23 травня 2025 рокуСправа №160/10422/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: комісія для розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
10.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 09.04.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), оформлене протоколом від 13.03.2025 року №20 про відмову у наданні ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки навчається у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки у Лодзі (Польща). За результатом розгляду заяви, позивач отримав повідомлення №4831 від 14.03.2025 року про відмову в наданні відстрочки через відсутність довідки здобувача освіти з ЄДЕБО (за формою 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560). На думку позивача, неможливість іноземного навчального закладу сформувати довідку в ЄДЕБО не може бути підставою для позбавлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У повідомленні №4831 від 14.03.2025 року належними та допустимими доказами не підтверджено, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абз. 1 п. 60 Порядку №560.
22.04.2025 року від представника відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник авідповідача-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-1 зазначив наступне. Згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Так, за приписами пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. 10.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 від позивача надійшла письмова заява (вх. №5427), в якій останній повідомив, що є особою, яка має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 ч.3 ст. 23 Закону №3543-XII. До письмової заяви позивач додав документи, а саме: копію умов про надання освітніх послуг від 26.08.2024 року; копію кошторису оплати за навчання та інші види послуг; копію фактури, складеної польською мовою; копію платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №61 від 16 вересня 2024 року; копію перекладу заяви; копію рішення про зарахування на навчання; копію довідки про зарахування іноземця на навчання; копії картки студента з перекладом з польської на українську мову; копію виписки з ЄДЕБО; копію виписки з Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документа про вищу освіту. Відповідно до п.60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. 13.03.2025 року на засіданні комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - комісії) всього було розглянуто 50 (п'ятдесят) заяв військовозобов'язаних. За результатами засідання було складено протокол №20. Заява позивача розглянута в послідовності за номером “29». За результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією було прийнято рішення: “Відмова в наданні відстрочки. Відсутня довідка ЄДЕБО». Приймаючи рішення по заяві позивача, члени комісії зокрема керувалися положеннями п. 62 Порядку №560, відповідно до яких здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання. Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України “Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Представник відповідача наголошує, що підтвердити здобуття заявником освіти без порушення ним послідовності рівнів, визначених ч.2 ст. 10 Закону України “Про освіту» можливо лише за наявності довідки, форма якої визначена Додатком 9 до Порядку №560. Оскільки заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону 3543-XII подана позивачем без усіх необхідних документів, а саме без відповідної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зі змісту якої встановлюється відсутність порушення послідовності здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту», відмова в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є правомірною та обґрунтованою. Також, слід критично оцінювати доводи позивача про те, довідка №4831 від 14.03.2025 року не містить належних та допустимих доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, оскільки зазначена довідка була видана відповідно до форми, визначеної Додатком 6 до Порядку №560. Крім того, варто враховувати, що чинним Законом України “Про освіту» та Порядком визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (далі Порядок №504), передбачено процедуру визнання в Україні здобутих в іноземних освітніх установах кваліфікацій вищої освіти та/або пройдених періодів навчання. Рішення (свідоцтво) уповноваженого органу про визнання пройденого періоду навчання (відповідно до Порядку №504) позивач до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не додав. Чинним на момент виникнення спору законодавством питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віднесено не до управлінської компетенції органу військового управління - районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, а до відання спеціального та незалежного суб'єкта права - комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідач-2: комісія для розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року зазначена вище справа розподілена та 11.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.
15.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву, розпочато спочатку розгляд даної справи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі №160/10422/25 у якості співвідповідача як комісію для розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/10422/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: комісія для розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
10.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 від позивача надійшла письмова заява (вх. №5427), в якій останній повідомив, що є особою, яка має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 ч.3 ст. 23 Закону №3543-XII.
До вказаної заяви позивач долучив наступні документи: Умови про надання освітніх послуг з навчання на Бакалавра, рахунок про оплату навчання, банківську довідку про оплату, нотаріально завірений переклад з польської мови довідки про зарахування на навчання іноземного студента, нотаріально завірений переклад з польської мови рішення про зарахування на навчання, нотаріально завірений переклад з польської мови студентського квитка, довідку про здобуття освіти з ЄДЕБО за формою 9.
За змістом довідки Вищої Школи Внутрішньої Безпеки в Лодзі від 26.08.2024 року про статус студента ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти (бакалавр) за дуальною формою навчання у іноземному закладі вищої освіти (Республіка Польща) та здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Відповідно до довідки Вищої Школи Внутрішньої Безпеки в Лодзі від 26.08.2024 року про прийняття іноземця на навчання / про продовження іноземцем навчання ОСОБА_1 прийнятий на період з 01 вересня 2024 року по 30 вересня 2027 року на денне навчання першого (бакалаврського) рівня за напрямом підготовки «Внутрішня безпека».
Повідомленням №4831 від 14.03.2025 року позивачу надано відповідь на його заяву.
В повідомленні вказано про те, що комісією за результатом розгляду заяви позивача прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 13.03.2025 року №20, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Зазначено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Причиною відмови вказано про те, що відсутня довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).
Тож, 13.03.2025 року на засіданні комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - комісії) всього було розглянуто 50 (п'ятдесят) заяв військовозобов'язаних. За результатами засідання було складено протокол №20. Заява позивача розглянута в послідовності за номером “29». За результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією було прийнято рішення: “Відмова в наданні відстрочки. Відсутня довідка ЄДЕБО».
Вважаючи рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом від 13.03.2025 року №20 про відмову у наданні ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправним та безпідставним, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі -Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XIIзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває й на дату розгляду справи судом.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, для надання відстрочки за наведеною нормою потрібна одночасна наявність 3 умов:
1) особа є здобувачем або професійної (професійно-технічної), або фахової передвищої, або вищої освіти;
2) навчання відбувається за денною або дуальною формою;
3) особою здобувається рівень освіти, вищій ніж раніше здобутий, з дотриманням послідовності рівнів освіти, визначеної ст. 10 ч. 2 Закону України «Про освіту».
Стаття 10 ч. 2 Закону України «Про освіту» встановлює такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 7 статті 23 Закону № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки.
Відповідно до п. 62 Порядку № 560, Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Як вже було встановлено судом вище, 13.03.2025 року на засіданні Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - Комісії) всього було розглянуто 50 (п'ятдесят) заяв військовозобов'язаних. За результатами засідання було складено Протокол №20. Заява позивача розглянута в послідовності за номером «29».
За результатами розгляду наданих позивачем документів, Комісією було прийнято рішення: «Відмова в наданні відстрочки. Відсутня довідка ЄДЕБО».
Приймаючи рішення по заяві позивача, члени Комісії зокрема керувалися положеннями п. 62 Порядку №560, відповідно до яких здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Суд ззаначає, що підтвердити здобуття заявником освіти без порушення ним послідовності рівнів, визначених ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» можливо лише за наявності довідки, форма якої визначена додатком 9 до Порядку №560.
Оскільки заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону 3543-XII подана позивачем без усіх необхідних документів, а саме без відповідної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зі змісту якої встановлюється відсутність порушення послідовності здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», відмова в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є правомірною та обґрунтованою.
Також, слід критично оцінювати доводи позивача про те, довідка №4831 від 14.03.2025 року не містить належних та допустимих доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, оскільки зазначена довідка була видана відповідно до форми, визначеної додатком 6 до Порядку №560.
Крім того, варто враховувати, що чинним Законом України «Про освіту» та Порядком визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (далі Порядок №504), передбачено процедуру визнання в Україні здобутих в іноземних освітніх установах кваліфікацій вищої освіти та/або пройдених періодів навчання.
Вищевказана процедура зокрема складається з:
1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;
2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);
3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав.
Компетентний орган з визнання на підставі висновку приймає одне з таких рішень, яке оформлюється наступним чином: про визнання Документа, про що Заявнику видається Свідоцтво; про відмову у визнанні поданого Документа, про що Заявнику надається Повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення.
Рішення (свідоцтво) уповноваженого органу про визнання пройденого періоду навчання (відповідно до Порядку №504) позивач до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не додав.
Окремою підставою для відмови у позові є положення п.57 Порядку №560, де указано, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
З наведеного слідує, що чинним на момент виникнення спору законодавством питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віднесено не до управлінської компетенції органу військового управління - районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, а до відання спеціального та незалежного суб'єкта права - Комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд вважає, що відповідач не наділений обов'язком вживати додаткових заходів щодо встановлення послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 ч. 2 Закону України «Про освіту», а тому єдиним законним рішенням з боку відповідача, в такому випадку, є прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про надання відстрочки.
Так, зважаючи на подання позивачем до комісії заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» без усіх необхідних документів, а саме без відповідної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зі змісту якої встановлюється послідовність здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», відмова позивачу в надані відстрочки на військову службу за мобілізацією є правомірною та обґрунтованою, у відповідності до вимог п. 62 Порядку №560.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов'язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що спірне рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене у формі протоколу від 13.03.2025 року №20 в частині відмови ОСОБА_2 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є правомірними.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що, заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, відповідно позовна заява не підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: комісія для розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник