адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
26.05.2025 Справа № 917/482/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 43326090, адреса: вул. Соборна, 42 А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця», код ЄДРПОУ 44828559, адреса: вул. Шевченка, 45, м. Полтава, 36039
про стягнення 20 332,20 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суть справи: 11.03.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця» про стягнення 20332,20 грн на підставі Договору про закупівлю №21/вт від 06.09.2024, з яких: 12 761,70 грн пені та 7 570,50 грн штрафу за прострочення понад 30 днів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю №21/вт від 06.09.2024 не поставив товар у обумовленій сторонами кількості, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню та штраф.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.03.2025 суд залишив позовну заяву без руху, запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.03.2025 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків, 24.03.2025 відкрито провадження у справі № 917/482/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 24.03.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 25.03.2025.
В ухвалі від 24.03.2025 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав. Строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 10.04.2025.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Між Комунальною установою «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця» (продавець) було укладено договір про закупівлю № 12/вт від 06.09.2024 (а.с.10), Далі - Договір.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим договором.
Згідно з п. 1.2 та 1.3 Договору, найменування товару: Навчальні засоби НУШ. ДК 021:2015: 80520000-5 Навчальні засоби.
Згідно з п. 3.2 Договору, загальна вартість товару складає: 108 150,00 грн без ПДВ. По Гімназії № 1 - КПК 0611292/4 КЕКВ 2210-12 825,00 грн., КПК 0611291 КЕКВ 2210 - 1 425,00 грн.; по Ліцею № 12 - КПК 0611292/4 КЕКВ 2210 - 66 150,00 грн., КПК 0611291 КЕКВ 2210-7 350,00 грн.; по Гімназії № 20- КПК 0611292/4 КЕКВ 2210 - 18 360,00 грн., КПК 0611291 КЕКВ 2210-2 040,00 грн.
Загальна вартість цього Договору включає: ціну Товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати, пов'язані з перед продажною підготовкою та реалізацією Товару Замовнику, всі витрати Постачальника, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці Товару; занос Товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників Замовника (п. 3.3 Договору).
Згідно з п. 4.2 Договору оплата за придбаний товар здійснюється позивачем після одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача в установленому розмірі, протягом 30 календарних днів з моменту надходження бюджетних коштів на рахунок позивача. Так як джерела фінансування позивача є державний, місцевий бюджет.
Згідно з п. 4.4 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 30 календарних днів з дати поставки товару на адресу позивача на підставі наданого оригіналу видаткової накладної товару.
Відповідно до п. 5.1 5.2 Договору, місце поставки Товару: 51400, Україна, Дніпропетровська область, м. Павлоград, згідно Додатку 2 до договору. Кількість Товару: 78 одиниця.
Згідно з п. 5.3 Договору, строк поставки Товару: до 01 листопада 2024року.
Згідно з п. 5.5 Договору, постачальник зобов'язується одночасно з поставкою кожної партії товару надати оформлені належним чином видаткові накладні та документи, що підтверджують якість, походження та кількість товару.
Датою поставки партії товару є дата, коли партію товару було передано у власність замовника на підставі підписаної сторонами видаткової накладної. Товар вважається переданим замовнику у кількості і якості в місці поставки з моменту та на підставі підписаної сторонами видаткової накладної товару (п. 5.6 Договору).
Згідно з п. 7.2. Договору, сторони передбачили відповідальність за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару, або порушення строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний), постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 12.1. Договору).
Позивач у позовні заяві вказує, що отримав від відповідача партію товару на суму 63 900,00 грн, хоча загальна вартість товару за договором становить 108 150,00 грн.
Так, за посиланнями позивача, при доставці товару відповідач надав видаткову накладну № 347/09 без дати (а.с. 58-61), в якій перерахований весь товар, що передбачений Договором № 21/вт від 06.09.2024. Товар був доставлений за адресами, які перелічені в додатку 2 до договору. Проте, при огляді товару було виявлено, що Ліцею № 12 Павлоградської міської ради товар був недоставлений у повному обсязі. Накладна підписана лише зі сторони відповідача.
За даними позивача, недоотримано товару відповідно до специфікації до Договору на суму 44250 грн. 00 коп., а саме:
- модель сонячної системи, телурій (Сонце-Земля-Місяць)- 1 шт.,
- комплект плакатів на банері для кабінету географії - 1 шт.,
- мікроскоп SIGETA BIO FIVE - 16 шт., біологічна модель Очей Professor Еіn-О 17 шт.,
- модель вулкана розбірна - 1 шт.
В підтвердження зазначеної обставини відповідач надає лист Ліцею № 12 від 16.09.2024 № 01-32/277, з переліком товару, недотриманого від відповідача згідно з накладною № 362/09 від 13.09.2024 (а.с 14).
Позивач звертався до відповідача з претензіями щодо непоставки товару, а саме:
з претензію № 1042 від 04.11.2024 року щодо недопоставки товару (дидактичний матеріал) на загальну суму 44 250 грн та сплати пені в сумі 108, 15 грн (а.с 15-17);
25.11.2024 року з претензією № 1094 про невиконання договору (а.с. 20-21);
з претензію № 1129 від 04.12.2024 року в якій зазначено, що відповідно до наданих накладних № 362/09 від 13.09.2024 року на суму 44 250 грн. недоотримано товару згідно специфікації договору. Запропоновано допоставити товар до 09.12.2024 року (а.с. 23-24).
10.01.2025 позивач звертався до відповідача з листом повідомленням (вих № 01-17/19) про вчинення дії щодо вивезення з території вище вказаних закладів товару (а.с. 26-27). Згідно вказаного листа повідомлення Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради, товар частково поставлений в заклади загальної середньої освіти: Гімназія №1 з дошкільним відділенням Павлоградської міської ради за адресою м. Павлоград, вул. Преображенська, 4А, Гімназії №20 Павлоградської міської ради за адресою м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400Б, Ліцей №12 Павлоградської міської ради за адресою м. Павлоград, вул. Дніпровська, 243 зберігається невикористаним і в належному стані. Запропоновано вчинити дії щодо вивезення з території вище вказаних закладів товар протягом десяти робочих днів, з дня направлення цієї заяви.
Накладні, видані відділенням поштового зв'язку, свідчить про відправлення відповідачу претензій та листів (копії в матеріалах справи), на які відповідач належним чином не відреагував.
Позивач засобами електронної пошти 30.12.2024 отримав від ТОВ «Крамниця Паляниця» пропозицію щодо укладення додаткової угоди до Договору № 21/вт від 06.09.2024 року. В ній запропоновано у зв'язку з неможливістю постачання Постачальником певних товарів, зменшити обсяг закупівлі та, відповідно, суму Договору на 44250,00 грн, викласти п. 3.2 Договору у наступній редакції: « 3.2 Загальна вартість складає: 63900,00 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот гривень 00 копійок), без ПДВ.», викласти Специфікацію (Додаток 1 до Договору) у новій редакції .
Проте, позивач, зазначив у позовній заяві, що кошти, що були виділені в 2024 році Комунальній установі «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради на нову українську школу розраховані лише на 2024 бюджетний рік. Невикористані спрямовані кошти субвенції з Державного бюджету не передбачені на 2025 рік.
За таких обставин, після одержання пропозиції позивач не підтвердив намір укладення додаткової угоди до Договору.
При розгляді справи по суті суд приймає до уваги такі обставини.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Загальна вартість товару згідно з п. 3.2. Договору, складає 108 150,00 грн, а строк поставки до 01.11.2024.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що партія товару на суму 63 900,00 грн була отримана позивачем та знаходиться у його розпорядженні, про що вказується позивачем у позовній заяві, претензії, адресованій відповідачу, та визнається відповідачем, про що свідчить пропозиція зі сторони останнього про укладення додаткової угоди до договору, в якій загальна вартість договору складає 63900,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов'язку з поставки товару за Договором на суму 44250,00 грн.
Доказів погодження сторонами іншої ціни, ніж зазначена в договорі про закупівлю від 06.09.2024, чи зміни строків поставки шляхом укладення додаткової угоди згідно з п. 11.1. Договору матеріали справи не містять.
Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття ним усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з нормами Цивільного кодексу України (п. 4. ст. 631) закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
П.7.2. Договору передбачена відповідальність постачальника за порушення строків поставки: пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7,0% від вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого Товару якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п.7 ст.193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання. Крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Судом не встановлено обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з поставки товару за Договором про закупівлю №21/вт від 06.09.2024, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 01.11.2024 по 26.02.2025 у розмірі 12761,70 грн на всю суму договору 108150,00 грн.
За прострочення поставки понад 30 днів покупець додатково нарахував продавцю штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в розмірі 7 570,50 грн на всю суму договору 108150,00 грн.
Перевіривши розрахунки пені та штрафу, наведені позивачем у розрахунку до позовної заяві, суд дійшов висновку, що позивач неправильно розрахував дату, з якої починається прострочка відповідача та суму боргу, на яку треба рахувати штраф та пеню.
Як зазначалося, відповідач зобов'язаний був поставити товар у строк до 01.11.2024 (п. 5.3. Договору). У свою чергу, відповідальність застосовується з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання, якщо такий строк припадає на святковий, вихідний, неробочий день, то строк виконання переноситься на перший робочий день. При цьому суд уважає за необхідне зазначити, що згідно з правилами української мови про вживання прийменника до для числових позначень, наприклад, до 01.11.2024, то 01.11.2024 є останнім днем виконання зобов'язання (прислівник включно писати не треба), тобто прийменник до виражає кінцеву календарну дату та за сферою використання закріплений за офіційним діловим стилем, тоді як прийменник по - за розмовним (вказані прийменники в українській мові є тотожними та відрізняються лише за сферою використання) (вказане знайшло своє застосування у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).
Таким чином, прострочення відповідача мало місце з 02.11.2024 і саме з цієї дати потрібно нараховувати пеню та штраф.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вказаних норм, а також змісту п. 7.2. Договору, оскільки судом встановлено, що поставка товару відбулась на суму 63900,00 грн, штрафні санкції слід здійснювати саме на різницю між вартістю поставленого товару та загальною вартістю, що узгодженою сторонами в Договорі (108150 грн - 63900 грн = 44250,00 грн), а не на всю суму Договору, як вважає позивач.
За розрахунком суду за період прострочення з 02.11.2024 по 26.02.2025 (117 днів прострочки) на суму боргу 44250,00 грн підлягає до стягнення 5 177,25 грн пені та 3097,50 грн штрафу. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовляється в зв'язку з необґрунтованістю.
Перевірка правильності розрахунку пені та штрафу здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга. Закон».
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу суд врахував також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 №904/5770/18. Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з задоволенням позову частково.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця», код ЄДРПОУ 44828559, адреса: вул. Шевченка, 45, м. Полтава, 36039 на користь Комунальної установи «Центр обслуговування закладів освіти» Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 43326090, адреса: вул. Соборна, 42 А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400 - 5 177,25 грн пені; 3097,50 грн штрафу; 1232,33 грн судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Пушко