Справа № 183/5023/25
№ 2-аз/183/10/25
26 травня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
23 травня 2025 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищезазначена заява, у якій ОСОБА_1 посилається на те, що 30 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова № 16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії постанови № 16 від 30 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП; а також зупинення стягнення, що здійснюється на підставі вищевказаної постанови, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача, за захистом яких він має намір у встановлений законодавством строк звернутися до суду. Крім того, буде істотно ускладнене виконання рішення суду у справі за його позовом у разі задоволення позовних вимог.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову по пред'явлення позову та доданих до неї доказів, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупинення дії індивідуального акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд можу застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, зі змісту приписів частини 2 статті 150 КАС України слідує, що обов'язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.
Судом установлено, що 30 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 36040 грн. Який повинен бути внесений в 15-денний термін з дня отримання цієї постанови, а разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови вона надсилається для примусового виконання до органу ДВС, яким буде стягнуто штраф у подвійному розмірі. ОСОБА_1 не згодний із вказаною постановою та має намір звернутися до суду з позовом щодо її оскарження.
Таким чином встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є постанова № 16 від 30.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 36040 грн. Оскаржуваною постановою передбачене примусове стягнення штрафу, що вказує на те, що незабезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача (у разі задоволення позову). А тому заяву про зупинення дії постанови № 16 від 30.01.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степаняна Айка Юріковича від 17 березня 2025 року відкрите виконавче провадження № 77529205 з примусового виконання постанови №16 від 30.01.2025. В межах якого також винесені постанови: 17 березня 2025 року про арешт коштів боржника; 17 березня 2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 17 березня 2025 року про стягнення виконавчого збору; 13 травня 2025 року про арешт майна боржника;
Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до пункту 7 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Пунктом восьмим Розділу VІІІ Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Разом із тим, згідно з вимогами пункту другого частини 1 статті 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлений обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів про наявність достатніх підстав вважати, що дії державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо стягнення штрафу на підставі постанови №16 від 30.01.2025, яка є предметом оскарження, можуть вплинути на майнові права позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Разом із тим, з урахуванням обставин справи, предмету спору, характеру спірних правовідносин, завдань адміністративного судочинства, співмірним із заявленими позовними вимогами і достатнім для забезпечення позову у даному випадку є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України.
Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту набрання законної сили судового рішення в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію постанови № 16 від 30.01.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 36040 грн.
Зупинити стягнення на підставі постанови №16 від 30.01.2025, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 77529205, відкритого 17 березня 2025 року державним виконавцем Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степаняном Айком Юріковичем - до вирішення справи № 183/5023/25 по суті.
Копії ухвали направити для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ; державному виконавцю Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степаняну Айку Юріковичу, а заявникові - до відома.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду складена і підписана 26 травня 2025 року.
Суддя І.Г.Дубовенко