08.05.2025 Справа №607/2239/25 Провадження №2/607/1820/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «Еліт Фінанс») звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 51 274,57 грн за Кредитним договором № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Еліт Фінанс» покликається на те, що 14 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» уклали кредитний договір № 2037758804, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 0.01% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 61 639,00 грн. Наведене підтверджується копією кредитного договору з додатками, наданого в обґрунтування позовної заяви. На виконання своїх зобов'язань за цим договором, банком було видано кредит відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку.
В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору, щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості, станом на 21 червня 2024 загальний розмір заборгованості становив 51 274,57 грн, яка складалась з тіла кредиту в розмірі 51 262,51 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 12,06 грн.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року.
З урахуванням наведеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути на його користь з відповідача зазначену вище суму заборгованості.
Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року прийнято до провадження цивільну справу № 607/2239/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Еліт Фінанс» не з'явився, однак попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги - задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.
Суд вважає, що ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 жовтня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037758804, на підставі якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, загальний розмір кредиту 61 639,00 грн, відповідно до умов п. 1.1 Розділу 1 Кредитного договору.
Дата остаточного повернення кредиту - 14 жовтня 2023 року (п.п. 1.1. Кредитного договору). Строк, на який надається кредит, визначений графіком платежів.
Пунктом 1.2 Розділу 1 Кредитного договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.
Додаток № 1 до Кредитного договору № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року передбачає графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
Також 14 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, Додаток 1 до Паспорту споживчого кредиту - Орієнтовний Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, Анкету-Заяву на отримання кредиту від 14 жовтня 2021 року, а отже прийняв пропозицію банку та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що засвідчено власним підписом відповідача.
Зі специфікації до Кредитного договору № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року вбачається, що кошти надавалися відповідачу для придбання побутової техніки та смартфону у ТОВ «ДІЄСА», що підтверджено товарними чеками та фіскальним чеком.
На виконання умов вищевказаного договору про споживчий кредит банк свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав повністю.
Факт користування кредитними коштами підтверджується випискою по особовим рахункам з 14 жовтня 2021 року по 21 червня 2024 року.
Відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість. За змістом наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 21 червня 2024 року за кредитним договором № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 51 274,57 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 51 262,51 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 12,06 грн.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу про відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується копіями договору факторингу № 21/06/24 та додатку № 1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року.
Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2037758804 від 14 жовтня 2021 року.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення, а тому порушене право кредитора підлягає захисту в судовому порядку.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 і позичальник тим самим не заперечував умови договору та не надав доказів на спростування факту отримання ним зазначених коштів та частково сплачував заборгованість, здійснив перший внесок.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12,13 ЦПК України), обов'язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного вище Договору, та нараховані відсотки, які ним погоджувалися, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року в розмірі 51 274,57 грн, з яких: за тілом кредиту - 51 262,51 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 12,06 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.
З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2037758804 від 14 жовтня 2021 року у сумі 51 274 (п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят чотири),57 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім),00 грн та 4 000 (чотири тисячі),00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, адреса місцезнаходження: площа Солом'янська, 2 м. Київ, 03035.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ..
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська