09 травня 2025 року
м. Київ
справа № 175/4316/19
провадження № 61-5071ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання правовідносин
за договором кредиту припиненими та стягнення моральної шкоди,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 01 листопада 2019 року відкрито провадження у справі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 24 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
Суд першої інстанції, встановивши додаткові обставини при вирішенні питання
про відкриття провадження у справі, зокрема щодо місця реєстрації
та проживання позивача, встановив, що справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпропетровського районного суду, так як останнім відомим місцем проживання позивача є будинок
АДРЕСА_1 . У цій частині суд урахував адресу, зазначену у договорі оренди житлового приміщення (будинку) та у попередньому договорі купівлі-продажу нерухомого майна.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого
2020 року повернуто заявнику.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 28 лютого 2022 року, з урахуванням ухвали суду від 19 квітня 2024 року
про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненими правовідносини за кредитними договорами:
№ SADN03000003276989 від 26 липня 2005 року, № КТ 346Д від 17 вересня
2008 року; № DNHPBL00000085 від 16 лютого 2009 року, укладеними
між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з АТ КБ ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір
у розмірі 1 609,20 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2024 року,
з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 05 червня 2024 року, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2022 року задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 28 лютого 2022 року в частині стягнення судового збору скасовано.
У стягненні з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судового збору
у розмірі 1 609,20 грн відмовлено.
В інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2024 року
в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 06 грудня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»)
про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту та стягнення моральної шкоди, передано за підсудністю до Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська, з підстав, визначених положеннями пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня
2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
18 квітня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року, в якій представник заявника, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду
від 20 березня 2025 року та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією
з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури
у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після розгляду по суті справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції
з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.
Зокрема, пунктом 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду.
Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду після перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене та відповідно до наведених положень ЦПК України,
не може бути предметом перегляду у касаційному порядку і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України» (заява
№ 19164/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться.
Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження,
але й до національних судів.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту
та стягнення моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська