Справа № 932/6690/24
Провадження № 2/932/2452/24
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -099 520 65 95
26 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Ярощук О.В.
за участі секретаря судового засідання - Кирилішиної В.Д.
представника позивача - адвоката Саєнко О.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу -
30 липня 2024 року до Шевченківського районного суду міста Дніпро надійшла позовна заява ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) в інтересах якої діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 07 червня 2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис № 336.
Як вказує позивачка спільне життя з відповідачем не склалось з причини несумісності характерів, різних поглядів на життя, на подружні відносини, що спричинило втрату почуття любові одне до одного та призвело до розпаду сім'ї, внаслідок чого шлюбні відносини з 2024 року припинені. Позивачка вказує, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. На примирення не погоджується.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити, шлюб розірвати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про явку в судове засідання був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформулював правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 07 червня 2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис №336.
Як зазначено позивачкою та не спростовано відповідачем, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем, ведення ними спільного господарства, припинено. Позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час розгляду справи про розірвання шлюбу, спору щодо виховання сина не мають.
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у провадженні суду не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивачки наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Позивач просить після розірвання шлюбу повернути дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 .
Оскільки позивачем не ставилося питання про стягнення з відповідача судових витрат, останні залишаються по фактично понесеними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ».
Шлюб, зареєстрований 07 червня 2003 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис № 336, між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення ухвалено 26.05.2025.
Суддя Оксана ЯРОЩУК