Справа № 932/1577/25
Провадження № 1-кс/932/1713/25
23 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю заявника ОСОБА_4 , представника заявника ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62024050010007628 від 05 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 на обґрунтування вимог клопотання зазначив, що 04.04.2025 року старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 62024050010007628 від 05.08.2024 за ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від 26.03.2025 (справа № 932/1577/2, провадження № 1-кс/932/1138/25) було проведено обшук жилих та нежилих приміщень на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення обшуку у вказаному домоволодінні слідчим у спальній кімнаті, виявлено предмети, ззовні схожі на грошові кошти банку України наступними купюрами та номіналом: номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 100 (ста) штук на загальну суму 100 000 (сто тисяч) гривень; номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 100 (ста) штук на загальну суму 20 000 (двадцять) тисяч гривень; предмети, ззовні схожі на грошові кошти банку України номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 50 (п'ятдесяти) штук на загальну суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень; - предмети ззовні схожі на банкноти Федерального резервного банку США номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 120 штук на загальну суму 12000 (дванадцять тисяч) доларів США; предмети ззовні схожі на банкноти «EURO» номіналом 100 (сто) Євро в кількості 47 штук та загальну суму 4700 (чотири тисячі сімсот) Євро та номіналом 50 (п'ятдесят) Євро в кількості 6 (шести) штук на загальну суму 300 (триста) Євро на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) Євро. Далі в ході обшуку у коморі виявлено металевий сейф сірого кольору, на дні якого виявлено сумку темно-зеленого кольору, в якій знаходились дві металеві коробки, в яких виявлено: предмети, ззовні сході на банкноти Федерального резервного банку США номіналом 100 (сто) доларів США в загальній кількості 591 (п'ятсот дев'яносто одна) штука на загальну суму 59100 (п'ятдесят дев'ять тисяч) доларів США та номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США в загальній кількості 18 (вісімнадцять) штук на загальну суму 900 (дев'ятсот) доларів США, в загальній сумі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США.
07.04.2025 старшим слідчим в ОВС Першого СВ (з дислокацією у м. Краматорську) ТУДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_8 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було подано клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62024050010007628 від 05.08.2024 за ч. 2 ст. 364 КК України з копіями матеріалів кримінального провадження. Відповідно до відмітки в лівому верхнього куті на першій сторінці клопотання про арешт майна, воно було подано до канцелярії суду 07.04.2025 року. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2025 року справі було призначено унікальний номер № 932/1577/25, провадження № 1-кс/932/1271/25 та суддею доповідачем визначено суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 . 09.04.2025 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 932/1577/25, провадження № 1-кс/932/1271/25 було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Першого СВ (з дислокацією у м. Краматорську ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними управліннями ДБР Донецької обласної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62024050010007628 від 05.08.2024 за ч. 2 ст. 364 КК України. Вказаною ухвалою слідчого судді було зокрема накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку житлового будинку, території подвір'я та господарських будівель, які розташовано за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке фактично належить ОСОБА_4 , а саме грошові кошти. Однак, вважає, що такий арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді з порушенням вимог ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦПК України, статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому в порядку ст. ч. 1 ст. 174 КПК України такий арешт може бути скасований слідчим суддею за клопотанням власника майна. По-перше, він вважає, що клопотання старшого слідчого в ОВС Першого СВ ТУ ДБР (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_8 було подано із пропуском строку, встановленого в ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому керуючись абзацом 1 частини 5 статті 171 КПК України таке тимчасово вилучене майно повинно було б бути негайно повернуте володільцю майна, а слідчий суддя повинен був залишити клопотання без розгляду і повернути його прокурору, оскільки майно втратило статус тимчасово вилучено, і повинно було б бути повернуте законному володільцю, а правова підстава розгляду клопотання про арешт майна відпала. За таких обставин, звернення слідчого до суду із клопотанням про арешт майна і розгляд слідчим суддею такого клопотання, на його думку, було здійснено із грубим порушенням ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 21, ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки на момент отримання судом клопотання тимчасово вилучене майно вже втратило такий процесуальний статус і повинно було б бути повернутим законному володільцю майна, а арешт на грошові кошти, вилучені в результаті обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України. По-друге, грошові кошти, які були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_11 , належать ОСОБА_4 і були передані ним ОСОБА_11 за договором зберігання грошових коштів та додаткової угоди до договору. Вказані кошти є офіційними задекларованими доходами ОСОБА_4 від служби в органах Національної поліції та від виконання завдань щодо захисту країни в умовах воєнного стану, а також від продажу належного йому майна. За таких умов, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.04.2025 у справі № 932/1577/25, провадження № 1- кс/932/1271/25 арешт майна, яке належить ОСОБА_4 , що було вилучене в ході обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_11 призводить до порушення права власності реального власника коштів і накладений із порушенням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України. Зароблені за час служби кошти ОСОБА_4 не міг зберігати за місцем свого проживання, оскільки його дружина внаслідок постійних обстрілів виїхала за межі міста Харкова, а тому звернувся до «потенційного тестя» з проханням щодо зберігання коштів у нього, оскільки інших осіб, кому міг довірити він не мав, а у ОСОБА_11 вдома був наявний сейф для зберігання коштів, та і сам ОСОБА_11 проживав в місті Харкові, в безпечному районі, в приватному будинку і йому ОСОБА_4 міг довіряти. Просив скасувати арешт, накладений на грошові кошти, вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 , які фактично належать ОСОБА_4 , оскільки ці грошові кошти не мають жодного відношення до кримінального провадження, по якому провадиться досудове розслідування. До апеляційного суду ОСОБА_4 ухвалу про накладення арешту на майно не оскаржував, оскільки при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в розпорядженні слідчого судді не було доказів належності грошових коштів саме ОСОБА_4 , тому було ухвалено рішення про звернення з клопотанням про скасування арешту майна спочатку саме до слідчого судді.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримав вимоги клопотання та пояснив, що на початку війни житло, де він на той час проживав, було пошкоджене обстрілами. Після чого він вивіз звідти все цінне майно. І він, і його син проходять службу в лавах Національної поліції України, беруть участь у відсічі збройної агресії рф, дуже зрідка бувають за місцем свого теперішнього мешкання. Його син, ОСОБА_12 , приблизно три роки проживає однією сім'єю з ОСОБА_13 , яка є донькою ОСОБА_11 . Діти мають намір в майбутньому укласти шлюб. Коли він познайомився з родиною ОСОБА_14 , то вони йому сподобались, бо були серйозними, не мали шкідливих звичок. За 2024 рік він задекларував 50 000,00 доларів США, які накопичив за час служби. Ще 10 000,00 доларів США йому віддав батько за продаж квартири. Ці гроші він буде декларувати в наступному році. Щоб зберегти ці гроші, він вирішив передати їх на зберігання ОСОБА_11 , бо їх будинок розташований у менш небезпечному районі Харкова, в будинку є сейф, у дворі собака, і він йому довіряв. Про всяк випадок він склав договір зберігання, зразок якого знайшов в інтернеті. Це він зробив, щоб здатися більш розумним юристом в очах майбутніх родичів. Гроші він передав ОСОБА_11 04 лютого 2025 року, тоді ж і підписали договір і акт. 18 лютого 2025 року він продав машину, і гроші, виручені за машину, також передав на зберігання ОСОБА_11 22 лютого 2025 року. За машину з ним розрахувалися різними валютами - частина в гривнях, частина в доларах, частина в Євро. В якому вигляді він привозив ОСОБА_11 гроші, не пам'ятає, але ОСОБА_11 в його присутності все перераховував. Гроші за машину призначалися на покупку дітям свого окремого житла та святкування весілля. Коли ОСОБА_11 повідомив йому, що в нього був проведений обшук і гроші вилучили, то він спитав у нього, чого він не сказав, що ці гроші йому не належать. На це ОСОБА_11 йому відповів, що не знав, чи задекларовані ці гроші, тому не сказав, щоб не «підставити». Описки в датах в договорі, додатковій угоді та актах він зробив через поспіх та неуважність, не думав, що ці договори взагалі комусь знадобляться.
Допитаний в якості свідка за клопотанням заявника ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_4 є його батьком. Він протягом приблизно трьох останніх років проживає однією родиною з ОСОБА_13 , яка є донькою ОСОБА_11 , з яким він також знайомий, а також з його дружиною ОСОБА_16 . Він та ОСОБА_17 проживають в орендованій квартирі. Батько висловлював намір купити їм на весілля житло, а також допомогти з оплатою весілля. Йому відомо, що батько передавав накопичені грошові кошти на зберігання ОСОБА_11 , бо квартира, де він проживав на «Салтівці», була пошкоджена обстрілами. Коли саме батько передавав гроші ОСОБА_11 , він не знає, це було приблизно в лютому 2025 року. Всього він передав приблизно 70-80 тис. в іноземній валюті, в якій саме - не знає.
Допитана в якості свідка за клопотанням заявника ОСОБА_18 пояснила, що знайома з ОСОБА_4 , він є батьком її нареченого ОСОБА_19 . З ОСОБА_20 вони проживають спільно з червня 2022 року в орендованій квартирі. Їй відомо, що її батько взяв на зберігання гроші від ОСОБА_4 . Вона не була присутня при передачі грошей, про це їй стало відомо від батьків в лютому місяці.
Допитаний в якості свідка за клопотанням заявника ОСОБА_11 пояснив, що знайомий з ОСОБА_4 , він є батьком нареченого його доньки ОСОБА_21 . Під час проведення обшуку працівники правоохоронних органів знайшли грошові кошти, які йому передав на зберігання ОСОБА_4 . Він не повідомив правоохоронцям про те, що гроші належать не йому, оскільки, по-перше, злякався, а, по-друге, він не знав, чи задекларував ОСОБА_4 ці гроші, тому вирішив нічого не казати, щоб не створити йому проблем, якщо гроші мають незаконне походження. Він усвідомлював, що сам теж не декларував ці гроші, але спочатку вирішив, що якщо він взявся зберігати гроші, то повинен і нести за це відповідальність. З ОСОБА_22 він вперше особисто зустрівся 04 лютого 2025 року, коли він привіз йому гроші - 60 000,00 доларів. До цього спілкувався телефоном. У них була домовленість подарувати молодятам на весілля власний окремий будинок. Коли ОСОБА_23 привіз гроші, то він привіз і договір. Він договір уважно не читав, перевірив лише вказану суму, перерахував гроші і підписав. Він вважав, що ОСОБА_23 , як поліцейський і юрист, краще на цьому знається. Через деякий час, 22 лютого 2025 року, ОСОБА_23 ще раз привіз гроші - 12 000,00 доларів, 5 000,00 Євро і 170 000,00 гривен, він також все перерахував і сховав. Пізніше, коли ОСОБА_23 поїхав, він акуратно розклав гроші по пачкам, перев'язав стрічками з чернеток, які лежали біля пічки на розтопку. Це він зробив, щоб зручніше було зберігати. Чому в договорі, додатковій угоді та актах різняться дати, він не знає, не звертав на це увагу. Будь-які умови договору, які в ньому зазначені, вони не обговорювали. Вчора він та ОСОБА_23 підписали ще одну додаткову угоду, щоб усунути помилки в датах. Банківська квитанція, знайдена під час обшуку, не стосується тих грошей, які були вилучені. Грошові кошти, які він особисто задекларував як грошові активи, він вже потратив. Він не визнає своєї вини у вчиненні будь-якого злочину.
Допитана в якості свідка за клопотанням заявника ОСОБА_24 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_4 , він є батьком нареченого її доньки. Їй відомо, що її чоловік, ОСОБА_11 , в лютому 2025 року взяв на зберігання грошові кошти у ОСОБА_4 . Вони хотіли спільними зусиллями придбати дітям житло, і ОСОБА_23 привіз до них кошти на зберігання, бо вони живуть у більш безпечному районі і в них є сейф. Яку саме суму коштів передав на зберігання ОСОБА_23 , вона не знає. Де зберігалися гроші, які належали ОСОБА_23 , вона не знає. Вона не знає, чи зберігалися в будинку будь-які грошові кошти, які належать її родині, на час проведення ошуку.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що, на йогу думку, укладання ОСОБА_4 та ОСОБА_11 так званого договору зберігання грошових коштів є способом зняття арешту з грошових коштів, і насправді цей договір не був виконаний. Під час обшуку ОСОБА_11 поводився вільно, не хвилювався, не мав будь-яких заперечень щодо процесу обшуку. Численні помилки в договорі, додаткових угодах та актах свідчать про те, що ці документи створювалися нашвидкуруч після проведення обшуку з метою створення штучних доказів. В додатковій угоді №1 умисно було зазначено про окреме зберігання грошей, переданих вперше і переданих вдруге, з метою виправдати те, що гроші знайдені в різних місяцях. Більшість свідків, крім самого ОСОБА_11 , не були свідками передач грошових коштів, є фактично членами однієї родини, тому їх показання є сумнівними. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та докази, долучені до клопотання, а також надані учасниками судового розгляду в судовому засіданні, слідчим суддею встановлено таке.
Відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року накладений арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуків 04.04.2025 у кримінальному провадженні № 62024050010007628 від 05.08.2024, в тому числі житлового будинку, території подвір'я та господарських будівель, які розташовані за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний термінал «Xiaomi Hyper OS» сірого кольору, модель 21091116UG, ІМЕІ НОМЕР_1 , поміщений до прозорого силіконового чохла, із сім-картою «Київстар» НОМЕР_2 ;
- предмети, ззовні схожі на грошові кошти банку України номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 100 (ста) штук на загальну суму 100000 (сто тисяч) гривень;
- предмети, ззовні схожі на грошові кошти банку України номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 100 (ста) штук на загальну суму 20000 (двадцять тисяч) гривень;
- предмети, ззовні схожі на грошові кошти банку України номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 50 (п'ятдесяти) штук на загальну суму 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень;
- предмети, ззовні схожі на банкноти Федерального резервного банку США номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 120 штук на загальну суму 12000 (дванадцять тисяч) доларів США;
- предмети, ззовні схожі на банкноти «EURO» номіналом 100 (сто) Євро в кількості 47 штук на загальну суму 4700 (чотири тисячі сімсот) Євро та номіналом 50 (п'ятдесят) Євро в кількості 6 (шести) штук на загальну суму 300 (триста) Євро на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) Євро;
- предмети, ззовні схожі на банкноти Федерального резервного банку США номіналом 100 (сто) доларів США в загальній кількості 591 (п'ятсот дев'яносто одна) штука на загальну суму 59100 (п'ятдесят дев'ять тисяч) доларів США та номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США в загальній кількості 18 (вісімнадцять) штук на загальну суму 900 (дев'ятсот) доларів США, в загальній сумі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США, шляхом позбавлення права користування та розпорядження цим майном.
Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2025 року ухвала слідчого судді Бабушкінського районного с у міста Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року залишена без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
04 лютого 2025 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 був укладений договір зберігання грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_11 прийняв на зберігання грошові кошти в сумі 60 000 доларів США, які були передані за актом приймання-передачі №1.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року, ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_11 прийняв на зберігання грошові кошти в сумі 170 000 грн, 12 000 доларів США, 5 000 Євро, які були передані за актом приймання-передачі №2.
22 травня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_11 підписано додаткову угоду №2 до договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року, якою усунуто описки в договорі зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року, в акті приймання-передачі №1 від 04 лютого 2025 року до договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року, в додатковій угоді №1 до договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року, в акті приймання-передачі №2 від 04 лютого 2025 року до договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року.
Ні підтвердження законності походження грошових коштів, переданих ОСОБА_4 ОСОБА_11 на зберігання, слідчому судді надано:
- довідку про доходи ОСОБА_4 від 14 квітня 2025 року №429, видану Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, згідно з якою ОСОБА_4 за період січень-грудень 2024 року отримав дохід в розмірі 1 392 198,03 грн;
- копію декларації про доходи за 2024 рік, з якої вбачається, що ОСОБА_4 за 2024 рік отримав доходи: заробітна плата (грошове забезпечення) 1 442 922,00 грн; інше погашення частини вартості житла 33 817 грн; дохід від відчуження нерухомого майна 861 000,00 грн; страхові виплати 3 074,00 грн. Також його дружина ОСОБА_25 отримала доходи: дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів) 480 000,00 грн; благодійна допомога 30 000,00 грн. ОСОБА_4 задекларовано грошові активи у виді готівкових коштів в сумі 50 000,00 грн.
- копію договору купівлі продажу транспортного засобу від 18 лютого 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_26 транспортний засіб SUBARU ASCENT д.н.з. НОМЕР_3 за ціною 1 200 000,00 грн.
При укладанні договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року сторонами - ОСОБА_4 та ОСОБА_11 додержано вимог ч. 1 ст. 937 ЦПК України - укладання договору у письмовій формі. Недоліки самого договору, додаткової угоди до договору №1 та актів приймання-передачі №№1, 2 (описки) усунені сторонами договору шляхом укладання додаткової угоди №2.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 383/2010 (провадження № 14-308цс18).
До теперішнього часу будь-ким згаданий вище договір зберігання грошових коштів не оскаржувався, підстави вважати його нікчемним, недійсним або неукладеним відсутні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими доказами підтверджені факт укладання договору зберігання грошових коштів між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 з додатковими угодами та факт передачі ОСОБА_4 . ОСОБА_11 зазначених у договорі та додатковій угоді №1 грошових коштів.
В той же час необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Гроші можуть бути предметом договору зберігання, якщо вони не знеособлюються, тобто зберігаються як специфічна сума (наприклад, конкретний пакет купюр або монеток) або з конкретною ознакою. «Не знеособлюються» означає, що гроші не змішуються з іншими грошима та зберігаються в ідентичному стані.
В п. 2.2 договору зберігання грошових коштів від 04 лютого 2025 року зазначено, що зберігач не має права користуватися коштами, прийнятими на збереження у поклажодавця, що свідчить про те, що грошові кошти, які є предметом цього договору, за умовами договору не знеособлюються, тобто поверненню підлягають ті самі купюри, які були передані на зберігання.
Однак, в договорі від 04 лютого 2025 року та додатковій угоді №1 до нього від 22 лютого 2022 року не зазначені номери, серії або інші індивідуальні ознаки купюр, які передані на зберігання, що унеможливлює їх ідентифікацію.
В судовому засіданні був частково відтворений та переглянутий відеозапис, здійснений 04 квітня 2025 року під час проведення слідчої дії - обшуку за адресою мешкання ОСОБА_11 : АДРЕСА_1 , в тому числі в присутності самого ОСОБА_11 під час допиту його в судовому засіданні в якості свідка.
Так, з переглянутих фрагментів відеозапису встановлено, що ОСОБА_11 після відшукання грошових коштів жодним чином не заперечував того, що ці грошові кошти належать саме йому. Також ОСОБА_11 не зазначено жодних зауважень або доповнень безпосередньо у протоколі обшуку.
До показань ОСОБА_11 , наданих ним в судовому засіданні під час допиту в якості свідка, в частині того, що відшукані та вилучені грошові кошти належать ОСОБА_4 , а він про це не повідомив під час обшуку, оскільки не знав, чи задекларував ОСОБА_4 ці грошові кошти, внаслідок чого боявся йому нашкодити своїми поясненнями, слідчий суддя ставиться критично, та розцінює як спосіб вивільнити грошові кошти з-під арешту.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що заявником ОСОБА_4 не доведено, що грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку 04 квітня 2025 року за місцем мешкання ОСОБА_11 , належать саме йому, а не ОСОБА_11 , і є тими самими грошовими коштами, що він передав останньому на зберігання.
Таким чином, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 та скасування арешту, накладеного на грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_11 : АДРЕСА_1 .
Окремо необхідно відзначити, що слідчий суддя не надає оцінку доводам заявника та його представника щодо «відсутності юридичних підстав для розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна», оскільки фактично цими доводами вимагається здійснити перегляд ухвали слідчого судді суду першої інстанції самим слідчим суддею суді першої інстанції, в той час як на це вповноважений лише суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 174, 307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1