Справа № 420/15427/25
26 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позов поданий представником позивача Дяченко О.В.), в якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 15.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 15.05.2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року у справі №360/4801/20; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 15.05.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 15.05.2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року у справі №360/4801/20.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2).
Згідно з ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 ч.5 цієї статті стосовно представника.
Представником позивача вказана місце реєстрації позивача - Луганська область, м. Кремінна, пров. Польовий,28. Вказана адреса не може бути адресою місця проживання позивача, оскільки м. Крімінна Луганської області знаходиться на тимчасово окупованої території. Представником вказана поштова адреса: вул. Ак. Філатова, 51, кв.90, м. Одеса, 65046, проте це адреса тотожна з адресою представника позивача. Таким чином, представником позивача не вказана адреса місця проживання позивача.
Також не відповідає вимогам ст.160 КАС України тотожної поштової адреси позивача та його представника.
Крім того, відповідно до ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:1) довіреністю;2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до ч.7 ст.59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Представник позивача в системі «Електронний суд» до позову надав довіреність, сформовану в системі «Електронний суд».
Між тим, правова оцінка такому документу, як документу, якій є належним щодо підтвердження повноважень представника позивача надана Верховним Судом України в ухвалах Верховного Суду від 17.03.2025 року та 19.05.2025 року по справі №420/33139/24.
Верховний Суд повертаючи касаційну скаргу представника позивача по справі №420/33139/24 - Дяченка О.В., яка подана ним через систему “Електронний суд» , зазначив, що документ із назвою “ДОВІРЕНІСТЬ» від 14.08.2023 наступного змісту: “Я, Особа (РНОКПП), уповноважую Дяченко Олексій Володимирович (РНОКПП) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування» не є належним доказом підтвердження повноважень Дяченко О.В., оскільки не містить необхідних реквізитів.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої ст. 202 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Частиною другою статті 207 ЦКУ встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до статті 244 ЦКУ довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають.
Верховний Суд вказав, що долучений до касаційної скарги документ із назвою “ДОВІРЕНІСТЬ» не є належним доказом підтвердження повноважень Дяченко О.В., оскільки не містить необхідних реквізитів. Вказана довіреність скріплена власним кваліфікованим електронним підписом представника Дяченка О.В., сформована в його Електронному кабінеті як користувача підсистеми “Електронний суд», що не виконує вимоги частини другої статті 59 КАС України.
Таким чином, скаржником не надано доказів належного уповноваження Дяченка О.В. на вчинення процесуальних дій від імені скаржника у розумінні частини другої статті 59 КАС України.
Оскільки по даній справи №420/15427/25 до позову в системі «Електронний суд» надана така ж “ДОВІРЕНІСТЬ» від імені позивача Аленіна Д.К., суд враховуючи правовий висновок Верховного Суду, вважає необхідним залишити позов без руху з метою усунення представником позивача вказаних недоліків та надання належної довіреності на представництво інтересів позивача.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду .
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Справа розглядається в електронній формі. Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва