23 травня 2025 рокуСправа №640/34949/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.11.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , помилково сплаченої суми збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , збору на обов?язкове державне пенсійне страхування у сумі 9380 (дев?ять тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок., сплаченого згідно з квитанцією №ПH962267 від 04.06.2019.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 04.06.2019 придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9380,00 грн. Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно.
03.12.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі №640/34949/21 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.01.20222 від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна і управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов'язання позивача сплатити такий збір.
13.02.2025 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Рищенку А.Ю.
18.02.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №640/34949/21 прийнято до провадження та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що
19.06.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №762.
Відповідно до пунктів 3 та 4 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 1012950,00 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу житлового будинку позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від - 14950,50 грн.
Позивач 30.01.2024 звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За результатами розгляду даної заяви, 13.02.2024 Головне управління ПФУ в Тернопільській області надало відповідь заявнику про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, немає.
Не погоджуючись із відповіддю відповідача позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема будинок, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (будинку), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №169132102 від 04.06.2019, ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1084.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, зазначив, що не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно.
У постанові від 21.08.2018 при розгляді у касаційному порядку справи № 819/657/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ст. 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Отже, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа № 819/657/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 (справа № 819/1554/16).
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбавала житло (за договором купівлі-продажу квартири від 04.06.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплачений помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 9380,00 грн, сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9380,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 04.06.2019 №ПН962267.
Разом з тим, оскільки Порядком передбачено, що таке подання до органу Казначейства подається саме платником, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9380,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 04.06.2019 №ПН962267.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , помилково сплаченої суми збору на обов??язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , збору на обов?язкове державне пенсійне страхування у сумі 9380 (дев?ять тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією №ПH962267 від 04.06.2019.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко