вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/167/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Згурівської селищної ради
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ»
про стягнення 102589,85 грн.
за участю представників:
прокурора:Заритов С.В. - службове посвідчення від 01.03.2023 № 070616
позивача 1:не з'явились
позивача 2:не з'явились
відповідача:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - перший позивач), Згурівської селищної ради (далі - другий позивач) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (далі - відповідач) про стягнення 102589,85 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустило самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечило збереження не призначених для порубки дерев, не здійснило комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобігло порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим заподіяно матеріальну шкоду в розмірі заявленої до стягнення суми.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2025 відкрито провадження у справі та прийнято вказану позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у даній справі. Запропоновано позивачам надати суду письмові пояснення щодо поданого прокурором позову та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025 о 15.30.
Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Позивачі та відповідач в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Сторони повідомлені про відкриття провадження, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копій ухвал в електронній формі.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка позивачів та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників позивачів та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Постановою Колегії Держкомітету Ради міністрів УРСР по охороні природи «Про віднесення пам'яток природи республіканського значення до категорії заповідних парків-пам'яток садового-паркового мистецтва згідно нової класифікації» від 26.07.1972 № 22 парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» віднесено до категорії «Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва».
Відповідно до п. 1.2 Положення про Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 21.09.2022 № 388, парк-пам'ятка входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Згідно з п. 1.2 зазначеного Положення, відповідно до постанови Державного комітету Української РСР по екології і раціонального природокористуванню від 30.08.1990 № 18 «Про затвердження переліку державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення» площа Парку-пам'ятки становить 309 га. Парк-пам'ятка розташований в смт Згурівка, Броварського району, Київської області на землях державної власності, в межах кварталів 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 (входять всі виділи) Березанського лісництва Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
Відповідно до виданого Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації охоронного зобов'язання від 01.11.2022 № 42/05.3-08 Державному підприємству «Бориспільське лісове господарство» передано під охорону парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський парк» загальною площею 309,00 га у межах смт Згурівка, Броварського району, Київської області на землях державної власності, в межах кварталів 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 (входять всі виділи) Березанського лісництва Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
Державним агентством лісових ресурсів України відповідно до наказів від 28.10.2022 № 942 та від 26.10.2022 № 804 прийнято рішення про припинення ДП «Бориспільське лісове господарство» та створення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником ДП «Бориспільське лісове господарство» з усіх прав та зобов'язань.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» від 12.01.2023 № 128 затверджено передавальний акт державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13.05.2024 № 120 затверджено Статут Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (далі - Статут), відповідно до п. 3.1 якого Підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання.
Згідно з пп. 3.2.2, 3.2.3 п. 3.2 Статуту основними напрямами діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарств, а також використання лісових ресурсів мисливських тварин.
Наказом ДП «Ліси України» від 26.12.2023 № 2102 затверджено положення про Філію «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Положення).
Відповідно до п. 3.1 Положення, Філія є відокремленим структурним підрозділом ДП «Ліси України», яка не має статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 2.2.2 Положення, предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 2.2.3 Положення, предметом діяльності Філії є вжиття заходів у порядку та в межах визначених законодавством щодо запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.
Працівниками філії «Бориспільське лісове господарство» ДП «Ліси України» 29.02.2024 лісничим Березанського лісництва Мазурою Миколою Миколайовичем, за участю помічника лісничого Березанського лісництва Турова Олександра Володимировича було виявлено самовільну рубку 3 (трьох) дерев породи клен, в'яз.
За результатами самовільної рубки дерев посадовими особами філії «Бориспільське лісове господарство» ДП «Ліси України» складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 29.02.2024 та здійснено розрахунок збитків спричинених рубкою і пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту.
Відповідно до розрахунку збитків спричинених рубкою і пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту у Березанському лісництві в кварталі 83 виділ 16, проведеного начальником відділу охорони та захисту лісу Ковальчуком Олексієм, згідно постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоду, заподіяної лісу» від 10.05.2022 № 575, збитки спричинені незаконною порубкою дерев становлять 102589,85 грн.
Листом від 04.03.2024 № 243/20.23-2024 філія «Бориспільське лісове господарство» ДП «Ліси України» звернулася до Броварського РУП ГУНП у Київській області щодо факту порубки 3 дерев та завдання шкоди в розмірі 102589,85 грн. Як зазначає прокурор в позовній заяві, вказані відомості зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події Броварського РУП ГУНП В Київській області.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор посилається на те, що ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустило самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечило збереження не призначених для порубки дерев, не здійснило комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобігло порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим заподіяно матеріальну шкоду в розмірі заявленої до стягнення суми 102589,85 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Стаття 63 Лісового кодексу України визначає зміст ведення лісового господарства, відповідно до якого ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є: забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, які передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Загальновизнаним є поділ відповідальності за галузевою структурою на кримінальну, адміністративну, дисциплінарну і цивільно-правову.
Кримінальна відповідальність - це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної на підставах, передбачених КК України. Зазначена відповідальність реалізується в обвинувальному вироку суду та включає визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), призначення покарання або обрання інших заходів примусу, встановлених кримінальним законом, судимість та інші правові наслідки засудження.
Цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони.
Цивільно-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника в інтересах другої сторони або держави установлених законом або договором правових заходів впливу, що має для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру, а саме: відшкодування збитків; виплата неустойки (штраф, пеня); відшкодування шкоди; виконання основних обов'язків.
Вина - невід'ємна ознака правопорушення. У кримінальному праві відповідальність без вини неможлива. Згідно з КК України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у скоєнні злочину, тобто та, яка умисно або з необережності скоїла передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.
У цивільному праві в окремих випадках, прямо встановлених у законі або договорі, цивільно-правова відповідальність може настати і при відсутності вини.
Розширення меж цивільно-правової відповідальності обумовлюється різними чинниками, зокрема, підвищеною небезпекою певних видів діяльності, різним професійним рівнем учасників цивільних правовідносин, характером відносин тощо. Наявність випадків відповідальності без вини також обґрунтовується специфікою цивільно-правових санкцій, які, як правило, мають майновий характер і реалізують компенсаторно-відновлювальну функцію.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20).
Відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належне виконання покладених на нього законодавством і статутом обов'язків, допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування третіми особами дерев.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність дій відповідача направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.
Оскільки відповідачем не надав доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, суд дійшов висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
З огляду на викладене, вимога прокурора про відшкодування відповідачем завданої державі шкоди в сумі 102589,85 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Згурівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» про стягнення 102589,85 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь держави в особі Згурівської селищної ради (вул. Українська, 10, смт Згурівка, Броварський р-н, Київська обл., 07601, ідентифікаційний код 04360296) 102589 (сто дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 85 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу на рахунок: UA8389999980333199331000010808, отримувач коштів: ГУК у Киї.обл/Згурівська сел./24062100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.), призначення платежу: інші надходження до фондів охорони навколишнього природного середовища.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 26.05.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк