Постанова від 09.12.2010 по справі 4/157-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 4/157-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився

відповідача - Паламаренко Т.І. (дов. № 15-8159 від 21.09.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми (вх. № 3888 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. у справі № 4/157-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства "УКРХІМПРОЕКТ", м. Суми

до Відкритого акціонерного товариства "СУМИХІМПРОМ", м. Суми

про стягнення 150 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ "УКРХІМПРОЕКТ", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача, ВАТ "СУМИХІМПРОМ", виконати мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Сумської області від 19.10.2009 р. у справі № 4-200/09, шляхом стягнення з ВАТ "СУМИХІМПРОМ" 150 000,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. державного мита та 312,00 грн. інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. по справі № 4/157-10 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ВАТ "СУМИХІМПРОМ" на користь ВАТ "УКРХІМПРОЕКТ" заборгованість у розмірі 150 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 500,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідач, ВАТ "СУМИХІМПРОМ", з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 11.10.2010 року по справі № 4/157-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ВАТ "УКРХІМПРОЕКТ" щодо спонукання до виконання мирової угоди.

Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його уповноважений представник в судове засідання 07.12.2010р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши уповноваженого представника відповідача, який просив скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, ухвалою господарського суду Сумської області від 19.10.2009 року у справі № 4/200-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрхімпроект”, м. Суми до Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми про стягнення 266840,00 грн. затверджено мирову угоду, а провадження у справі припинено.

Відповідно до пункту 1 мирової угоди відповідач станом на 12.10.2009р. визнав наявність заборгованості перед позивачем по договору № 1-555 від 20.08.2008р. в сумі 266840,00 грн. Згідно пункту 3 мирової угоди сторони домовились про погашення зазначеної суми боргу в узгоджені ними строки, а саме в період з 30.11.2009 по 30.04.2010 року. Пунктом 4 мирової угоди передбачено, що відповідач взяв на себе зобов'язання по оплаті державного мита в розмірі 2668,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. та зобов'язався перерахувати їх в строк до 23.10.2009р. включно.

В процесі виконання мирової угоди відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача лише 114385,00 грн., про що свідчать наявні у справі копії виписок з особового рахунку ВАТ «Укрхімпроект»(аркуші справи 9-11), а також здійснено залік взаємних вимог на суму 2454,05 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією протоколу про залік взаємних вимог від 22.03.2010р. ( а.с. 12). Борг в сумі 150000,00 грн. відповідач не сплачено.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідач в порушення загальних вимог виконання зобов'язання, встановлених нормами Цивільного та Господарського кодексів України, від виконання прийнятих зобов'язань за мировою угодою, затвердженою ухвалою суду від 19.10.2009р., у повному обсязі ухилився та грошові кошти в сумі 150000,00 грн. на день подання даного позову у справі № 4/157-10 не сплатив.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, а також те, що ухвала про затвердження мирової угоди у справі № 4/200-09 не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»(не має статусу виконавчого документа), господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спонукання до виконання мирової угоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заборгованість в розмірі 150000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Так, господарським судом правомірно визначено, що після укладення та затвердження мирової угоди по справі № 4/200-09, відповідач її умови виконав лише частково, сплативши позивачеві лише 116839,05 грн. Заборгованість в сумі 150000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Оскільки наказ про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, так як провадження у справі припиняється, тому у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, у разі якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не має статусу виконавчого документа (не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”), то інша сторона не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Однак, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам вищевказаної статті, то вона є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою. З цих підстав, позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника, а також інші відомості.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Сумської області від 19.10.2009 року у справі № 4/200-09 про затвердження укладеної між сторонами мирової угоди, не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить необхідних відомостей про місцезнаходження стягувача і боржника, їх ідентифікаційних кодів, дати набрання чинності ухвалою, а також строку пред'явлення її до виконання, в зв'язку з чим не є виконавчим документом у розумінні зазначеної норми.

Отже, в даному випадку позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на захист цивільних прав шляхом звернення до державного виконавця із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено мирову угоду, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач - заявник апеляційної скарги у якості основного мотиву скасування прийнятого у даній справі рішення зазначив те, що судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, оскільки ухвала господарського суду від 19.10.2009р. по справі № 4-200/09, якою затверджена мирова угода, є судовим актом, для якого передбачений особливий порядок його виконання, зокрема шляхом пред'явлення її до виконання державній виконавчій службі, в зв'язку з чим вважає, що спір про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах. При цьому, відповідач посилається на те, що у разі задоволення позову у даній справі про спонукання до виконання мирової угоди позивач матиме два виконавчих документа щодо стягнення однієї й тієї ж суми боргу, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Однак з вказаними твердженнями не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони не відповідають наявним у справі матеріалам та зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства, які регулюють відносини сторін у справі, так як неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди, невідповідність ухвали суду про затвердження мирової угоди статусу виконавчого документа, призвело до звернення позивача з вимогою про спонукання до її виконання, яка з урахуванням всіх обставин справи, правомірно задоволена господарським судом.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2010 року по справі № 4/157-10 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2010 року по справі № 4/157-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 09 грудня 2010 року.

Попередній документ
12761400
Наступний документ
12761403
Інформація про рішення:
№ рішення: 12761401
№ справи: 4/157-10
Дата рішення: 09.12.2010
Дата публікації: 13.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір