"07" грудня 2010 р.Справа № 2/150-10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:
головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Бахчеван Х.М.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Габрієлян Р.Р., дов. № 62 від 17.08.2010 р.
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”
на рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2010 р.
по справі № 2/150-10
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі його структурного підрозділу Військової частини А 2506
до Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (далі по тексту -ДП „ХРП”)
про стягнення 42 158,88 грн.
20.07.2010 р. Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі його структурного підрозділу Військової частини А 2506 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ДП „ХРП” про стягнення заборгованості по сплаті за надані послуги по договору про надання портових послуг від 01.12.2008 р. № 34 (далі по тексту -Договір) в розмірі 42 158,88 грн. та суму судових витрат.
Рішенням місцевого господарського суду від 07.10.2010 р. по справі № 2/150-10 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ДП „ХРП” на користь Військової частини А 2506 38 337,74 грн. боргу, та стягнуто з Військової частини А 2506 на користь державного бюджету державне мито та 214,62 грн. витрат ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2010 р. по даній справі, ДП „ХРП” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2010 р. по справі № 2/150-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Військового прокурору Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі його структурного підрозділу Військової частини А 2506 в повному обсязі, оскільки оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ДП „ХРП” в своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом першої інстанції не було всебічно та об'єктивно досліджені докази по справі, а саме не взято до уваги те, що сторони безпідставно визначили вартість своїх послуг по Договору на підставі Положення про портові збори, а тому судом було зроблені передчасні та невірні висновки, які привели до прийняття неправильного рішення.
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону 07.12.2010 р. надав суду відзив на апеляційну скаргу, був присутній у судових засіданнях від 23.11.2010 р. та 07.12.2010 р., надавав усні пояснення.
Представник ДП „ХРП” в судових засіданнях від 23.11.2010 р. та 07.12.2010 р. по даній справі був відсутній, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Представником ДП „ХРП” 19.11.2010 р. було подано до господарського суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення як би пов'язаної з нею справи № 5002-15/4968-2010, яка розглядається господарським судом Автономної Республіки Крим.
06.12.2010 р. до апеляційного суду знов надійшло клопотання ДП „ХРП” про зупинення розгляду даної справи до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 5002-15/4968-2010, яка розглядається господарським судом Автономної Республіки Крим.
Судова колегія вважає зазначені вище клопотання необґрунтованими, та таким, що задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не доведено що справа № 2/150-10 пов'язана зі справою № 5002-15/4968-2010, а тому і підстав для зупинення розгляду даної справи не має.
Враховуючи те, що ДП „ХРП” було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю його представника.
Перевіривши наявні матеріали справи, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення, з наступних підстав:
01.12.2008 р. між Військовою частиною А 2506 та ДП „ХРП” було укладено договір про надання портових послуг № 34.
Відповідно до п. 2.1. Договору власник (Військова частина А 2506) бере на себе зобов'язання надавати місце для стоянки в військовому містечку № 6 несамохідній баржі-площадці НС-1911, яка належить замовнику ДП “ХРП”, а замовник у свою чергу (п. 2.2.6.), зобов'язується сплачувати Військовій частині А 2506 вартість наданих послуг у розмірі 5357,00 гривень в місяць (без ПДВ), з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно п. 4.1. Договору замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з проведеним власником розрахунком.
Згідно виставлених в/ч А 2506 рахунків № 12 та № 22 від 12.01.2009 р., № 42 від 12.02.2009 р., № 148 від 13.07.2009 р., № 179 від 10.08.2009 р., № 251 від 10.11.2009 р., № 280 від 10.12.2009 р. та № 3 від 11.01.2009 р. та актів виконаних робіт до зазначених рахунків ДП “ХРП” надано послуг та нараховано пені за неналежне виконання зобов'язань по договору на загальну суму 45042,30 грн., з яких оплачено 2883,42 грн.
Згідно розрахунку, наданого бухгалтерією в/ч А 2506, борг ДП “ХРП” перед в/ч А 2506 з оплати наданих послуг по зазначеній вище угоді складає 42158,88 грн.
Діючи відповідно до умов Договору, Військова частина А 2506 свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.
При проведенні прокуратурою перевірки встановлено, що ДП “ХРП”, не зважаючи на неодноразові претензійні листи (останній - від 17 листопада 2009 року вих. № 154/55/1/1704-4), в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України та вимог укладеного договору зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконано.
Відповідно до пункту 4.2. вищезазначеної угоди сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором кожна з них несе відповідальність у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України.
Статтею 231 ГК України визначено, що у разі порушення господарського зобов'язання до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані штрафні санкції, якими у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно наданих доказів (рахунки, акти виконаних робіт), розрахунків ціни позову, перевірки здійснених нарахувань судом, встановлено, що згідно п. 2.2.6. Договору вартість неоплачених послуг з боку відповідача - ДП “ХРП”, з урахуванням індексу інфляції, складає:
- грудень 2008 року - 5357,00х1,021 (індекс інфляції)= 5469,50 грн. (рахунок № 12 від 12.01.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 28-29);
- січень 2009 року - 5469,50х1,029 (індекс інфляції) = 5628,12 грн. (рахунок № 22 від 12.02.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 30-32);
- червень 2009 року - 5873,87х1,011 (індекс інфляції)=5938,48 грн. (рахунок № 148 від 13.07.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 26-27);
- липень 2009 року - 5938,48х0,999 (індекс інфляції)=5932,54 грн. (рахунок № 179 від 10.08.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 24-25, з яких оплачено 2883,42 грн., залишок боргу 3049,12 грн.);
- жовтень 2009 року - 5968,04х1,009 (індекс інфляції)=6021,75 грн. (рахунок № 251 від 10.11.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 22-23);
- листопад 2009 року - 6021,75х1,011 (індекс інфляції)=6087,99 грн. (рахунок № 280 від 10.12.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с33-34);
- грудень 2009 року - 6087,99х1,009 (індекс інфляції)=6142,78 грн. (рахунок № 3 від 11.01.2010 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 12).
Враховуючи наведене, загальна сума основного боргу ДП “ХРП” за Договором, з урахуванням часткової оплати послуг складає 38337,74 грн., і судова колегія вважає, що місцевим господарським судом цілком правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині.
Щодо тверджень скаржника про неправомірність сторін Договору визначати ціну Договору на підставі Положення про портові збори, судова колегія зазначає, що при укладенні Договору сторони керувались зазначеним Положенням для вирішення ціни для цього Договору, а не використовували його як суб'єкти господарювання, а тому ці твердження до уваги не приймаються.
Таким чином, господарський суд першої інстанції прийняв рішення з урахуванням всіх матеріалів по справі та згідно вимог чинного законодавства України, а тому колегія суддів цілком погоджується із висновками, які викладені в оскарженому рішенні.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2010 р. по справі № 2/150-10 -залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева