23 травня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1519/22
провадження № 51-28кмо25
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою представника цивільного відповідача - Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 42016000000000875 щодо ОСОБА_9 ,
встановила:
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Краснодольне Джанкойського району АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за:
- ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону від 21 лютого 2014 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах строком на 3 роки;
- ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 28 березня 2014 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах строком на 3 роки.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_9 позбавлено спеціального звання - підполковник міліції.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_9 та МВС України на користь ОСОБА_10 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, в розмірі 200 000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника МВС України ОСОБА_11 залишено без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати ККС у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргоюбуло передано на розгляд об'єднаної палати ККС ВС, оскільки ця колегія вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів з інших палат, а саме: у постанові Третьої судової палати ККС від 15 лютого 2023 року у справі № 712/10956/16-к (провадження № 51-3095 км 22), Другої судової палати ККС від 14 листопада 2024 року у справі № 755/6856/17 (провадження № 51-6199 км 19), Першої судової палати ККС від 03 грудня 2024 року у справі № 761/18548/18 (провадження № 51-4443 км 23).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 434-1 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об'єднаної палати.
Як убачається з ухвали про передачу кримінального провадження, колегія суддів не погодилася з тим, що держава може бути залучена у якості цивільного відповідача у кримінальному процесі, зважаючи на положення частини першої статті 62 КПК України, тому потерпілий може звертатися за відшкодуванням лише в порядку цивільного судочинства. Також колегія суддів не погоджується з можливістю покладення солідарної відповідальності на обвинувачену особу і цивільного відповідача.
У зв'язку з цим колегія суддів висловлює незгоду з наведеними вище рішеннями суду касаційної інстанції пославшись, серед іншого, на висновок Великої Палати Верховного Суду (далі ВП ВС), висловлений у постановах від 27 листопада 2019 року (справа № 242/4741/16-ц), від 25 березня 2020 року (справа № 641/8857/17), від 12 травня 2022 року (справа № 635/6172/17), де належним відповідачем у такій категорії справ визнано державу, а залучення або незалучення до участі у спорах Державної казначейської служби чи її територіального органу не впливає на правильність визначення відповідача у справі, та висновок ВП ВС, викладений у постанові від 12 березня 2019 року (справа № 920/715/17), згідно якого питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Враховуючи наведені висновки, колегія суддів Третьої судової палати ККС вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у вищевказаних постановах колегій з інших судових палат, з метою забезпечення єдності судової практики.
Мотиви Суду
Об'єднана палата під час ухвалення рішень, в тому числі, керується усталеною практикою, тому слід звернути увагу на практику, яка сформувалась на підставі постанови Другої судової палати ККС від 13 лютого 2019 року (справа № 130/1001/17), де вказано, що виходячи з логічного й системного тлумачення положень статей 434-1 - 434-2 КПК України і статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати ККС, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати ККС - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки ВП ВС - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Тому для прийняття рішення, у даному випадку пріоритетними є висновки, що міститься в наведених постановах ВП ВС.
У постанові ВП ВС від 22 січня 2025 року (справа № 335/6977/22) зазначено, що статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади чи місцевого самоврядування та їх посадовими особами, відмінні від загальних підстав деліктної відповідальності.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).
Усталеним у національній судовій практиці є підхід, за якого для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії посадових або службових осіб державного органу; шкода; причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою (див. висновки у пункті 8.49.5 постанови ВП ВС від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17).
ВП ВС звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
27 листопада 2019 року у постанові (справа № 242/4741/16-ц) ВП ВС вказала, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161 гс 18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (постанова № 14-316 цс 19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14 447 цс 19) (пункт 28)), зазвичай, орган або посадова чи службова особа, діями якого завдано шкоду.
Таким чином, питання, які виносить колегія суддів на розгляд об'єднаної палати ККС ВС, були вирішені в постановах ВП ВС, які мають пріоритет по відношенню до рішень об'єднаної палати або окремих колегій суддів, та по ним існує сформована єдина судова практика.
Право відступу від висновків ВП ВС відповідно до частини четвертої ст. 434-1 КПК України належить лише Великій Палаті.
Враховуючи зазначене, колегія суддів об'єднаної палати вважає, що це кримінальне провадження підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС для прийняття рішення по суті.
Керуючись статтями 7, 434-1 КПК України, об'єднана палата ККС ВС
постановила:
Повернути матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою представника цивільного відповідача - Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_9 на розгляд Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
ОСОБА_4 ОСОБА_5
ОСОБА_6 ОСОБА_7