ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2025Справа № 910/2951/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Підприємства об'єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) «МП Девелопмент»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива сталь»
про стягнення 348 531, 13 грн.
Без виклику представників сторін.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 348 531, 13 грн. з яких 290 442,61 грн. - авансовий платіж, а також суму неустойки за порушення строку повернення авансового платежу у сумі 58 088,52 грн.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Між Підприємством об'єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) «МП Девелопмент» (далі - Позивач /Головний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жива сталь» (далі - Відповідач/Підрядник) було укладено Договір підряду №ГД240321/9 від 13.01.2022 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язувався виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу дрібних металевих конструкцій та влаштування покриттів навісів на Об'єкті: «Будівництво кварталу багатоповерхової житлової забудови за адресою: вул. Свободи, 1 в с. Гатне Києво - Святошинського району Київської області. 32 черга будівництва. Фітнес.».
Згідно п. 4.2 Договору, договірна ціна Робіт включає в себе вартість всіх необхідних для виконання матеріалів та складає: 363 053,26 грн. (триста шістдесят три тисячі п'ятдесят три гривні 26 коп.), в т. ч. сума ПДВ 60 508,88 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот вісім гривень 88 коп.).
У п. 5.1 Договору, Сторони узгодили строки виконання Робіт, а саме визначили, що початок виконання Робіт - це день укладання Договору, а їх закінчення - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня, наступного за днем перерахування авансового платежу.
Відповідно до п. 6.3 Договору, після підписання Сторонами Договору та отримання коштів від Замовника, Головний підрядник перераховує Підряднику авансовий платіж для придбання матеріалів, необхідних для виконання Підрядником Робіт по Договору у розмірі : 290 442,61 грн. (двісті дев'яносто тисяч чотириста сорок дві гривні 61коп.), в тому числі ПДВ (20%) 48 407,10 грн.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, 21 січня 2022 року він перерахував на користь Відповідача авансовий платіж у розмірі 290 442,61 грн. (двісті дев'яносто тисяч чотириста сорок дві гривні 61коп.), в тому числі ПДВ (20%) 48 407,10 грн., шо підтверджується Платіжним дорученням № 2483 від 21.01.2022 р.
Таким чином, роботи повинні були бути повністю виконані Відповідачем та передані Позивачу у строк до 23 березня 2022 року включно.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території всієї України було запроваджено воєнний стан.
Виконання всіх робіт на об'єкті було зупинене. На початку червня 2022 року замовником було відновлено будівництво об'єкту, в зв'язку з чим Позивач змернувся до Відповідача з проханням відновити виконання робіт, але Відповідач повідомив Позивача, що не взмозі відновити та виконати передбачені Договором роботи.
Пунктом 7.4.2. Договору передбачено, що Генеральний підрядник має право відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав Роботу або виконує її з запізненням з власної вини не менш ніж на 7 (сім) календарних днів і закінчення її у терміни, передбачені Договором, стає явно неможливим.
Згідно п. 15.2 Договору, Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Головного підрядника у випадку, якщо Підрядник порушує строки виконання Робіт відповідно до п. 5.1 Договору.
Відповідно до п.7.1.23 Договору, при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонній відмови від Договору з боку Головного підрядника) Підрядник зобов'язаний повернути за актом Проектну документацію Головному підряднику, передати фактично виконані на момент припинення Договору Роботи та викупити матеріали (відшкодувати їх вартість) придбані згідно п.6.3. Договору та(або) отримані від Головного підрядника, повернути суму невикористаного авансу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.
Пунктом 16.2. Договору визначено, що в разі дострокового припинення дії Договору, Підрядник зобов'язується повернути грошові кошти, сплачені Головним підрядником, крім вартості прийнятих Головним підрядником у порядку цього Договору робіт.
Позивачем у зв'язку з порушенням Відповідачем строків виконання робіт, 14 липня 2022 року Відповідачу було направлено Повідомлення про розірвання Договору підряду №ГД240321/9 від 13.01.2022 р. та вимогу про повернення авансового платежу у розмірі 290 442,61 грн. (в тому числі ПДВ 48 407,10 грн.) (Лист Вих.№8 від 13.07.2022 р.).
Зазначеним повідомленням ПОГ «МП ДЕВЕЛОПМЕНТ» повідомляло ТОВ «ЖИВА-СТАЛЬ» про розірвання Договору з 18.07.2022 р. та вимагало повернути суму сплаченого та невикористаного авансу у розмірі 290 442,61 грн. впродовж трьох робочих днів.
Позивач зазначає, що Відповідач протягом тривалого часу обіцяв повернути суму отриманого авансу та всіляко затягував час його повернення.
Пунктом 12.5.10 Договору визначено, що за порушення обов'язку щодо повернення грошових коштів за Роботи, які не були виконані, у тому числі у зв'язку з достроковим розірванням Договору чи зміною Договору, чи внаслідок дії форс - мажорних обставин, сплачується неустойка у розмірі 20% від суми таких неповернутих коштів.
07 лютого 2025 року Позивач в черговий раз звернувся до Відповідача, направивши йому поштою Претензію (Вих.№1) від 07.02.2025 р. В зазначеній претензії він вимагав у Відповідача протягом 7 (семи) календарних днів повернути авансовий платіж у розмірі 290 442,61 грн. та сплатити неустойку за несвоєчасне повернення авансовано платежу у розмірі 58 088,52 грн. Однак, зазначене поштове відправлення 05.03.2025 р. повернулося Позивачу без розгляду за закінченням встановленого терміну зберігання.
Станом на дату подання даної позовної заяви авансовий платіж у розмірі 290 442,61 грн. так і не був повернутий Відповідачем на рахунок Позивача, а тому Позивача звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права та просить стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 290 442,61 грн., а також суму неустойки за порушення Відповідачем строку повернення авансового платежу у сумі 58 088,52 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом встановлено порушення Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором підряду, в зв'язку з чим відповідач безпідставно користується коштами позивача у розмірі 290 442, 61 грн.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, матеріали справи протилежного не містять.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення сплачених позивачем відповідачу авансових платежів, вимога позивача про стягнення з відповідача 290 442, 61 грн авансових платежів, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки саме цей спосіб захисту відновить порушена право позивача.
Згідно п.п. 12.1 та 12.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному Договором і чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
У відповідності до п.7.1.23 Договору, при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонній відмови від Договору з боку Головного підрядника) Підрядник зобов'язаний повернути за актом Проектну документацію Головному підряднику, передати фактично виконані на момент припинення Договору Роботи та викупити матеріали (відшкодувати їх вартість) придбані згідно п.6.3. Договору та(або) отримані від Головного підрядника, повернути суму невикористаного авансу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.
Згідно п. 12.5.10 Договору за порушення обов'язку щодо повернення грошових коштів за Роботи, які не були виконані, у тому числі у зв'язку з достроковим розірванням Договору чи зміною Договору, чи внаслідок дії форс - мажорних обставин, сплачується неустойка у розмірі 20% від суми таких неповернутих коштів.
Таким чином, стягненню також підлягає сума неустойки за порушення Відповідачем строку повернення авансового платежу у сумі 58 088,52 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача.
За таких обставин суд, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИВА-СТАЛЬ» (Україна, 03194, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗОДЧИХ, будинок 34, квартира 138, ідентифікаційний код 39729653) на користь ПІДПРИЄМСТВА ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ,ПРОФСПІЛКИ) «МП ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Україна, 02121, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕКАБРИСТІВ, будинок 3, офіс 513, ідентифікаційний код 41198788) заборгованість у розмірі 348 531 (триста сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 13 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 227 (п'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 97 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва