ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2025Справа № 910/2717/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши матеріали справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді - Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд - Інновація»
про стягнення 268 515, 00 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 268 515, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -
11.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді-Трейд» (далі - Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ІННОВАЦІЯ» (далі - Відповідач/Орендар) укладено договір оренди майна №ВДТ00001266(далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає Орендарю у тимчасове оплатне користування майно - будівельне риштування в кількості одного комплекту вишки-тура «Вектор» 2Мх1,2м - 7,5м, загальною вартістю 58 540 грн.
Відповідно до п. 2.3. строк оренди за умовами договору складає 30 календарних днів з 12.07.2023р. по10.08.2023р.
Згідно пункту 3.2 Договору орендна плата за вказаний період складає 11 475, 00 грн.
Як зазначає позивач, 11.07.2023 року за актом приймання-передачі майна згідно договору оренди майна №ВДТ00001266 від 11.07.2023 року, Орендодавцем було передано Орендарю вказане будівельне риштування за номенклатурою фактичною вартістю 119 204, 00 грн.
Згідно п.п.6.1- 6.3 Договору після закінчення строку оренди Орендар зобов'язаний повернути майно Орендодавцю протягом одного дня за адресою: вул. Інженерна, 1А, м. Київ зі складанням акта приймання-передачі.
Однак, після закінчення строку оренди Відповідач продовжував користуватися будівельним риштуванням, оплативши його оренду до 17 січня 2024 року включно.
Згідно п.2.4 договору №ВДТ00001266 від 11.07.2023 року строк оренди може бути продовжений за згодою сторін на умовах попередньої оплати.
Орендодавцем 16.09.2024 року рекомендованим та 17.09.2024 року цінним листом Орендареві направлено повідомлення-вимогу від 26 серпня 2024 року про повернення будівельного риштування за договором оренди майна №ВДТ00001266 від 11.07.2023 року зі сплатою штрафу за несвоєчасне повернення риштування відповідно за договором у розмірі 172 890, 00 грн.
Водночас, у порядку встановленому п.4.2 договору, Позивачем повідомлялося про припинення договору оренди майна №ВДТ00001266 від 11.07.2023 року за односторонньою відмовою Орендодавця від договору у зв'язку з грубим його порушенням Орендарем, що полягає у неповерненні будівельного риштування по закінченню строку оренди.
03 січня 2025 року Орендарем будівельне риштування за договором №ВДТ00001266 від 11.07.2023 року було повернуто.
Оскільки повернення будівельного риштування фактично відбулося, Орендодавцем, у відповідності до п.4.2 договору оренди майна №ВДТ00001266, в односторонньому порядку складено акт та направлено Орендареві разом з рахунком-фактурою на оплату неустойки у зв'язку з невиконанням обов'язку своєчасного повернення орендованого будівельного риштування.
Позивач зазначає, що кількість прострочених днів за договором оренди майна №ВДТ00001266 з неповернення будівельного риштування починаючи з 19.01.2024р. до дня фактичного його повернення 03.01.2024р. складає 351 день.
Таким чином, станом на подання даного позову в зв'язку з порушенням Відповідачем умов договору оренди, останній має сплатити неустойку у подвійному (двократному) розмірі орендної плати за невиконання обов'язку повернути орендоване майно 268 515, 00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Згідно ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення Орендарем орендованого майна Орендодавцю, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, кількість прострочених днів за договором починаючи з 19.01.2024р. до дня фактичного його повернення 03.01.2024р. складає 351 день.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата за календарний день складає 382,50 грн./день, відтак сума неустойки складає 268 515, 00 грн.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо виконання умов Договору, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення сум до суду не надав та не надіслав.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського Процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 277 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУД-ІННОВАЦІЯ» (ідентифікаційний код 41202888, адреса: Україна, 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 13, офіс 426) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДІ-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 36473112, адреса: Україна, 04123, місто Київ, вул. Світлицького, будинок 35, прим. 108/4 офіс 1) основний борг у розмірі - 268 515 (двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп., та судовий збір - 4 028 (чотири тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва