23 травня 2025 року
м. Київ
справа № 932/1440/22
провадження № 61-5751ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув заяву Севрюкова Володимира Віталійовича про відвід колегії суддів
Верховного Суду у складі:судді-доповідача Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.
У травні 2025 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів у складі:
судді-доповідача Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі
у розгляді справи № 932/1440/22.
Заява про відвід обґрунтована тим, що трудовий спір у цій справі також був предметом розгляду в інших справах, а саме у справах № 200/20428/17, № 932/3582/21. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2025 року задоволено самовідвід суддів Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.
у справі № 932/1440/22, оскільки колегія суддів приймала участь в апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції у справі № 200/20428/17. Також суддя апеляційного суду Свистунова О. В. входила до колегії суддів Дніпровського апеляційного суду, яка здійснювала апеляційний перегляд судового рішення
у справі № 932/3582/21.
З огляду на зазначене заявник заявляє відвід колегії суддів Верховного Суду у цій справі, оскільки судді: Карпенко С. О., Сердюк В. В., Фаловська І. М. входили до складу колегії, яка постановила ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою у справі № 932/3582/21, що має підстави та предмет, аналогічні предмету і підставам позову у цій справі.
У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 просить розглянути заявлений відвід
та направити справу на повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Карпенко С. О., суддів:
Сердюка В. В., Фаловської І. М.визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,
і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 22 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду призначено судді Верховного Суду Луспенику Д. Д.
Дослідивши передані матеріали, вважаю, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду немає.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу
у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку
в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Карпенко С. О., Сердюк В. В, Фаловська І. М. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, ґрунтуються на загальних фразах, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Крім того Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22 (провадження № 61-14085ск23), від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21 (провадження № 61-18311ск23), від 30 квітня 2024 року у справі № 761/6093/22 (провадження № 61-17823св23).
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об'єктивності суддів Карпенко С. О., Сердюка В. В, Фаловської І. М. при розгляді цієї справи, заява про відвід від участі у розгляді справи суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: судді-доповідача Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник