Справа № 212/1591/25
2-о/212/69/25
26 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/1591/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада Криворізької міської ради в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні брали участь:
заявник - ОСОБА_1
12 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просила суд встановити факт її, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживання однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви зазначено, що з 1995 року заявниця ОСОБА_1 стала проживати разом з ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. При цьому вели спільне господарство, мали спільний бюджет, який складався із їх заробітних плат, а після виходу на пенсію, з пенсійних виплат, які витрачали на оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування, одяг, взуття, медичні препарати та інше. За життя, а саме, 11.07.2022 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, похованням якого займалась ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців ОСОБА_2 не має. 23.01.2025 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Другої Криворізької державної нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини та відсутнє документальне підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем на день смерті.
Враховуючи, що встановити зазначеного факту, в іншому порядку, чинним законодавством не передбачено, та згідно з законом такий факт породжує для неї юридичні наслідки, вимушена звернутися до суду із зазначеною заявою.
21 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження із призначенням судового засідання, якою також витребувано з Другої Криворізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.03.2025 року на виконання ухвали суду від 21.02.2025 року Другою Криворізькою державною нотаріальною конторою надано суду копію спадкової справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
В судове засідання представник заінтересованої особи - Територіальної громади Криворізької міської ради в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, не з'явився, в своїй заяві просив проводити судовий розгляд справи у його відсутність та прийняти рішення згідно чинного законодавства та з врахуванням зібраних по справі доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника заінтересованої особи.
Заслухавши показання заявниці, свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 29.08.2022 року Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 2093 (а.с.9).
За життя ОСОБА_2 з 25.12.1971 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (зворот а.с.26).
11.07.2022 року ОСОБА_2 склав Заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І, та зареєстрованому в реєстрі за № 430, відповідно до якого все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилось і взагалі, все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_1 (а.с.10-11).
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21.06.1996 року по 03.11.2023 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16); з 03.11.2023 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Згідно Акту про фактичне проживання, складеного 29.01.2025 року, сусідами, які проживають в квартирах АДРЕСА_3 , 9, АДРЕСА_4 , та затвердженому майстром ТОВ "Житлокомцентр", ОСОБА_1 з 1995 року фактично проживала з ОСОБА_2 по день смерті останнього, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Відомості, наведені в зазначеному Акті, в судовому засіданні підтвердили свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що проживає в квартирі АДРЕСА_5 з 1982 року, по сусідству з нею на другому поверсі зазначеного будинку проживав ОСОБА_2 , разом з яким з 1995 року проживала ОСОБА_1 однією сім'єю, які весь час були разом, піклувались один про одного, вели спільне господарство, та коли ОСОБА_2 почав хворіти, ОСОБА_1 піклувалась про нього, а коли ОСОБА_2 помер, заявниця займалась похованням.
Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що вона проживає в сусідній квартирі з заявницею ОСОБА_1 , а саме, в квартирі АДРЕСА_6 . У зв'язку з чим їй відомо, що ОСОБА_1 з 1995 року проживала разом з ОСОБА_2 в квартирі 5 зазначеного будинку та до дня смерті останнього. Також свідок зазначила, що вона їх сприймала як подружжя, про те, що вони не перебували в зареєстрованому шлюбі вона дізналася нещодавно від заявниці.
Крім того, заявницею ОСОБА_1 надано суду письмові матеріали, відповідно до яких саме вона займалась похованням ОСОБА_2 та оплачувала відповідні послуги (а.с.12-14).
З матеріалів спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено, що 22.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31), але Постановою державного нотаріуса від 23.01.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що пропущений строк прийняття спадщини та не підтверджено документально факт спільного проживання з померлим (а.с.32).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що заявником доведено належними, достатніми та допустимими доказами той факт, що вона з 1995 року проживала разом з ОСОБА_2 , однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , та були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та відповідно доведено факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Крім того судом встановлено, що встановлення зазначеного факту в іншому порядку, чинним законодавством не передбачено; та згідно з законом зазначений факт породжує для заявниці юридичні наслідки.
За таких підстав, суд визнає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 6 11, 13, 17, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 293-294, 315 - 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада Криворізької міської ради в особі виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 26 травня 2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна