Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6610/25
21 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102070000050, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102070000050, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, у якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 06.05.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Овруцька, 18, а саме на паперовий конверт в якому знаходяться грошові кошти, якими є купюри номіналом 100 доларів США в кількості 60 штук із серійним номером КВ 14859854 М), та мобільний телефон марки «Iphone 13» імей: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що вилучені під час огляду місця події мобільний телефон та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник мобільного телефону ОСОБА_6 щодо накладення арешту на її майно не заперечила.
Заслухавши прокурора та власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із клопотання та доданих до нього документів, слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025102070000050, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2025 в обідній час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 прибув за адресою м. Київ, провулок Балтійський,5, у приміщення салону краси «Beauty Bar», де познайомився з ОСОБА_8 . В ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про проблеми з вільним пересуванням його знайомого ОСОБА_9 , який являється військовозобов'язаним та підлягає оголошеній мобілізації у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на території України та неможливістю ОСОБА_9 вільно виїхати за межі України.
Отримавши від ОСОБА_7 вищевказану інформацію, у ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 20.03.2025, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 для себе за вплив на прийняття рішення посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 в ході вищевказаної зустрічі повідомила ОСОБА_7 про можливість здійснення впливу на прийняття незаконного рішення щодо встановлення неправдивого медичного діагнозу «епілепсія» ОСОБА_9 з метою визнання його військово-лікарською комісією непридатним до військової служби та зняття з військового обліку.
У подальшому ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, 22.04.2025 о 16 год. 33 хв. під час зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбулася за адресою м. Київ пров. Балтійський, 5, у нежитловому приміщенні салоні-перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », повторно повідомила останнього про можливість встановлення ОСОБА_9 неправдивого медичного діагнозу, зокрема, «епілепсія» або «ішемічний інсульт», що є підставою визнання останнього непридатним до військової служби з подальшим зняттям з військового обліку.
В подальшому, діючи на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 25.04.2025 о 12 год. 45 хв., під час зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбулася за адресою: м. Київ провул. Балтійський, 5, неподалік кав'ярні «Хлібна кава» отримала від останнього копії документів виданих на ім'я ОСОБА_9 , зокрема копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду, довідки про реєстрацію місця проживання, документацію отриману останнім в ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідні для подальшого встановлення ОСОБА_9 посадовими особами Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київської обласної клінічної лікарні (код ЄДРПОУ 01993701), які згідно статті 81 ЦК України є посадовими особами юридичної особи публічного права, які згідно примітки до статті 369-2 КК України (підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції») є особами уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, неправдивого медичного діагнозу «ішемічний інсульт».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 05.05.2025 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_8 в ході зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбулася за адресою: м. Київ провул. Балтійський, 5, неподалік кав'ярні «Хлібна кава» повідомила ОСОБА_7 про необхідність надання оригіналів паспорту та ідентифікаційного коду, виданих на ім'я ОСОБА_9 , а також висунула вимогу про передачу їй наступного дня частини грошових коштів в сумі 3000 доларів США для встановлення ОСОБА_9 неправдивого медичного діагнозу «ішемічний інсульт».
Крім того, цього ж дня, 05.05.2025 о 17 год. 46 хв. ОСОБА_8 зі свого мобільного телефону НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «Телеграм» надіслала на номер телефону НОМЕР_3 , належний ОСОБА_7 повідомлення про необхідність передачі їй всієї суми, а саме 6000 доларів США для встановлення ОСОБА_9 неправдивого медичного діагнозу «ішемічний інсульт». При цьому, в ході листування в месенджері «Телеграм» ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_7 , що зустріч з останнім запланована о 09 год. 30 хв. 06.05.2025 в ТРЦ «Променада центр», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Овруцька,18, неподалік магазину «Рошен», що знаходиться у приміщенні вищевказаного торгово-розважального центру.
06.05.2025 о 09 год. 36 хв., ОСОБА_7 , прибувши за адресою: м. Київ вул. Овруцька, 18, зустрівся з ОСОБА_6 , яка діяла за вказівкою та в інтересах ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_8 висунула вимогу ОСОБА_7 про необхідність провести перевірку грошових коштів в найближчому обмінному пункті.
В подальшому, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 зайшли до пункту обміну валют, а саме Київське відділення №91 ТОВ «ФК «Альянс капітал груп» (код ЄДРПОУ 39260233), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська,17/21, де ОСОБА_7 06.05.2025 о 09 год. 38 хв. передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 6000 доларів США (офіційний курс НБУ станом на 06.05.2025 складає 41,6036 грн. за 1 долар США), що еквівалентно 249621,6 гривень.
06.05.2025 слідчим під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Овруцька, 18, виявлено та вилучено наступе: паперовий конверт в якому знаходяться грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 60 штук із серійним номером КВ 14859854 М) та мобільний телефон марки «Iphone 13» імей: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 06.05.2025 зазначений мобільний телефон та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025102070000050 від 01.04.2025.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вищевказаний мобільний телефон та грошові кошти, які було вилучено в ході огляду місця події 06.05.2025, відповідають критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.
З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у p:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_760/ed_2017_07_13/pravo1/T124651.html?pravo=1#760" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна , можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, наведений у клопотанні мобільний телефон та грошові кошти відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, клопотання прокурора за змістом, формою, строком подання відповідає вимогам КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке було виявлене та вилучене під час проведення огляду місця події в рамках кримінального провадження №42025102070000050 від 01.04.2025, а також збереження його як речових доказів, слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах власника та інтересах інших осіб, задля забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даній стадії кримінального провадження не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102070000050, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 06.05.2025 під час проведення огляду місця події за адресою м. Київ, вул. Овруцька, 18, а саме на:
- паперовий конверт, в якому містяться грошові кошти, а саме: купюри номіналом 100 доларів США в кількості 60 штук із серійним номером КВ 14859854 М;
- мобільний телефон марки «Iphone 13» ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з частинами першою-другою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1