11.11.2010 року Справа № 13/115-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідача)
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Чмєлєв Д.П. представник, довіреність №б/н від 31.05.10;
від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі № 13/115-10
за позовом відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбікормовий завод»(вул. Степова, 2, м. Бахчисарай, АР Крим, 98403)
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 32 610 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі № 13/115-10 (суддя - Первушин Ю.Ю.) позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбікормовий завод»суму боргу 32 610 грн., 464 грн. 24 коп. - витрат на відрядження та проїзд представника позивача до судових засідань, 330 грн. 74 коп. - витрат на оплату державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу товарів № 05-03/2010 (надалі -договір) -шроту соняшникового у кількості 30 700 кг., а саме поставку товару неналежної якості.
Від прийняття товару позивач відмовився, надав суду акт від 06.03.2010 року та акт про неякісну поставку продукції від 11.03.2010 року, довідку позивача про якість товару від 11.03.2010 року.
Оцінюючи в сукупності надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ст. 673 ЦК України та право позивача згідно ч.2 ст. 693 ЦК України вимагати повернення передоплати в розмірі 32 610 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України господарський суд стягнув витрати позивача, пов'язані з розглядом справи -464 грн. 24 коп. (витрати на проїзд та відрядження представника).
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що:
- судом розглянуто справу за відсутності відповідача, не повідомленого про час та місце розгляду справи;
- належним чином письмовий договір між позивачем та відповідачем не укладався, домовленість щодо продажу шроту соняшникового досягнуто в усному порядку, що не було досліджено господарським судом;
- вважає, що надані позивачем та прийняті судом докази щодо неналежної якості поставленого товару не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки складені заінтересованою особою і без дотримання процедури, передбаченої законодавством.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін ( з урахуванням попереднього судового засідання), обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення слід скасувати, в позові відмовити в силу наступного:
Підставою позову відкрите акціонерне товариство «Бахчисарайський комбікормовий завод»зазначає порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 05.03.2010 року № 05-09/2010, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 8-9).
Враховуючи заперечення апелянта про те, що вказаний договір ним не укладався, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду витребувала у позивача оригінал договору.
Вимогу суду позивач не виконав, у письмових поясненнях зазначив на відсутність оригіналу наданої суду копії договору, але наголошує на укладення такого договору згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, досягнення сторонами згоди щодо всіх суттєвих умов договору купівлі-продажу шроту соняшникового кількістю 30 700 кг. на умовах передоплати та згідно показникам якості, що відповідають ГОСТу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у позивача відсутні підстави для посилання на договір № 05-09/2010 від 05.03.2010 року та на порушення відповідачем його умов.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 ЦК України договір є одним з видів правочину.
В даному випадку підстав вважати договір № 05-09/2010 від 05.03.2010 року вчинених в письмовій формі та належним чином, згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, на що посилається позивач у поясненнях на відзив на апеляційну скаргу, не має, оскільки відсутні докази погодження умов договору з боку відповідача. Крім того, цей договір не містить навіть предмету -який товар продавець зобов'язується передати у власність покупця.
До правовідносин сторін підлягають застосуванню наступні правові норми:
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Дані норми узгоджуються із положеннями ст.ст. 180, 181 ГК України.
З матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством «Бахчисарайський комбікормовий завод»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було досягнуто домовленість щодо продажу товару -шроту соняшникового кількістю 30 700 кг на суму 43 901 грн. Про це свідчить виставлений відповідачем та сплачений позивачем рахунок -фактура № 5/031 від 05.03.2010 року на вищезгадану суму (а.с. 9).
Відповідач вказаний товар поставив позивачу, що сторони не заперечують.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач відмовився від отримання товару та в односторонньому порядку 11.03.2010 року склав акт про неякісну поставку продукції.
Такі дії позивача свідчать про порушення саме ним зобов'язання, встановленого ст. 655 ЦК України та порушення вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України.
Оскільки позивачем не надано доказів погодження сторонами умов щодо якості товару -шроту соняшникового, слід застосовувати положення ч. 2 ст. 673 ЦК України. Саме придатний до мети, з якою шрот соняшниковий використовується, товар і був переданий відповідачем. Інше позивачем не доведено.
Крім того, діючим законодавством передбачено порядок прийняття продукції за якістю. Згідно положень п. 16, 29 Інструкції П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, з наступними змінами, позивач мав призупинити приймання продукції, викликати представника відповідача та скласти відповідний двосторонній акт.
Такі дії позивачем вчинені не були.
На всі вищезгадані обставини господарський суд не звернув увагу та безпідставно задовольнив вимоги позивача.
Провівши розгляд справи без участі відповідача (в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ФО-П ОСОБА_1 про розгляд позову 08.07.2010 року, отримання ним ухвали суду від 22.06.2010 року), господарський суд в повній мірі не встановив дійсні обставини справи.
Між тим, позовні вимоги є недоведеними. Оскільки вимоги про стягнення штрафних санкцій та судових витрат є похідними від вимог про стягнення передоплати в їх задоволенні також слід відмовити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути державне мито за розгляд апеляційної скарги в розмірі 165 грн. 37 коп., сплата якого відповідачем підтверджується квитанціями (а.с. 70, 71).
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі № 13/115-10 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2010 року виданий у справі № 13/115-10 визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбікормовий завод»(98403, м. Бахчисарай Автономної республіки Крим, Бахчисарайський район, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 00688717; р/р №26008440183680 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідент НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) судові витрати в розмірі 165 грн. 37 коп.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А. Сизько
Підписано в повному обсязі 08.12.2010 року.