02.12.2010 року Справа № 28/289-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.
За участю представники сторін:
від позивача: Кондратьєв О.М. директор, протокол №1 від 21.05.04;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. по справі №28/289-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк"
про стягнення 27 029 грн. 02 коп
У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.12.2010р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. у справі №28/289-10 (суддя Манько Г.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк" про стягнення заборгованості 8 000 грн., пені 15 086 грн. 89 коп., 3% річних 633 грн. 06 коп., інфляційних втрат 3 309 грн. 07 коп. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційна фірма "Дніпроремспецсервіс", м. Дніпропетровськ пеню 8 525 грн. 46 коп., 3% річних 633 грн. 06 коп., інфляційні втрати 3 309 грн. 07 коп., державне мито 204 грн. 68 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу 178 грн. 71 коп., провадження у справі в частині стягнення заборгованості 8 000 грн. припинено, в решті суми позову відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю "Керамброк" просить його частково скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс" в частині стягнення пені 8 525 грн. 46 коп., 3% річних 633 грн. 06 коп., інфляційних втрат 3 309 грн. 07 коп., державне мито 204 грн. 68 коп., витрат на ІТЗ судового процесу 178 грн. 71 коп.
Скаржник вважає неправомірним задоволення господарським судом позовних вимог в частині стягнення пені за період з 27.11.2008р. по 30.03.2010р., 3% річних за період з 27.11.2008р. по 30.03.2010р., інфляційних втрат за період з листопада 2008р. по лютий 2010р. оскільки попередня оплата відбулася не в повному обсязі, а інші строки розрахунків договором не встановлено, тому строк настання зобов'язання відповідача щодо здійснення оплати частини вартості послуг визначається за правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -
Між позивачем і відповідачем було укладено договір №714/08 від 14.11.2008р. Згідно предмету договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати ремонт кабельних мереж. Загальна сума робіт складає 26 745 грн. 60 коп. Строк виконання робіт з 14.11.2008р. по 20.11.2008р. (п. 1.2 договору).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом здійснення 100% передоплати на підставі виставленого рахунку.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за виконані у відповідності до договору роботи замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,2% від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.
На момент надходження позову до суду за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 8 000 грн., яку було сплачено протягом часу розгляду справи, що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами №152 від 15.07.2010р. (а.с. 63) та не заперечується сторонами. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 8 000 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 15 086 грн. 89 коп. господарський суд задовольнив частково, стягнувши пеню в сумі 8 525 грн. 46 коп., в решті цієї частини вимог відмовлено з посиланням на частковий пропуск строків позовної давності по її стягненню та неврахування позивачем обмеження розрахунку пені подвійною ставкою Національного банку України.
Апеляційний господарський суд вважає висновки господарського суду помилковими за наступних підстав.
Відповідно ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виставив рахунок №505 від 20.11.2008р. на оплату боргу по виконаним підрядним роботам по договору №714-08 від 14.11.2008р. на суму 26 745 грн. 60 коп., який відповідач почав сплачувати частково. Перший платіж було здійснено відповідачем 05.12.2008р. платіжним дорученням №918 в сумі 5 000 грн. з посиланням на оплату по рахунку №505 від 20.11.2008р.
Таким чином матеріалами справи не підтверджують доводи скаржника про неотримання ним рахунку на оплату робіт по договору і у зв'язку з цим відсутність обов'язку по оплаті робіт відповідно умов договору.
Поряд з цим апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач не мав змоги здійснити 100% передоплату вартості робіт по договору до 14.11.2008р. у зв'язку з тим, що рахунок було направлено відповідачу у останній день строку, встановленого для виконання робіт по договору -20.11.2008р.
Крім того умови договору не передбачають інших строків на оплату рахунку за виконані підрядні роботи.
Відповідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем у якості доказу направлення відповідачу такої вимоги надано копію претензії №505 від 01.10.2009р., отримання якої 05.10.2009р. не заперечується відповідачем, що викладено у апеляційній скарзі. На момент отримання відповідачем вимоги про оплату боргу за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 12 000 грн., що вбачається із акту звірки взаємних розрахунків №152 від 15.07.2010р., та не заперечується сторонами.
Таким чином із закінченням семи днів з моменту отримання відповідачем вимоги про оплату боргу №505 від 01.10.2009р. у відповідача настав обов'язок по оплаті додаткових нарахувань -пені, 3% річних та інфляційних нарахувань у разі затримки оплати боргу в сумі 12 000 грн.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Господарський суд безпідставно при обґрунтуванні доводів в частині стягнення пені послався на необхідність застосування подвійної облікової ставки Національного банку України та зменшив розмір нарахування, крім того неправомірно обмежив суму стягуваної пені, застосувавши обмежений шестимісячний строк позовної давності.
Апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки господарського суду щодо стягнення пені по розглядаємій справі в розмірі, яка не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. В той же час, відповідно ч6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Таким чином, діючим законодавством припускається можливість включення до договору таких умов щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, які визначаються не обліковою ставкою НБУ та можуть перевищувати розмір пені, встановлений вищезгаданим Законом.
Оскільки сторони добровільно уклали договір на зазначених у ньому умовах, не скористались своїм правом внести до нього зміни, здійснили дії по його виконанню, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що за порушення умов договору відповідач повинен нести відповідальність у розмірі, який не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заява про застосування строку позовної давності до суду першої інстанції не подавалась.
Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги позивача по стягненню пені за період з 14.10.2009р. по 18.12.2009р. з суми боргу 12 000 грн., що становить 1 632 грн., за період з 19.12.2009р. по 11.03.2010р. в сумі 1 494 грн. (з врахуванням частково проведених проплат відповідно розрахунку позивача, викладеному в позовній заяві) та період з 12.03.2010р. по 30.03.2010р. в сумі 27 грн. 20 коп., а всього 3 153 грн. 20 коп.
Також частково підлягають задоволенню вимог по стягненню інфляційних втрат та 3% річних, оскільки період нарахування повинен обчислюватись з 14.10.2009р. по 30.03.2010р., що становить: інфляційні втрати в сумі 660 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 146 грн. 28 коп. В задоволенні решти заявлених вимог слід відмовити.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. по справі №28/289-10 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс", м. Дніпропетровськ 3 153 грн. 20 коп. пені, 3% річних в сумі 146 грн. 28 коп., інфляційних втрат в сумі 660 грн. 10 коп., 119 грн. 60 коп. державного мита, витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 102 грн.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості 8000 грн. припинити.
В решті суми позову відмовити.
Видати наказ."
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк", м. Дніпропетровськ 59 грн. 80 коп. держмита по апеляційній скарзі.
Видати наказ.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова складена 06.12.2010р.