іменем України
Справа № 210/899/25
Провадження № 1-кс/210/784/25
08 квітня 2025 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання першого заступника керівника Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42024042060000075 від 01.07.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 204 КК України про арешт майна, -
Перший заступник керівника Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні СВ ВП №2 Криворізького РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024042060000075 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою південної окружною прокуратурою.
На підставі постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні до проведення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження залучено слідчих відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб на території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснює незаконне виготовлення алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння особи.
Проведеними заходами встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2024 по теперішній час, мешканець м. Кривий Ріг, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується транспортним засобом марки «SKODA SUPERB», ДНЗ НОМЕР_1 , в супереч закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 відповідно до якого - «Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв», діючи на території м. Кривий Ріг, організував протиправну діяльність пов'язану з виготовленням та розповсюдженням алкогольної продукції в тому числі, яка не відповідає нормам Державного стандарту України (далі ДСТУ).
18.03.2025 в період часу з 10:06 год. по 12:00 год. на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду проведено обшук в нежитловому приміщенні, що за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мартіна Шимановського, буд. 5, прим. 45:
- 80 пластикових пляшок зеленого кольору об'ємом 0,5 л. з рідиною прозорого кольору;
- 2 пластикові пляшки прозорого кольору об'ємом 0,5 літрів з рідиною прозорого кольору;
- 1 пластикову пляшку зеленого кольору з рідиною, на якій маються наліпки з написом: "вино", "42-50"
- три аркуші паперу та блокнот з чорновими записами.
Постановою слідчого вказане вилучене майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні на підставі ст. 98 КПК України.
Таким чином, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, на підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речового доказу, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На підставі викладеного прокурор просить накласти арешт на вилучені в ході обшуку речі.
Прокурор в судовому засіданні присутній не був, надав до суду клопотання про проведення розгляду клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд розглядає дане клопотання у відсутність власника майна або його представника з метою збереження тимчасово вилученого майна, так як відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України, вилучені відповідно до протоколу огляду предмети є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП №2 Криворізького РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024042060000075 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою південної окружною прокуратурою.
18.03.2025 в період часу з 10:06 год. по 12:00 год. на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду проведено обшук в нежитловому приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2 :
- 80 пластикових пляшок зеленого кольору об'ємом 0,5 л. з рідиною прозорого кольору;
- 2 пластикові пляшки прозорого кольору об'ємом 0,5 літрів з рідиною прозорого кольору;
- 1 пластикову пляшку зеленого кольору з рідиною, на якій маються наліпки з написом: "вино", "42-50"
- три аркуші паперу та блокнот з чорновими записами.
Постановою слідчого від 18.03.2025 вилучені речі, визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.
Вилучені в ході обшуку речі та документи в розумінні ч.2 ст. 167 КПК України, є тимчасово вилученим майном.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які були виявлено 18.03.2025 під час обшуку місця події та вилучено в якості речового доказу, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вилученим майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту на речі, вказані в клопотанні. Зазначено майно зберігає на собі сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що встановлюється в ході досудового розслідування, що безумовно відповідає критеріям у ст. 98 КПК України, тому являється речовим доказом та мають доказову базу по кримінальному провадженні № 42024042060000075 від 01.07.2024 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно положень ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч.7 ст.115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно з ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна направлено засобами поштового зв'язку 18.03.2025 року, що підтверджується відомостями, які містяться на конверті з поштовим штемпельним відбитком АТ «Укрпошта», тобто в строк, передбачений ч.5 ст.171 КПК України. Отже, вказані строки прокурором було дотримано.
Відповідно до вимог п.1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання
Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання щодо арешту майна слідчий суддя повинен враховувати сукупність чинників та факторів, серед яких, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ст.173 ч.1 КПК України).
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами щодо того, що відповідно до ст.168 ч.1 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим.
Враховуючи вищенаведене, з метою попередження можливості зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може негативно вплинути на кримінальне провадження та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання першого заступника керівника Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42024042060000075 від 01.07.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 204 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно (шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування), вилучене в ході обшуку в нежитловому приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- 80 пластикових пляшок зеленого кольору об'ємом 0,5 л. з рідиною прозорого кольору;
- 2 пластикові пляшки прозорого кольору об'ємом 0,5 літрів з рідиною прозорого кольору;
- 1 пластикову пляшку зеленого кольору з рідиною, на якій маються наліпки з написом: "вино", "42-50"
- три аркуші паперу та блокнот з чорновими записами, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1