Справа №443/545/25
Провадження №3/443/356/25
іменем України
26 травня 2025 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді машиніст у ТзОВ «Інтер-Пак Україна», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290890 від 04.04.2025, 04 квітня 2025 рокуо 20:12 год. на автодорозі Р-84 «Бібрка-Бурштин», 222 км., +500, Стрийський район, Львівська область, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на місці у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що 04.04.2025 біля 20.10 год він разом із своїм знайомим повертався із роботи. Рухаючись по автодорозі, його автомобіль було зупинено працівниками поліції. При цьому працівники поліції не пояснили йому причину зупинки. На вимогу працівника поліції він пред'явив документи, після чого працівник поліції запропонував йому пройти із ним до службового автомобіля, де йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніня за допомого технічного засобу «Драгер». Продувши в Драгер, результат огляду показав «0», після чого працівниками поліції було запропоновано йому повторно продути «Драгер», на що він не погодився. Після чого працівники поліції почали оформляти адміністративний протокол. Працівники поліції йому не пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав покази про те, що ОСОБА_1 є його знайомий. 04.04.2025 біля 20:10 год. він разом із ОСОБА_1 поверталися із роботи. Рухаючись по автодорозі, в попереду їхнього автомобіля в попутному напрямку рухався велосипедист, який різко здійснив об'їзд ями, внаслідок чого ОСОБА_1 змушений був різко зменшити швидкість та здійснити маневр об'їзду велосипедиста. Після того їх автомобіль було зупинено працівниками поліції, які їхали позаду них. В подальшому до їхнього автомобіля підійшов працівник поліції, який запитав ОСОБА_1 чи з ним все добре, та попросив пред'явити документи, а також запропонував ОСОБА_1 пройти до їхнього службового автомобіля.
При цьому, він не бачив саму процедуру огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, та не чув, чи пропонували працівники поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки він не виходив із автомобіля.
Також судом було відмовлено в задоволенні клопотання щодо допиту свідка ОСОБА_3 , оскільки зі слів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 не була під час подій, які мали місце 04 квітня 2025 рокуо 20:12 год.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Нормами п.2.9 “а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.266 КУпАП).
Згідно ч.7 ст.266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Згідно з п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 розділу ІІ Інструкції).
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки транспортного засобу є обов'язковим.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів вручення ОСОБА_1 направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
При цьому, наявне в матеріалах справи направлення не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026) включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як видно з досліджених судом відеозаписів події, які містяться на CD-диску, на таких зафіксовано факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, яке мало місце 04.04.2025.
При цьому, із відеозаписів події видно (на таких не зафіксовано), що працівниками поліції, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, останньому жодним чином не запропоновано та не роз'яснено його права на огляд у медичному закладі, тобто порушено вимоги ст.266 КУпАП.
Також як вбачається із відеозапису, письмові пояснення від імені ОСОБА_1 власноручно писались працівником поліції на власний розсуд, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Більше того, працівник поліції після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу повідомляє, що на останнього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, що також свідчить про те, що працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу правопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" 08.07.2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не дотримано вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому на підставі ч.5 ст.266 КУпАП суд визнає такий недопустимим доказом.
Будь-які інші достатні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції Укараїни, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на положення ст.266 КУпАП щодо недійсності огляду особи на стан сп'яніння, проведеного з порушенням вимог цієї статті, а також те, що будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.І. Сливка