Справа № 199/1180/25
(3/199/924/25)
26.05.2025 м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра Корнєєва В.В., при секретарі Пісковій С.В., розглянувши об'єднаний адміністративний матеріал, який надійшов з ДРУП №2 ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем-консультантом торгівельної точки « VAPE DEVICES», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч.4 ст.156 КУпАП, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра з ДРУП №2 ГУ НП в Дніпропетровській області надійшли адміністративниі матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164, ч. 4 ст. 156 КУпАП, який було об'єднано судом в одне провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 408743 від 23.01.2025 року, гр.-ка ОСОБА_1 23.01.2025 року о 14-00 год. в м.Дніпро вул.Шолохова, 2-а в магазині « VAPE DEVICES» здійснювала реалізацію електронних цигарок « ELFBAR», на продаж яких немає дозвільних документів, а саме : ліцензії на продаж тютюнових виробів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАД № 408742 від 23.01.2025 року гр.-ка ОСОБА_1 23.01.2025 року о 14-00 год. в м.Дніпро вул.Шолохова, 2-а в магазині « VAPE DEVICES» здійснювала реалізацію електронних цигарок « ELFBAR», на яких відсутні марки акцизного збору, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.156 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та місце судового засідання, норми ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч. 4 ст. 156, ч.1 ст.164 КУпАП, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Гусаров В.Д. надав клопотання про закриття провадження по справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначених адміністративних правопорушень, наявність яких не підтверджується доказами по справі. Окрім того, захисник зазначав, що на підприємстві, в якому працює ОСОБА_1 наявна ліцензія на право торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і підприємство не здійснює торгівлю електронними сигаретами, а вилучені у ОСОБА_1 сигарети є її особистим майном, які поліцейська попросила сфотографувати з невідомої причини, і ОСОБА_1 дозволила їй це зробити, виклавши свої особисті електронні сигарети на прилавок. Окрім того, в матеріалах справи немає доказів того, що відбувся факт купівлі-продажу, а саме: обмін між продавцем та покупцем товаром та грошима, відсутні фото та відеофіксація факту реалізації ОСОБА_1 електронних сигарет без марок акцизного збору. Також захисник зазначив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, оскільки є найманим працівником, а не суб'єктом господарської діяльності.В судовому засіданні 17.04.2025 року захисник підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити та закрити провадження по справі.Внаступні судові засідання ОСОБА_1 та її захисник не з'явилися.
Свідок ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні 17.04.2025 року, суду повідомив, що електронні сигарети 23.01.2025 року були придбані у гр.-ки ОСОБА_1 продавця-консультанта торгівельної точки « VAPE DEVICES» в м.Дніпро вул.Шолохова, 2-а його напарницею офіцером поліції Демченко І.О. для власних потреб, після чого вона виявивши відсутність марок акцизного збору на електронних сигаретах разом із ним приймала участь в складанні відносно ОСОБА_1 адміністративних протоколів. Доказів обміну між продавцем та покупцем товаром та грошима, в тому числі, фото та відео фіксації немає, оскільки поліцейська покупала сигарети для себе і відеофіксацію на бодікамеру не вела. Також немає свідків купівлі-продажу цих електронних сигарет. Показання свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні 05.05.2025 року підтвердила свідок ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши учасників судового засідання, суддя приходить до наступних висновків:
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Керуючись ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, а також іншими документами.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч.4 ст.156 КУпАП дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Суд звертає увагу, що норма ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто у відчуженні (продажу) цих товарів.
Однак, розкриваючи склад адміністративного правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, не навела, якою саме нормою права (статтею закону) встановлюється заборона роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме : електронних цигарок без марок акцизного податку, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення.
Отже, в протоколі наявні недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, які унеможливлюють кваліфікацію дій гр.-ки ОСОБА_1 .
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Стаття 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Системне тлумачення цього Закону дає підстави дійти висновку, що роздрібна або оптова торгівля дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю.
Зважаючи на викладене, адміністративна відповідальність за ст. 156 КУпАП настає для суб'єкта господарювання, а не для будь-якої особи.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання. В той же час, працівниками поліції не встановлено власника кіоску- торгівельної точки «VAPE DEVICES» за адресою:м.Дніпро, вул.Шолохова 2-а.
Виходячи з наведеного, за наявності доказів реалізації товару конкретною особою (продавцем), останній не може нести відповідальність саме за ст. 156 КУпАП, оскільки не є об'єктом господарювання, на який покладений обов'язок реалізації товару з марками акцизного податку. Окрім того, в нашому випадку доказів реалізації гр.-кою ОСОБА_1 товару - електронних цигарок « ELFBAR», на яких відсутні марки акцизного збору, не надано.
Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Відповідно до ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм, господарська діяльність це діяльність яка має систематичний характер та триває протягом певного періоду часу.
Складаючи протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП до суду не надано доказів того, що вона є зареєстрованою відповідно до вимог закону як суб'єкт господарювання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є найманим працівником та працює продавцем-консультантом.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Сукупність вказаних обставин свідчить про неможливість дійти безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП, що з огляду на положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 156, 164, 221, 247 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 156, ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Корнєєва