Справа № 209/2966/25
Провадження № 3/209/594/25
26 травня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №411170 від 19.03.2025, 19.03.2025 о 12.20 у м. Кам'янськепо б-ру Будівельників, 7 на ринку «Пасаж», ОСОБА_1 у магазині без назви порушив правила торгівлі, а саме: здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами (сигаретами) без марок акцизного податку, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 156 КУпАП.
26 травня 2025 року представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокатом Юрочкіним Ю.В. до суду скеровано клопотання про закриття справи за відсутності складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 не погоджується з інкримінованим правопорушенням за ч.1 ст.156 КУПАП, оскільки не являється суб'єктом господарювання. Будь-яких дозвільних документів на ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, у тому числі, щодо торгівлі тютюновими виробами, матеріали справи не містять. Також зазначає, що в протоколі та в матеріалах справи не вказано - кому та які саме тютюнові вироби продавав ОСОБА_1 , які б були без марок акцизного податку. Вказує, що, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що тютюнові вироби - дійсно не мають марок акцизного податку, не встановлено їх назву, походження, ідентичність, вміст саме «табаку» ані іншої речовини. Зазначає, що поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не зафіксований сам факт продажу та отримання грошей за товар, при цьому, фіксація обставин вчинення правопорушення за допомогою відеозапису не здійснювалася, пояснення ОСОБА_1 на боді-камеру відсутні.
В судове засідання, ОСОБА_1 та його представник адвокат Юрочкін Ю.В. не з'явилися. Однак представником скеровано заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його представника та просять розглянути питання про закриття провадження у справі з підстав зазначених у клопотанні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання Судом враховується, що у Рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 Європейський суд з прав людини сформував критерії (тест Енгеля), для визначення поняття «кримінальне обвинувачення». Для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією «криміналу» згідно з національним законодавством. При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією. Наприклад, обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції і т.д. Таким чином, протокол, що є предметом розгляду у цій справі є, з урахуванням «тесту Енгеля», кримінальним обвинуваченням, і суд має забезпечити гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
У відповідності до п. 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №411170 від 19.03.2025 ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами (сигаретами) без марок акцизного податку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 156 КУпАП.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено:
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.03.2025;
- квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № ВАД 411170 від 19.03.2025
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного збору.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КпАП України можуть бути: працівники торгівлі громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки не є суб'єктом господарювання, та в його діях відсутня об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення. Тобто, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього доказах відсутні дані на підтвердження факту продажу (передачі) ОСОБА_1 товару, який є предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та отримання ним грошей від продажу такого товару, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Також слід зазначити, що ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, а тому при описі суті правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, які норми діючого законодавства України порушено особою, яка притягається до відповідальності.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в графі: «склад адміністративного правопорушення» не містить посилання на те, яку саме норму Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» порушено.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
У рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 Європейський суд з прав людини зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.021991 рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вина останнього не доведена, а обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, - не підтверджені.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо вилучених згідно протоколу про адміністративне правопорушення тютюнових виробів (сигаретів) без марок акцизного податку, суд зазначає наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 264 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до ст. 226.11 Податкового кодексу України та п. 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 27 грудня 2010 року, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), що визначено ст. 228.3 Податкового кодексу України. Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.6 та 228.7 Податкового кодексу України).
Окрім цього, відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» №1393-ХІY від 14 січня 2000 року продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо умови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки тютюнові вироби (сигарети), які були вилучені, не мають марок акцизного збору, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, такі відносяться до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст. 156, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Речові докази по справі, а саме 97 зіп-пакетів з сигаретами, які відповідно до квитанції №381 зберігаються в камері речових доказів ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА