувана постанова є вірною і підстав для задоволення скарги немає.
Позивач вважає, що лист за своєю природою не є рішенням у формі постанови, яка в свою чергу приймається на підставі процедури повторного проведення військово-лікарської комісії, тобто створеною комісією і так само нею підписаною, яка потім може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії, а не одноособово керівником відповідача, що стало підставою звернення до суду.
(б) Позиція Відповідача
21.02.2025 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволені адміністративного позову відмовити.
Відповідачем зазначено, що експертна комісія, вивчивши всі надані документи, проаналізувавши їх, дійшла висновку, що підстав для проведення контрольного чи повторного медичного огляду для встановлення ступеню придатності до військової служби позивача немає.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення 402, у разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Тобто, за результатом розгляду скарги відсутня обов'язковість прийняття рішення саме у формі постанови.
В результаті розгляду заяви, скарги на постанову позаштатної ВЛК, відповідач вивчає обґрунтованість скарги та приймає рішення: потребує особа контрольного медичного огляду, чи скарга підлягає поверненню з роз'ясненням.
Відповідач вважає, що в його діях відсутня бездіяльність, відсутнє порушення порядку розгляду звернення та він діє в межах повноважень та у спосіб відповідно до Положення 402.
ІІІ. Процедура та рух справи
17.02.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.04.2023 року № 1167 молодший сержант за призовом ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Збройних Силах України по мобілізації з лютого 2022 року, бойовий медик взводу. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 26 квітня 2023 року. На підставі статей 79-в, 75-в графи II Розкладу хвороб та графи 1 Таблиці «Б» додаткових вимог непридатний до служби у десантно-штурмових військах, придатний до військової служби.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 17.12.2024 року № 187 молодший сержант за призовом ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Збройних Силах України по мобілізації з лютого 2022 року. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 17 грудня 2024 року. На підставі статей 78-в, 61-в, 75-в графи II Розкладу хвороб та графи 3 ТДВ придатний до служби у десантно-штурмових військах.
Не погоджуючись з постановою ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187, позивач 27.12.2024 року поштою направив скаргу до 18 Регіональної військово-лікарської комісії, в якій просив: скасувати постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187; призначити та провести повторний медичний огляд; винести постанову, якою визнати непридатним для проходження військової служби в десантно-штурмових військах та придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативною забезпечення, охорони.
Листом від 16.01.2025 року у відповідь на вказану скаргу 18 Регіональна військово-лікарська комісія повідомила ОСОБА_1 , що встановлені діагнози на час проходження медичного обстеження передбачають придатність до служби у десантно-штурмових військах.
Цим листом позивачу також роз'яснено, що якщо за станом здоров'я він не може виконувати функціональні обов'язки за посадою, то необхідно звернутися до командира військової частини з рапортом про направлення на лікування та повторний медичний огляд до лікувального закладу за територіальним принципом.
IV. Джерела права
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
«Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 1.2 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до п. 2.1 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з п. 2.2 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до положень п. 2.4 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК; розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи; контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі; проведення спільно з департаментами охорони здоров'я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи; контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.
ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів; запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно з п. 3.1 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Відповідно до положень п. 3.2, 3.3 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Згідно з п. 3.4 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Відповідно до п. 1.1 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я; потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
Згідно з п. 1.2 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
V. Висновки суду
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови оформленої довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.04.2023 року № 1167 рішення про ступінь придатності позивача приймалось на підставі «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» в редакції від 16.04.2021 року.
Так, на час прийняття рішення щодо позивача станом на 26.04.2023 року діяли норми «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», на підставі яких відповідно до таблиці додаткових вимог до стану здоров'я особи з наявністю захворювань, передбачених статтями 75, 79 за пунктами «в» визнавались непридатними до служби у десантно-штурмових військах.
На підставі зазначених обставин позивач 26.04.2023 року визнаний непридатним до служби у десантно-штурмових військах, придатний до військової служби.
При цьому, згідно постанови оформленої довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187 рішення про ступінь придатності позивача приймалось на підставі «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» в редакції від 20.11.2024 року.
Нормами «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» в редакції від 20.11.2024 року передбачено, що особи при наявності захворювань, визначених пунктом «в» статей 78, 61, 75 Розкладу хвороб відповідно до таблиці додаткових вимог до стану здоров'я, визнаються придатними до служби у десантно-штурмових військах.
На підставі зазначених обставин позивач 17.12.2024 року визнаний придатним до служби у десантно-штурмових військах.
Посилання позивача у скарзі, що його здоров'я не дозволяє виконувати передбачені статутами, посадовою інструкцією службові обов'язки в десантно-штурмових військах ЗСУ суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують висновку ВЛК від 17.12.2024 року.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарських комісій, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Як вказує відповідач, встановлені позивачу діагнози, а також те, що на час проходження медичного обстеження (17.12.2024 року) значного чи помірного порушення функцій не виявлено, визначені пунктом «в» зазначених статей Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, графи 3 таблиці додаткових вимог до стану здоров'я «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» передбачають придатність до військової служби.
Суд погоджується з відповідачем, що нормами «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» не передбачено обов'язку прийняття рішення саме у формі постанови за результатами розгляду скарги.
З урахуванням зазначеного, оскільки експертна комісія вивчивши та проаналізувавши всі надані документи дійшла висновку, що підстав для проведення контрольного чи повторного медичного огляду для встановлення ступеню придатності до військової служби позивача не було, тому відповідач обґрунтовано надав йому письмову відповідь з відповідними роз'ясненнями.
Суд зазначає, що в поданій до відповідача скарзі відсутнє прохання про бажання позивача особисто бути присутнім при її розгляді, а нормами «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» не передбачена обов'язкова участь заявника або обов'язок проводити розгляд скарг з безпосередньою участю заявника, тому такі доводи позивача в обґрунтування позову суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Під час розгляду справи суд не встановив порушень вимог законодавства з боку 18 Регіональної військово-лікарської комісії при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2024 року № 187.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність 18 Регіональної військово-лікарської комісії щодо не призначення та проведення повторного медичного огляду за скаргою ОСОБА_1 , та відповідно зобов'язувати її провести повторний його медичний огляд з об'єктивним вивченням та оцінкою стану здоров'я щодо непридатності для проходження військової служби в Десантно-штурмових військах та придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази надають суду учасники справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до 18 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести повторний медичний огляд щодо непридатності для проходження військової служби в Десантно-штурмових військах та придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.