Провадження № 33/803/1422/25 Справа № 211/4044/25 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
21 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Сербіної І.В.,
захисника Нікітіна В.В.,
доповнену апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.172-20 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,-
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року встановлено, що 30 березня 2025 року з 17:00 годин військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_1 , виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду в АДРЕСА_2 .
Доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції, захисник Нікітін В.В. який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства розгляд справи відбувався незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв'язку з чим, постанова суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню.
Наголошує, що ОСОБА_1 зінкримінованим адміністративним правопорушенням не згоден, свою провину не визнає, вважає, що адміністративні матеріали, складені відносно нього не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують його право на повний, об'єктивний та неупереджений розгляд справи. При винесені постанови Судом першої інстанції не вірно були застосовані норми процесуального та матеріального права.
Зазначає, що розгляд адміністративної справи незаконно був здійснений без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без належного його повідомлення, чим порушено право на захист та доступ до правосуддя, а також ОСОБА_1 був позбавлений права надати особисті пояснення, заявляти клопотання.
Звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами не було направлено до суду для його розгляду у 3-денний строк, чим порушено п. 5 розділу ІІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, Затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021 року (далі Інструкція № 329).
Звертає увагу, що судом притягнуто до адміністративної відповідальності іншу особу, оскільки написання прізвища « ОСОБА_2 » у вступній та резолютивній частинах оскаржуваної постанови різняться між собою.
Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 30.03.2025 року о 17.00 год. виконував обов'язки військової служби в АДРЕСА_2 . Проте, суд встановив в оскарженій постанові, що 30 березня 2025 року з 17:00 годин військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_1 , виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду в АДРЕСА_2 .
У доповнення до своєї апеляційної скарги захисник Нікітін В.В. подав доповнення до своєї апеляційної скарги, в якому зазначив, що розгляд справи в суді 1-ї інстанції відбувався без участі ОСОБА_1 , без належного його повідомлення про місце, день та час судового розгляду.
Звертає увагу, що до протоколу не долучено жодного доказу, тому документи, що знаходяться в матеріалах судової справи є неналежними та недопустимими доказами. Зазначає, що в протоколі ДНКС-2 № 559 відсутні посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП та п. 4 розділу ІІ Інструкції № 329.
Зауважує, що дата народження ОСОБА_1 згідно паспорта та військового квитка є 07.08.1995 року, а не 07.08.1994 року, як зазначено в оскаржуваній постанові.
Зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення. В підтвердження чого зазначив, що 30.03.2025 року о 16-09 год. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за що на нього було складено адміністративний протокол ЕПР1 № 285947 від 30.03.2025 року, після чого його було доставлено до відділу ВСП, розташованому у м. Дружківка, де відносно нього було складено протокол ДНКС-2 № 559 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник Нікітін В.В. підтримав свою апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1 , просив її задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду, клопотань про відкладення від якого не надходило.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративних правопорушень за викладених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом 1-ї інстанції доказах. Суд 1-ї інстанції при розгляді зазначеної справи дав належну правову оцінку діям ОСОБА_1 , з якою погоджується апеляційний суд.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушень в діях ОСОБА_1 є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- протоколом № ДНКС-2 № 559 про військове адміністративне правопорушення від 30.03.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254-256 КУпАП;
- актом № 6048 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу аналізатору вмісту парів алкоголю «АлКонт-М», відповідно до якого за результатом тесту № 6048 від 30.03.2025 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (2,09 ‰ проміле). З результатом ОСОБА_1 погодився, про що мається його особистий підпис у відповідній графі акту;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Як вбачається з роздруківки чеку тесту на стан сп'яніння від 30.03.2025 року, він також містить підпис як особи, яка проводила такий огляд, так і ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Крім того, до матеріалів справи додано копію свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3691 про його чинність до 09.08.2025 року, з якого вбачається, що прилад для вимірювання концентрації парів алкоголю Алконт М зав. № 00255-15 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.
Наявні в матеріалах справи копії свідоцтва про ідентифікацію виробника (постачальника) продукції для Збройних Сил України №445 та копію сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Із копії наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.09.2017 року № 228, яким визначено посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яким надано право складати протоколи про військові адміністративні правопорушення.
До матеріалів справи долучено копію військовим квитком серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та письмову заяву ОСОБА_1 , з якої вбачається, що свою провину у скоєні правопорушення він визнає, з протоколом згодний та ознайомлений.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одний та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не проходив огляд на стан сп'яніння 30.03.2025 року за обставин викладених в протоколах про адміністративне правопорушення спростовуються дослідженими доказами як судом 1-ї інстанції, так і апеляційної інстанції.
Як вбачається із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння № 6048 від 30.03.2025 року огляд ОСОБА_1 було проведено газоаналізатора «АлКонт-М» №00255, з позитивним результатом огляду, що склав 2,09% проміле, за участю двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Такі свідки не допитувались судом 1-ї інстанції та апеляційним судом, оскільки стороною захисту таке клопотання не заявлялось.
Як вбачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 з результатами оглядів був згодний, про що свідчать його підписи як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в чеку роздруківці з приладу АлКонт-М та в акті № 6048 від 30.03.2025 року огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу.
Будь-яких доказів стороною захисту, які б спростовували вищевказані доводи, встановлені під час судового розгляду судом 1-ї інстанції та перевірені під час апеляційного розгляду, надано не було.
Суд критично ставиться до заперечення апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби, та його перебування на території військової частини у нетверезому стані.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по цей час.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-Х11 особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю необґрунтованими доводи сторони захисту що ОСОБА_1 не перебував у статусі військовослужбовця при виконанні ним обов'язків військової служби у період дії в Україні особливого періоду під час досліджуваних подій.
Крім того, під час апеляційного розгляду стороною захисту не було надано будь-яких доказів на підтвердження фальсифікації матеріалів справи або будь-яких належних, допустимих доказів, що свідчать про не виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби 30 березня 2025 року у нетверезому стані в умовах особливого періоду у зазначені дати.
Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про необ'єктивність результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , упереджених дій стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець, не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172 КУпАП, оскільки його буде двічі притягнуто за одне і саме діяння до адміністративної відповідальності, тобто за ч. 1 ст. 130 та за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав:
Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за подіями від 30 березня 2025 року і за ч. 1 ст. 130 і за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, то вважаю, що в даному випадку має місце ідеальна сукупність правопорушень.
Ідеальна сукупність має місце там, де особа одним діянням вчиняє два або більше правопорушень.
ОСОБА_1 під час виконання ним обов'язків військової служби знаходився в нетверезому стані, що утворює правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, під час чого керував в такому стані транспортним засобом, що утворює інше правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, вважаю правомірним притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, при наявності притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому відсутні порушення ст.61 Конституції України.
Доводи сторони захисту щодо порушення строків направлення адміністративного матеріалу до суду для розгляду, апеляційний суд не вважає слушними. Так, з матеріалів справи вбачається, що протокол ДНКС-2 №559 складений 30.03.2025 року щодо ОСОБА_1 та супровідним листом за вих №539 від 31.03.2025 року направлений на адресу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу (а.с. 8). Тобто протокол про адміністративне правопорушення направлений уповноваженим органом до суду в строк, що не перевищує триденний строк з дати складання протоколу, що передбачено п. 5 розділу ІІІ Інструкції №329.
Твердження сторони захисту, що в оскаржуваній постанові суду зазначено у її вступній та резолютивній частині різні прізвища особи, що притягнуто до адміністративної відповідальності, апеляційний суд не вважає слушними. Так, відповідно до вимог українського правопису українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення -а, -я, відмінюються як загальні назви І-ї відміни. Тож прізвище особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності в даній справі - Сквара, підлягає відмінюванню, а отже і повенне бути різне написання закінчення прізвища ОСОБА_2 у вступній та резолютивній частинах оскаржуваної постанови, оскільки воно застосовується у різних відмінках.
Крім того, не вважаю підставою для скасування постанови суду 1-ї інстанції невірне зазначення року народження ОСОБА_1 , оскільки технічні описки можуть бути виправлені місцевим судом самостійно як за клопотанням сторони провадження, так і самим судом.
Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин