Справа № 750/14463/24 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.
Провадження № 33/4823/390/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
26 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Максак Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 березня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 07 жовтня 2024 року, о 03 год. 10 хв., в м. Чернігові, по вул. Захисників України, 1, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом SUZUKI SV 650S, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою приладу Драгер ARСЕ 0238 та у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях її довірителя події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому, вказує, що процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки останній не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду та взагалі не відмовлявся від його проходження. Звертає увагу, що прохання водія пред'явити службове посвідчення, надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, працівниками поліції було проігноровано. Також, посилається на те, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин даної події, а у протоколі мають місце виправлення. За вказаних обставин, вважає, що її підзахисного було безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144742 від 07.10.2024 року, ОСОБА_1 07 жовтня 2024 року, о 03 год. 10 хв., в м. Чернігові, по вул. Захисників України, 1, керував транспортним засобом SUZUKI SV 650S, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою приладу Драгер ARСЕ 0238 та у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.4).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції.
В матеріалах справи наявні диски з відеозаписами події, яка мала місце 07 жовтня 2024 року, за участю ОСОБА_1 (а.с.9), зміст яких підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на невиконання інспектором патрульної поліції вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», спростовується відеозаписом (03:11:40).
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується і його особистими поясненнями (03:13:56; 03:20:52).
Окрім того, згода ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння також побічно підтверджує, що саме він перебував за кермом транспортного засобу та як водій погодився пройти такий огляд, але такий не пройшов, оскільки не зробив жодних дій, які б свідчили про дійсність його намірів пройти на вимогу працівника поліції відповідний огляд на стан сп'яніння, що було вірно розцінено як відмова від проходження огляду, і це дає підстави для відхилення доводів апелянта.
Слід зазначити і те, що працівник поліції неодноразово роз'яснював ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, на нього будуть складені адмінматеріали за відмову від проходження такого огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП, але водій тягнув час, намагався з'ясувати у працівників поліції законність зупинки транспортного засобу, ігноруючи при цьому вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Із протоколу про адмінправопорушення, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається (а.с.4,6), що до даних процесуальних документів були занесені ті ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан такого сп'яніння, що також має місце і на відеозаписах працівників поліції (а.с.9), а отже, жодних порушень з боку працівників поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп'яніння в разі продуття приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, від продуття якого він відмовився, а також його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, і зумовило таку його поведінку.
Також, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
При цьому, відеозаписи працівників поліції є послідовними, які не містять будь-яких ознак монтажу, як про це вказує апелянт.
Направлення, яке має місце у матеріалах справи, у даному випадку, на яке безпосередньо звертає увагу захисник, судом не може бути взято до уваги, оскільки відносно ОСОБА_1 було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Критика апелянтом дій працівників поліції у даному випадку є безпредметною, з огляду на те, що виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
При перевірці доводів апеляційної скарги невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП установлено не було.
Посилання захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення наявні виправлення, апеляційний суд визнає такими, що не спростовують висновки суду щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Інші твердження апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання її довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач