26 травня 2025 рокуСправа №160/12546/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача-2 - Державної податкової служби України про розгляд справи за участю його представника по адміністративній справі №160/12546/25,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України, в якій позивач просить:
1. визнати протиправним та скасувати розпорядження № 387-рл від 01.11.2024 року відповідача-1 про анулювання ліцензій в частині анулювання ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданих йому:
- реєстраційний номер 04240414202002099 з терміном її дії з 14.07.2020 року до 14.07.2025 року, за адресою місця зберігання: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Богданівка, вул.Горького, 214;
- реєстраційний номер 04240414202001596, з терміном її дії з 25.03.2020 року до 25.03.2025 року, за адресою місця зберігання: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Шахтарське, вул.Садова, 106;
2. зобов'язати відповідача-1 виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданих йому:
- реєстраційний номер 04240414202002099 з терміном її дії з 14.07.2020 року до 14.07.2025 року, за адресою місця зберігання: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Богданівка, вул. Горького, 214;
- реєстраційний номер 04240414202001596, з терміном її дії з 25.03.2020 року до 25.03.2025 року, за адресою місця зберігання: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Шахтарське, вул.Садова, 106, поновивши в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального дані щодо дії зазначених ліцензій;
3. визнати протиправними дії відповідача-2 щодо відмови в реєстрації акцизних накладних форми "П" № 4322 від 27.12.2024 року, № 130 від 31.12.2024 року, № 131 від 31.12.2024 року його;
4. зобов'язати відповідача-2 зареєструвати акцизні накладні форми "П" № 4322 від 27.12.2024 року, № 130 від 31.12.2024 року, № 131 від 31.12.2024 року, датами їх подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду 22.05.2025 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову та здійснювати розгляд справи за участю його представника.
Розглянувши клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства Статтею 1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у цій справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та в частині 4 статті 257 КАС України.
Разом з тим, суд також звертає увагу відповідача-2 на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, клопотання відповідача-2 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд,
Клопотання відповідача-2 - Державної податкової служби України про розгляд справи за участю його представника по адміністративній справі №160/12546/25 - залишити без задоволення.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма