Справа № 357/7668/25
3/357/3552/25
23.05.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 714425 від 02.05.2025, в період з 23.04.2025 з 20:00 по 08:00 год. 24.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , собака породи такса, що належить ОСОБА_1 закусала до смерті дванадцять курей, чим завдано матеріальної шкоди ОСОБА_2 на суму 2 000 грн.
Вказане правопорушення кваліфіковане за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, заперечував обставини викладені у протоколі та зауважив, що його собака у період з 23.04.2025 з 20:00 по 08:00 год. 24.04.2025 перебувала разом з ним у будинку АДРЕСА_1 .
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оцінивши докази, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 714425, від 02.05.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , останній звинувачується у порушенні правил утримання тварин, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Частина 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною 3 ст.154 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення накладається у виді штрафу з конфіскацією тварини. Відповідно до вимог ст. 313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення виконується державними виконавцями в порядку встановленому законом. З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 та п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до протоколу про адміністративне правопорушення за статтею КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у виді конфіскації майна (тварин), особа, яка склала протокол, зобов'язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).
Проте, при складанні протоколу дані вимоги Закону не дотримані, сказані докази до матеріалів справи не додано.
Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.
Проте у протоколі не зазначено які саме пункти Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах ОСОБА_1 порушено.
Крім того, з пояснень ОСОБА_3 , вбачається, що 24.04.2025 о 08:00 год., собака схожа на породу такса, що належить ОСОБА_1 , покусала її курей.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні показав, що його собака у період з 23.04.2025 з 20:00 по 08:00 год. 24.04.2025 перебувала разом з ним у будинку АДРЕСА_1 .
Однак, з рапорту поліцейського офіцера громади сектору поліцейських офіцерів громади № 1 відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, від 02.05.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , який є власником собаки породи такса, заперечив факти викладені у зверненні ОСОБА_2 , та повідомив, що всю ніч його собака спала разом з ним у будинку, а при спілкуванні з мешканцями сусідніх будинків, встановити очевидців події не надалось можливим.
Також, з долучених до матеріалів справи фотокопій відсутня дата події правопорушення, місце та його час, також у матеріалах справи відсутні пояснення свідків чи очевидців, які б підтверджували обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.05.2025.
Отже вказані суперечності не дозволяють довести винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» п. 161).
Також наголошую, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Таким чином, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 9, 247, 251, 252, 280, 283, 284, ч. 3 ст. 154 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ