Провадження № 33/803/1417/25 Справа № 243/121/25 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
23 травня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2025 року, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2025 року ОСОБА_2 , визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.
Не погодившись із вказаною постановою, з пропуском строку ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарженя постанови від 06.01.2025р. та скасувати постанову, а провадження по справі закрити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд приходить до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як передбачено частиною першою статті 271 КУпАП захисником у справі про адміністративне правопорушення може бути адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої вищевказаної статті повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно частини першої статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини другої статті 271 КУпАП повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Отже зі змісту викладеної норми закону убачається, що фахівці в галузі права мають діяти у межах спеціального закону, яким надано право на надання правової допомоги. Проте на цей час такий закон не прийнятий, тим самим законодавець обмежив участь таких осіб у якості захисника чи представника, які діють на підставі довіреності та мають лише юридичну освіту та диплом спеціаліста у галузі права. Отже, за відсутності спеціального закону інші фахівці в галузі права (які не є адвокатами) не можуть приймати участь як захисники в справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді і передбачені цією статтею винятки не розповсюджуються на справи про адміністративні правопорушення.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги надана нотаріальна довіренність від 18.08.2023 року на представництво інтересів ОСОБА_2 та копія диплома, однак в порушення норм ст.271 КУпАП не додано ані ордера, ані договір або доручення про надання правової допомоги, ані витяг з нього.
Доказів, що ОСОБА_1 є адвокатом матеріали справи не містять, внаслідок чого не є особою, яка може представляти інтереси ОСОБА_2 по даній справі в суді апеляційної інстанції.
Отже, матеріали справи не містять необхідних документів, відповідно до вимог закону, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 на складання та подання апеляційної скарги.
Відсутність вищевказаних документів ставить під сумнів дійсне волевиявлення особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 на представлення ОСОБА_1 його інтересів та повноваження на складання апеляційної скарги, що є процесуальною перешкодою для подальшого розгляду справи та унеможливлює прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі «Станков проти Болгарії»).
З огляду на зазначене, у зв'язку з тим, що повноваження ОСОБА_1 не підтверджені у передбачений законом порядок, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із апеляційною скаргою в порядку, визначеному КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2025 року, щодо ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, повернути особі, що її подала, разом із усіма додатками.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення апеляційної скарги не позбавляє її права повторно звернутись з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, в порядку, визначеному КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя