про прийняття адміністративної справи до провадження та
залишення позовної заяви без руху
26 травня 2025 року Київ № 320/12262/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з указаним позовом, предметом якого є дії відповідача: щодо нарахування та виплати у неповному розмірі щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21; щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2016, 2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки, без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21; бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 17.08.2019 у розмірі 71635,85 грн.; дії щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік без урахування складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації-різниці у сумі 4082,19 грн., та бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу (індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018), яка виплачується на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21, у зв'язку з порушенням строків її виплати, починаючи з 01.01.2016 по 22.12.2023 - дату виплати відповідно до методики, наведеної у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Донцю В.А.
Відповідно до ухвали суду від 19.04.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано на розгляд судді Скрипці І.М.
За нормами частини другої статті 35 Кодексу у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач оскаржує дії відповідача: щодо нарахування та виплати у неповному розмірі щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21; щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2016, 2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки, без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21; бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 17.08.2019 у розмірі 71635,85 грн.; дії щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік без урахування складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації-різниці у сумі 4082,19 грн., та бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу (індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018), яка виплачується на виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2022 у справі № 640/16770/21, у зв'язку з порушенням строків її виплати, починаючи з 01.01.2016 по 22.12.2023 - дату виплати відповідно до методики, наведеної у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач з 05.08.2015 зарахований на навчання до відповідача, та був включений до особового складу Інституту і зарахований на всі види забезпечення. Навчання проходив до 17.08.2019, а із цієї дати зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено витягом із наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 17.08.2019 № 464.
Спірний період у цьому випадку з 05.08.2015 по 17.08.2019
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.07.2023 про здійснення спірного перерахунку, а до Міністра оборони України із запитом від 03.10.2023. Відповідь від відповідача отримав 09.10.2023.
Із цим позовом звернувся засобами поштового зв'язку 28.12.2023, який зареєстрований в суді 15.03.2024.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві стверджував незастосування строків звернення до суду у правовідносинах, що виникли до 19.07.2022, а внесені до статті 233 КЗпП України звужують його права на судовий захист.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як установлено судом, з Військовим інститутом у позивача правовідносини відбувалися до 17.08.2019, з ним проведені відповідні розрахунки.
Із цим позовом звернувся засобами поштового зв'язку лише 28.12.2023.
Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду із цим позовом, виникли з 01.12.2015 по 28.02.2018; за 2015, 2016, 2017 роки; з 01.03.2018 по 17.08.2019.
Разом із тим, позивач звернувся до суду із цим позовом 28.12.2023, тобто зі значним пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач міг та повинен був дізнатись про порушення свого права, кожного місяця під час отримання грошового забезпечення у неналежному, на його думку, розмірі, а тримісячний строк звернення до суду для позивача суд обраховує з наступного дня після розірвання правовідносин із відповідачем, тобто з 18.08.2019.
У силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду..
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 30, 44, 45, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
адміністративну справу прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.