Справа № 210/940/24
Провадження № 2/210/63/25
іменем України
14 травня 2025 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді: Літвіненко Н.А.
при секретарі: Степаненко О.А.
з участю представника позивача Морозова В.Ю.
відповідача ОСОБА_2
з участю представника відповідача Терновської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав, суд, -
Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, згодом уточнивши його, посилаючись на те, що 20 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу з відповідачем народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 червня 2020 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/3004/20 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.
Також зазначила, що на сьогоднішній день син - ОСОБА_6 проживає разом із позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку позивача, після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавився здоров'ям сина, успіхами у навчанні, не допомагає матеріально, не купує одяг, всі необхідні речі для навчання, не оздоровлює дитину та взагалі не підтримує будь-якого зв'язку з сином. ОСОБА_5 повністю знаходиться на утриманні позивача.
Позивач зверталась до відповідача з приводу надання дозволу на виїзд доньки за кордон на оздоровлення та проведення операції, дозволу не отримала.
У відповідності до судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/1115/20 стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання синів у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, зазначає про наявність заборгованості зі сплати аліментів, відсутність допомоги на додаткові витрати на лікування. З урахуванням викладеного вважає за доцільне пред'явлення вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.
Враховуючи викладене просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , у відношенні неповнолітнього сина - ОСОБА_5 та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та судовий збір у розмірі 10000,00 грн.
Відповідач, отримавши позовну заяву з додатками скористався правом подачі відзиву на позовну заяву. Представник відповідача в відзиві на позовну заяву зазначила, що після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо, до теперішнього часу спілкування між сторонами було ускладнено через небажання позивача. Відповідач намагався вирішити питання щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, але позивач відмовляла у спілкуванні. Відповідач мешкає з новою родиною, від другого шлюбу має малолітню дитину, по поточний момент має трьох утриманців,- дружину, що знаходиться в декретній відпустці, дітей, на яких сплачує аліменти, додаткові витрати, дитину від другого шлюбу та мати під опікою, сплачує аліменти на утримання сина.
Стосовно ненадання дозволу на вивіз сина за кордон заперечує, по -перше через те, що в поточний моменту у зв'язку з воєнним станом одному з батьків надано право на самостійний вивіз неповнолітніх дітей без дозволу, по-друге, не було надано виклику до медичної установи з зазначенням періоду виїзду та в'їзду дитини, країни та міста, до якого буде здійснюватися медична поїздка, зазначає, що пропонував окрім коштів, які сплачує додаткові кошти на лікування, від яких Позивач відмовилася.
На підтвердження того, що відсутня заборгованість надано довідки про відсутність заборгованості та повернуті виконавчі листи за повним виконанням та завершенням виконавчого провадження.
Крім того, у відзиві зазначено, що представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати, понесені на правову допомогу.
Представник позивача - адвокат Морозов В.Ю., ознайомившись з відзивом на позовну заяву, скористався правом подачі відповіді на відзив в якому просив суд задовольнити позовну заяву, доводи представника відповідача вважати не достатньо обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Морозов В.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів та підстав, які викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, з підстав зазначених у відзиві, додатково пояснив, що про проведене оперативне втручання сина в лютому 2025р. позивач його не повідомила, дізнався про даний факт від свого адвоката після судового засідання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Терновська О.А. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, як безпідставному.
Представник третьої особи Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав.
Суд, вислухавши сторін, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав не підлягають задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 20 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 23 червня 2020 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було розірвано.
Від шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2020 року у справі № 214/1115/20 стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку.
На виконання вказаного судового наказу в Саксаганському відділі ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3, яке закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як встановлено судом, відповідно до листа Саксаганського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.05.2024 року №28 11-34/134010, на виконанні в Саксаганському ВДВС у місті Кривому Розі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 про виконання виконавчого листа № 2/214/1002/21 214/1114/20 від 23.03.2021 року виданий Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісяця 10 досягнення дитиною повноліття. Станом на 02.05.2023 рік заборгованість зі сплати додаткових витрат на утримання дитини відсутня.
Відповідно до довідки №03/05-24 від 03.05.2024 р. відповідач ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_8 з 02.10.2018 року та займає посаду технік-технолог з виробництва меблів, посадовий оклад складає 8000,00 грн.
Відповідно до характеристик КГ №58 КМР, виданих ОСОБА_5 , дитина проживає з матір'ю та братом, батько не приймає участі у вихованні дитини.
З медичного висновку №60 «Про дитину інваліда віком до 18 років» встановлено, що ОСОБА_5 має діагноз «ДЦП спастичний тетрапарез зі стійкими вираженими порушеннями функцій моторики» та має інвалідність, що також підтверджується копією Посвідчення серії НОМЕР_2 .
Відповідно до п.п. 4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В матеріалах справи міститься Висновок виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 15.10.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідно до якого виконком Металургійної районної у місті ради вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір'ю, батьком обов'язків по вихованню дітей, а також встановити, що мати, батько ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини(стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою і застосовується у випадках злісного ухилення від батьківських обов'язків, наявність висновку виконкому Металургійної районної у місті ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд не вбачає необхідності у позбавленні батьківських прав відповідача.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено відсутність фактів нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо неповнолітньої дитини, врахувавши бажання батька спілкуватись з дитиною, систематичну сплату аліментів, а також те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує й бажає брати участь у вихованні дитини, суд приходить висновку про відсутність підстав позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої дитини.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та достовірних доказів свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, які б свідчили про ухилення останнього від виховання сина, і як наслідок, про необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст.164 СК України, тому позбавлення батьківських прав не буде відповідати меті цього заходу: захист інтересів дитини та стимулювання батька до належного виконання своїх обов'язків.
З приводу прохання до суду адвоката Терновської О.А., яке вона висловила у відзиві на позовну заяву щодо стягнення з позивача ОСОБА_4 витрат, понесених на правову допомогу, суд зазначає, що відзив на позовну заяву не є позовною заявою, а тому прохання щодо стягнення судових витрат не підлягає розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу суд вважає за можливе покладати на позивача, оскільки судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 157, 164-166 СК України, ст.. 4, 9, 13, 81, 141, 259-268 ЦПК України, суд, -
В задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 23.05.2025 року.
Суддя: Н. А. Літвіненко