Справа № 175/6258/25
Провадження № 1-кс/175/795/25
іменем України
22 травня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , в присутності підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши погоджене із прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020001692 від 03.04.2024 року,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кам'янське, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
Клопотанням, яке надійшло для розгляду слідчому судді, слідчий порушує питання про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020001692 від 03.04.2024 року.
22 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
22 грудня 2025 року о 07:40 год. підозрюваному вручено копію клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На думку слідчого та прокурора застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу окрім як домашній арешт, призведе до здійснення підозрюваним протидії кримінальному провадженню у спосіб вказаний в п.п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не оспорював обґрунтованість підозри, та своєї провини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбаченого ч.1 ст.194 КПК України, думку підозрюваної, яка не оспорювала обґрунтованості підозри та своєї причетності до вчинення зазначеного злочину, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Додані до клопотання слідчого докази, є вагомими і достатньо повно обґрунтовують підозру відносно ОСОБА_4 щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як домашній арешт.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час розгляду клопотання, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Також має ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою домашнього арешту слідчий суддя зобов'язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбаченого ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК; виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).
З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.
Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв'язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв'язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.
На виконання вимог ст.ст.177-178 КПК України, відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога підозрюваний не перебуває, має достатньо міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Розглядом клопотання доведено, що застосування інших запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду, зокрема у зв'язку з тим, що підозрюваний не заручився авторитетом в суспільстві та з-поміж осіб, які б мали особливу довіру і забезпечили б його належну процесуальну поведінку.
Вказані обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатимуть ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню за участю підозрюваного та підтверджує наявність ризиків, передбаченого п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначає сторона обвинувачення:
-підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, а також про те, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, усвідомлюючи можливе призначення судом покарання у вигляді реального позбавлення волі, може вдатися до переховування;
-підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що на даний час не встановлено електронно-обчислювальну техніку за допомогою якої здійснювались шахрайські дії;
-підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він ніде офіційно не працевлаштований, тобто не має законного джерела прибутку та може продовжити вчиняти корисливі кримінальні правопорушення, крім цього встановлено, що в ході тимчасового доступу до карткового рахунку ПриватБанк № НОМЕР_1 який належить ОСОБА_4 було виявлено, що разом із зарахуванням грошових коштів від потерпілих, відбувалось зарахування від інших осіб, що може свідчити проте, що ОСОБА_4 продовжує вчиняти шахрайські дії.
Враховуючи існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на підозрюваного передбаченого у ч.5 ст.194 КПК України низки обов'язків.
Поряд з цим, розглядом клопотання не встановлено існування такої інтенсивності ризиків, порівняно з міцністю соціальних зв'язків підозрюваного, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що заборона покидати житло для підозрюваного має бути цілодобовою, а не в нічний час.
Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 205 КПК України, -
Погоджене із прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020001692 від 03.04.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-заборонити покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 06:00 години (але за винятком, коли існує необхідність збереження життя в умовах воєнного стану під час ракетної або іншої небезпеки, пов'язаної з авіа або артилерійськими ударами);
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду у визначений ними час;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу прокурора або суду;
-заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із потерпілими, свідками, інші підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.
В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Строк дії ухвали до 22 липня 2025 року.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.
Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1